Постанова
Іменем України
03 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 307/3877/19
провадження № 61-8269св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
стягувач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року у складі судді Гримут В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-45/10 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.
Вказана заява мотивована тим, що рішенням Тячівського районного суду від 28 липня 2010 року з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 402,15 грн, 364,00 грн та 30,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набрало законної сили 24 листопада 2010 року.
На виконання вказаного рішення АТ "Державний ощадний банк України" отримало виконавчий лист № 2-45/10, виданий 02 лютого 2011 року, який направлено до примусового виконання в органи державної виконавчої служби.
У зв`язку з відсутністю будь-якої інформації щодо примусового виконання цього виконавчого листа, 17 жовтня 2019 року заявник надіслав на адресу Головного територіального управління юстиції Закарпатської області управління державної виконавчої служби заяву з проханням надання інформації про хід виконавчого провадження.
Листом від 04 листопада 2019 року Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Закарпатської області повідомив заявника про те, що виконавчий лист № 2-45/10, виданий Тячівським районним судом Закарпатської області, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" на виконанні Тячівського районного відділу державної виконавчої служби не перебуває. Згідно бази даних АСВП "Архів" 28 квітня 2013 року державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Станом на день звернення із заявою виконавче провадження знищено. Відповідно до журналу реєстрації вхідної кореспонденції, журналу реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, бази даних АСВП "СПЕЦПІДРОЗДІЛ", АСВП "АРХІВ", АСВП, виконавчий лист № 2-45/10 від 02 лютого 2011 року, виданий Тячівським районним судом, повторно на виконання станом на 04 листопада 2019 року до відділу не пред`являвся, тобто даний виконавчий документ втрачено.
Разом з тим, постанову про повернення виконавчого документа стягувачові від 28 березня 2013 року, а також оригінал зазначеного виконавчого листа АТ "Державний ощадний банк України" не отримувало.
З урахуванням викладеного, АТ "Державний ощадний банк України" просило суд видати дублікат виконавчого листа № 2-45/10, виданий 02 лютого 2011 року Тячівським районним судом Закарпатської області на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2010 року у справі за позовом АТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року у задоволенні заяви АТ "Державний ощадний банк України" відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник (стягувач) не надав жодних доказів наявності поважних причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-45/10 від 02 лютого 2011 року, а тому підстави для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання відсутні.
Не погодившись з такою ухвалою районного суду, АТ "Державний ощадний банк України" подало апеляційну скаргу на неї.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення, ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2021 року АТ "Державний ощадний банк України" подало до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-45/10 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" в указаній справі в частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" в указаній справі в частині відмови у задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого листа та витребувано матеріали цивільної справи.
09 червня 2021 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що рішенням Тячівського районного суду від 28липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада 2010 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 402,15 грн, 364,00 грн та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
02 лютого 2011 року Тячівський районний суд видав виконавчий лист № 2-45/10 у вказаній справі.
16 лютого 2012 року представник банку направив начальнику Тячівського районного управління юстиції державної виконавчої служби в Закарпатській області оригінал виконавчого листа № 2-45/10 від 02 лютого 2011 року для виконання.
З довідки Тячівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 3141/14.9-42 вбачається, що відповідно до бази даних АСВП "АРХІВ" за № ВП 31427276 на виконанні у відділі перебував виконавчий лист № 2-45 від 02 лютого 2011 року, виданий Тячівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" заборгованості у розмірі 36 402 грн, 364,00 грн та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 27 лютого 2012 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а 28 квітня 2013 року - постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. В цій же довідці зазначено, що вказаний виконавчий лист повторно до виконання до Тячівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не пред`являвся.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.