Постанова суду № 873/42/21 від 28.07.2021 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 873/42/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Пєскова В.Г., Васьковського О.В.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представників: ОСОБА_1 - адвоката Ужакіна Ю.А., АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - адвоката Грищенка О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021

у справі № 873/42/21

за заявою ОСОБА_1

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021

у третейській справі № 9/21

за позовом Акціонерного товариства" Міжнародний інвестиційний банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю"Е.Л.І.Т Продукт";

2) ОСОБА_1,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ "Міжнародний інвестиційний банк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення з ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" (позичальника) та ОСОБА_1 (поручителя) заборгованості за Кредитним договором № 9.20-CBD від 29.04.2020 у сумі 1 973 944,60 доларів США.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21 (третейський суддя Мамченко Ю.В.) позов АТ "Міжнародний інвестиційний банк" до ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" та ОСОБА_1 на користь АТ "Міжнародний інвестиційний банк" заборгованість за Кредитним договором № 9.20-CBD від 29.04.2020 у сумі 1 973 944,60 доларів США.

29.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою від 26.03.2021, у якій просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 9/21, винесене 15.03.2021 у складі третейського судді Мамченко Ю.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 у справі № 873/42/21 (суддя Чорногуз М.Г.) заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21 залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21 залишено без змін.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду мотивована відсутністю законодавчо визначених підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21 та задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 у справі № 873/42/21; прийняти нове рішення по суті справи; скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 9/21, винесене 15.03.2021 у складі третейського судді Мамченко Ю.В.

Апелянт вважає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 у справі № 873/42/21 винесена із істотним порушенням вимог процесуального права та є такою, що підлягає скасуванню.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що він, ОСОБА_1, не був належним чином повідомлений про місце і час третейського розгляду, що не було враховано господарським судом.

Скаржник посилається на те, що матеріали третейської справи № 9/21 та додатково надані Північному апеляційному господарському суду матеріали не містять доказів доставки ОСОБА_1 ухвали третейського суду про порушення провадження у справі до дати засідання третейського суду, а сама по собі доставка листа в пункт видачі (поштове відділення) не є доставкою його відповідачу.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що розгляд справи за відсутності його представника та відзиву на позов, відсутності повідомлення відповідача, істотним чином порушує фундаментальні права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд.

Крім цього, заявник апеляційної скарги зазначає про нікчемність третейської угоди та наголошує, що судом першої інстанції неправомірно застосовано положення про презумпцію правомірності правочину.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21.

Від АТ "Міжнародний інвестиційний банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач висловлює незгоду з обставинами і аргументами, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення ОСОБА_1, зазначає про відсутність підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 у справі № 873/42/21, посилаючись на те що вона є законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників ОСОБА_1 та АТ "Міжнародний інвестиційний банк", дослідивши матеріали справи № 873/42/21 і матеріали третейської справи № 9/21, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2020 між ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" та АТ "Міжнародний інвестиційний банк" укладено Кредитний договір №9.20-CBD.

У пункті 10.1 Кредитного договору зазначено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору або в зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови даного договору, які містять відомості про найменування сторін цього договору та їх місцезнаходження (проживання), є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього договору.

Судом встановлено, що 29.04.2020 між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ОСОБА_1, як поручителем, в забезпечення виконання ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" Кредитного договору №9.20-CBD від 29.04.2020 укладено Договір поруки № 9.20-CBD/SUR.

У розділі 4 Договору поруки передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін цього договору та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

Як було зазначено вище, АТ "Міжнародний інвестиційний банк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення з ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" (позичальника) та ОСОБА_1 (поручителя) заборгованості за Кредитним договором № 9.20-CBD від 29.04.2020 у сумі 1 973 944,60 доларів США.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт" умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів і неналежним виконанням ОСОБА_1 як поручителем умов Договору поруки від 29.04.2020 №9.20-СВD/SUR в частині виконання зобов`язань позичальника перед АТ "Міжнародний інвестиційний банк".

Частинами 1 та 2 ст. 350 ГПК України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення містить ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21 мотивована тим, що він не отримував повідомлення про дату та час засідання Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків у справі № 9/21, а відповідно, є підстави вважати, що на дату засідання третейського суду, у матеріалах третейської справи були відсутні докази доставлення поштового відправлення ОСОБА_1, зокрема, про вручення поштового відправлення чи причини його повернення.

Надалі у поданій в порядку ст. 169 ГПК України заяві ОСОБА_1 зазначив додаткові підстави для скасування рішення третейського суду, а саме: третейська угода є недійсною, з огляду на те, що сторінка 1 Договору поруки не містить підписів сторін, а тому більша часина Договору поруки, включаючи істотні умови (в т.ч. дату і місце укладення) в силу положень п. 5.6 цього Договору не може вважатись узгодженою сторонами; невідповідність складу третейського суду вимогам закону з огляду на те, що на думку заявника, суддя Мамченко Ю.В. підлягав відводу, оскільки розглядав до цього справи № 30/19 та № 31/19 за участі ОСОБА_1 .

Так, згідно з п.1 ст. 17 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.

Третейською угодою, яка укладена у вигляді третейського застереження та закріплена у п. 4.1 Договору поруки не містить іншу кількість третейських суддів.

Пунктом 2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого третейського суд при Асоціації українських банків передбачено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

Як вбачається з матеріалів третейської справи № 9/21 (а.с. 18), головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 9/21 для розгляду позовної заяви АТ "МІБ" до ТОВ "Е.Л.І.Т Продукт", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначено третейського суддю Мамченко Ю.В.

Отже, склад третейського суду визначено відповідно до положень третейської угоди та згідно з Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків і Законом України "Про третейські суди".

Водночас, згідно зі ст. 20 Закону України "Про третейські суди", за наявності підстав, зазначених у ст. 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу третейського судді у третейському суді для вирішення конкретного спору. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.

Порядок відводів і підстави відводів суддям постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків визначений ст. ст. 18, 19 Регламенту вказаного суду. Визначені у ст. 18 Регламенту Постійно діючого третейського суду при українських банків підстави відводу за своїм змістом є тотожними переліку підстав, які визначені Законом України "Про третейські суди".

Перевіривши матеріали третейської справи № 9/21, колегія суддів встановила відсутність доказів звернення учасників справи із заявою про відвід третейського судді Мамченко Ю.В.

Відтак, як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону.

Разом з цим, надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам ОСОБА_1 стосовно неповідомлення його Третейським судом належним чином про місце та час третейського розгляду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом (третейськими суддями) здійснюється у порядку, встановленому цим Регламентом. Документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Як вбачається з матеріалів третейської справи № 9/21, позивачем направлено позовну заяву на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (яка зазначена в Договорі поруки), що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0101508790580 "Укрпошта" від 24.02.2021.

Третейським судом поштова кореспонденція направлялася ОСОБА_1 на ту ж саму адресу, що підтверджується копією списку рекомендованих листів Третейського суду, у якому значиться в т.ч. відправлення № 0214705955077. За інформацією з сайту "Укрпошта" цінний лист №0214705955077 на точку видачі (доставки) прибув 04.03.2021.

Наведеним, з урахуванням приписів ст. 52 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків щодо обміну документами та письмовими матеріалами між сторонами і третейським судом (третейськими суддями), за висновком Північного апеляційного господарського суду, спростовуються доводи ОСОБА_1 щодо неналежного повідомлення його Третейським судом про дату і час проведення засідання Третейського суду

Разом з тим, колегія суддів відхиляє в якості підстави для скасування рішення третейського суду зазначені вище аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки приписами ст. 51 Закону України "Про третейські суди" і ст. 350 ГПК України не передбачено такої підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду, як неповідомлення ним належним чином особи, яка брала участь у справі, про місце та час третейського розгляду.

Пункт 5 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та пункт 5 ч. 2 ст. 350 ГПК України визначають як підставу для оскарження та скасування рішення третейського суду вирішення третейським судом питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі

Законодавчо визначений перелік підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки ОСОБА_1 є стороною (відповідачем) у третейській справі № 9/21, тому положення вказаних норм права до спірних правовідносин не застосовуються, а відтак, наведені вище аргументи скаржника колегією суддів відхиляються.

Крім того, доводи заявника апеляційної скарги про те, що третейська угода є нікчемним правочином суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свою позицію, ОСОБА_1 посилається на п. 5.6. Договору поруки, відповідно до якого сторони, укладаючи договір, керуючись відповідними принципами свободи договору, домовились про наступну форму укладення договору, яка є обов`язковою для сторін і погодженою сторонами, а саме: кожен аркуш, на якому викладено договір, місить підпис кожної сторони (уповноважених представників сторін).

Зазначаючи, що "сторінка 1 Договору поруки не містить підписів сторін, а тому більша часина Договору поруки, включаючи істотні умови (в т.ч. дату і місце укладення) не може вважатись узгодженою сторонами", заявник апеляційної скарги вважає, що викладене у Договорі поруки третейське застереження є нікчемним.

Однак, наведені скаржником доводи не можуть бути предметом дослідження та оцінки судами при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду, а повинні розглядатися під час окремого судового розгляду.

Водночас, станом на момент звернення до третейського суду та прийняття ним рішення в матеріалах справи були відсутні докази визнання судом недійсними третейських угод, укладених у вигляді застережень до Кредитного договору № 9.20-CBD від 29.04.2020 та Договору поруки від 29.04.2020 №9.20-СВD/SUR.

Наразі сторонами також не надано доказів визнання третейської угоди судом недійсною.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, а сторонами зворотного не доведено, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21 прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою і цим рішенням не було вирішено питань, які виходять за межі третейської угоди; третейський суд не вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Враховуючи наведене, надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про відсутність визначених ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст. 350 ГПК України підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2021 у третейській справі № 9/21, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що зазначені висновки не спростовують.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Суд виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, з урахуванням викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 у справі № 873/42/21 постановлена відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 253, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, суд

................

Перейти до повного тексту