ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 902/709/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного підприємства "Зернотік плюс"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Миханюк М.В., судді - Коломис В.В., Саврій В.А.)
від 23.03.2021,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці"
до Приватного підприємства "Зернотік плюс"
про стягнення 877 019,92 грн,
В С Т А Н О В И В:
у липні 2019 року до Господарського суду Вінницької області звернулося ТОВ "Млин Вінниці" з позовом до ПП "Зернотік плюс" про стягнення 877 019,92 грн, з яких 230 000,00 грн боргу, 637 200,00 грн штрафу та 9 819,92 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №06/05/2020/1 від 06.05.2020. За твердженням позивача відповідач безпідставно відмовився від поставки товару та не повернув всю суму отриманої попередньої оплати.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Зернотік плюс" на користь ТОВ "Млин Вінниці" 230 000,00 грн попередньої оплати. У стягненні 637 200,00 грн штрафу та 9819,92 грн 3% річних відмовлено.
Суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів поставки обумовленого товару або повернення відповідачем повної суми перерахованих коштів, а тому дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення 230 000,00 грн залишку сплаченої попередньої оплати.
Вказав, що нарахування позивачем 3% річних здійснено за період (з 07.05.2020 по 10.06.2020) коли у відповідача був відсутній обов`язок повернення грошових коштів, відповідно відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання, а тому відмовив у стягненні 3% річних.
Щодо стягнення 40 % штрафу, місцевий господарський суд вказав, що обов`язковою умовою для застосування до відповідача санкції передбаченої в п. 8.5 договору та стягнення з останнього штрафу в сумі 637 200,00 грн є зростання ринкової ціни на товар чого судом встановлено не було.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020 скасовано в частині відмови у стягненні штрафу та 3% річних. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ПП "Зернотік плюс" на користь ТОВ "Млин Вінниці" 637 200,00 грн штрафу та 9 819,92 грн 3% річних.
За висновками апеляційного господарського суду обов`язок ПП "Зернотік Плюс" повернути грошові кошти за договором поставки, виник одразу після відмови відповідача від його виконання, а саме з 07.05.2020. Здійснивши власну оцінку умов договору та обставин його виконання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій та стягнення 637 200,00 грн штрафу і 9 819,92 грн 3% річних.
У квітні 2021 року ПП "Зернотік Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Вказує, що судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №924/441/20, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, від 14.08.2018 у справі №905/2382/17.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 06.05.2020 між ТОВ "Млин Вінниці" (покупець) та ПП "Зернотік плюс" (постачальник) укладено договір постачання № 06/05/2020/1 від 06.05.2020.
Постачальник зобов`язується передати у власність покупця зерно пшениці українського походження врожаю 2019 року (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).
У пункті 3.4 договору сторони узгодили, що загальна вартість договору становить 1 593 000,00 грн з врахуванням ПДВ +/- 5%.
Оплата товару, що поставляється за цим договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 80% вартості товару в п`ятиденний термін після виконання наступних умов: визначення його якості; пред`явлення постачальником рахунку-фактури. 20 % вартості товару сплачується впродовж 3-х робочих днів після реєстрації податкової накладної на товар.
Відповідно до п. 4.1 договору постачальник поставляє товар на умовах FCA Франко-Перевізник згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2010 року в термін і до 19.05.2020.
Пунктом 8.5 договору сторони погодили, що у випадку безпідставної відмови постачальником поставки товару за цим договором після отримання грошових коштів від покупця, незалежно від терміну поставки товару, постачальник повертає покупцю отримані кошти за недоотриманий товар, відповідно до п. 3.3 договору, в разі зростання ринкової ціни на товар, виходячи з ринкової ціни на товар, яка склалася на даний момент, а також зобов`язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 40 (сорока) відсотків від загальної вартості недоотриманого товару, виходячи з ринкових цін.
Згідно з п. 8.14 договору про точну дату поставки покупець повідомляє постачальника мінімум за 1 (один) робочий день до такої дати. Також покупець має право вимагати дострокової поставки всього обсягу товару за цим договором попередньо повідомивши постачальника мінімум за 1 (один) робочий день до такої дати.
Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 19.05.2020, а в часі розрахунків та поставки товару - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 договору).
На виконання умов вказаного договору позивачем перераховано на рахунок відповідача 1 593 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 06.05.2020.
Обумовлений умовами договору товар відповідач позивачу не поставив.
В період з 07.05.2020 по 11.06.2020 відповідач частково повернув сплачені позивачем кошти в сумі 1 363 000,00 грн.
Позивач направив на адресу відповідача претензію від 11.06.2020 з вимогою негайно повернути 230 000,00 грн попередньої оплати, сплатити 637 200,00 грн штрафних санкцій згідно з п.8.5 договору та 9 819,92 грн 3% річних.
Відповідач на вказану претензію не відповів, грошові кошти в сумі 230 000,00 грн не повернув, що зумовило звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 в частині задоволення позову про стягнення з ПП "Зернотік плюс" на користь ТОВ "Млин Вінниці" 230 000,00 грн не оскаржується і відповідно не є предметом касаційного перегляду в цій частині.
У касаційній скарзі ПП "Зернотік плюс" не погоджується з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з нього 637 200,00 грн штрафу та 9 819,92 грн 3% річних.
Частиною першою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною четвертою статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з частиною другою статті 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відповідно до частини третьої статті 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій у договорі сторони погодили строк поставки товару - до 19.05.2020, при цьому узгодивши у п. 8.14 договору, що обов`язок поставити товар виникає у постачальника через один робочий день після отримання повідомлення покупця про точну дату поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).
Умовами договору №06/05/2020/1 від 06.05.2020 не передбачено форму повідомлення про точну дату поставки товару. ТОВ "Млин Вінниці" стверджувало, що таке повідомлення ним було здійснено в усному порядку.
Проте матеріали справи не містять жодних доказів здійснення ТОВ "Млин Вінниці", його посадовими особами повідомлення постачальника про точну дату поставки товару як усно так і письмово.
Таким чином, позивачем не доведено факт виконання ним свого обов`язку за п. 8.14 договору поставки, зокрема направлення відповідачу повідомлення про точну дату поставки товару, має місце прострочення кредитора, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої пунктом в п. 8.6 договору та відповідно стягнення з останнього штрафу в розмірі 637 200,00 грн.
Окрім того, пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник поставляє товар на умовах FCA Франко-Перевізник згідно Правил Інкотермс в редакції 2010 року.
Згідно з умовами статті А.4 Інкотермс -2010 FCA (Франко-перевізник) продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
Матеріали справи також не містять доказів направлення та прибуття транспортних засобів ТОВ "Млин Вінниці" до ПП "Зернотік плюс" для отримання обумовленого сторонами товару.
Щодо вимоги про стягнення 9 819,92 грн 3% річних слід зазначити таке.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умови договору не передбачають строків повернення отриманих постачальником коштів у разі непоставки товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, беручи до уваги те, що договором не встановлений (не визначений) строк повернення покупцю коштів, сплачених за товар, у разі його непоставки, і обов`язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства, Верховний Суд погоджується з висновком місцевого суду, що у такому разі згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. Відповідно в розумінні частини 1 статті 612, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, після спливу цього строку.
Претензія позивача про повернення коштів отримана відповідачем 01.07.2020, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання після спливу семиденного строку з дня отримання такої вимоги позивача.
Заявлену до стягнення суму 3% річних нараховано позивачем за період з 07.05.2020 по 10.06.2020. Тобто, позивачем здійснено нарахування 3% річних за період коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, висновок місцевого суду про безпідставність позовних вимог щодо стягнення 3 % річних, нарахованих за період з 07.05.2020 по 10.06.2020 ґрунтується на правильному застосуванні норм статей 530, 625 Цивільного кодексу України.
Висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ПП "Зернотік плюс" на користь ТОВ "Млин Вінниці" 637 200,00 грн штрафу та 9 819,92 грн 3% річних є помилковим.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року щодо відмови у стягненні 637 200,00 грн штрафу та 9 819,92 грн 3% річних є законним.
Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржником зазначено п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнає обґрунтованими доводи ПП "Зернотік плюс" про необхідність врахування при вирішенні спору висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 щодо застосування ст. ст. 610, 612 ЦК України при вирішенні питання про наявність факту прострочення виконання зобов`язання боржником та підстав для стягнення з нього неустойки, за обставин невиконання іншою стороною (кредитором) своїх зустрічних зобов`язань, що унеможливлює виконання боржником свого зобов`язання.
Пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Статтею 312 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням викладеного оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, витрати ПП "Зернотік плюс" зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 19 410,00 грн підлягають стягненню з ТОВ "Млин Вінниці". Витрати ТОВ "Млин Вінниці" зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд