Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 233/4348/16
провадження № 61-121св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Бутом Олексієм Володимировичем, на постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Мальованого Ю. М., у справі за позовом акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк", банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 14 грудня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк")(згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI перейменовано у ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11094997000 (далі - кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит (кошти)
в іноземній валюті у розмірі 50 500,00 швейцарських франків, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 14 грудня
2027 року та сплачувати протягом перших 30 календарних днів проценти за користування кредитом у розмірі 9,99 % річних. За закінченням цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. Також сторони домовилися, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором.
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору погашення кредиту повинно відбутися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з умовами кредитного договору відбувається з 01 до 10 числа (включно) кожного місяця.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 14 грудня 2006 року № 75179 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання
ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору, а відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною.
Станом на 22 серпня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 з повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 38 726,88 швейцарських франків, з яких: 32 559,27 швейцарських франків - кредитна заборгованість; 6 167,61 швейцарських франків - заборгованість за процентами.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 25 січня 2017 року позов задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2006 року № 11094997000 станом на 22 серпня 2016 року в розмірі 38 726, 88 швейцарських франків.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судові витрати в розмірі 7 973,01 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судові витрати в розмірі 7973,01 грн.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено.
Заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2017 року у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Виконавчі листи, видані на виконання судового рішення від 25 січня 2017 року у цивільній справі № 233/4348/16-ц, відкликані.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2006 року № 11094997000 станом на 22 серпня 2016 року в розмірі 38 726,88 швейцарських франків, з яких 32 559,27 швейцарських франків - кредитна заборгованість, 6 167,61 швейцарських франків - заборгованість за процентами, а також судовий збір 15 316,02 грн.
У задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання. На час звернення позивача до суду строк, який визначений частиною четвертою статті 559 ЦК сплив. Тож порука на час звернення позивача до суду припинена.
Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційні скарги АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, в інтересах якої діяв адвокат Бут О. В., задоволено частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2006 року № 1094997000 в розмірі 38 726,88 швейцарських франків, з яких 32 559,27 швейцарських франків - кредитна заборгованість, 6 167,61 швейцарських франків - заборгованість за процентами.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції при визначенні шестимісячного строку допустив помилку. За умовами кредитного договору у випадку неотримання позичальником повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
Вимога про погашення простроченої заборгованості від 19 лютого 2016 року на адресу ОСОБА_2 направлена ПАТ "Укрпошта" 24 лютого 2016 року, а тому
41 календарний день спливає 04 квітня 2016 року, а з позовною заявою до суду позивач звернувся 05 вересня 2016 року, тобто в межах шестимісячного строку, що відповідає вимогам частини четвертої статті 559 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 грудня 2020 року ОСОБА_2 подала через адвоката Бута О. В. засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, у якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 березня 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду
від 26 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою адвокатом Бутом О. В., на постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року. Витребувано матеріали цивільної справи.
У березні 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_2 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 78 ЦПК України, частини другої статті 207 ЦК України, частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки не враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 11 липня 2018 року у справі
№ 904/8549/17, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18436/16, від 12 червня 2018 року у справі № 918/552/15, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17,
від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, від 03 липня 2019 року у справі
№ 1519/2-3165/11.
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій до встановлених обставин віднесли факт того, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки
від 14 грудня 2006 року № 75179, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобов`язання відповідати за невиконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 . Разом із тим, ОСОБА_2 заперечувала та заперечує щодо факту укладання договору поруки. Позивач не надавав суду для ознайомлення оригінал договору поруки.
Копія договору поруки не містить печатки юридичною особи в графі "Підписи сторін" та відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів "Згідно з оригіналом" та дати засвідчення копії. Факт неукладення договору не повинен встановлюватися в судовому порядку, оскільки не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, у зв`язку із чим ОСОБА_2 не було заявлено про призначення почеркознавчої експертизи відносно підпису, який проставлено на договорі поруки.
Крім того, суди встановили фактичні обставини справи на підставі недопустимих доказів. Зокрема, виписка з рахунку НОМЕР_1 з 14 грудня 2006 до 15 грудня 2006 року є недопустимим доказом, оскільки одержаний він був з порушенням порядку, встановленого законом, у зв`язку з тим, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Ухвалою від 17 жовтня 2016 року суд першої інстанції за власної ініціативи витребувано докази для обґрунтування позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, а саме: статтю
559 ЦК України, ухвалив постанову без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 у справі № 1519/2- 3165/11.
Доводи інших учасників справи
Відзив АТ "УкрСиббанк" на касаційну скаргу обґрунтовано тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та зводяться до переоцінки встановлених обставин справи на підставі допустимих доказів.
Висновок суду першої інстанції про укладення договору поруки підтверджується доказами у справі, а саме: копією договору поруки, який підписано обома сторонами та який містить печатку банку (на першій сторінці договору).
Крім того, ОСОБА_2 14 грудня 2006 року подала приватному нотаріусу нотаріально посвідчену заяву щодо надання згоди своєму чоловіку ОСОБА_1 на купівлю іпотечного житлового будинку за кредитні кошти АТ "УкрСиббанк", що набуті під час перебування у зареєстрованому шлюбі, та надала згоду на передачу цього будинку в іпотеку банку, а також згоду на отримання ним кредитів та на підписання кредитних договорів на будь-яких умовах.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 14 грудня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11094997000 (том 1, а. с. 78-92).
Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 50 500,00 швейцарських франків, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 14 грудня
2027 року та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 9,99 % річних. За закінченням цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Також сторони домовилися, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором.
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору погашення кредиту повинно відбутися щомісячно не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.
Погашення нарахованих процентів згідно з умовами кредитного договору відбувається з 01 до 10 числа (включно) кожного місяця.
Згідно із пунктом 11.1 кредитного договору та відповідно до статей 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у пунктах 2.3., 4.9, 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14 цього договору, та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом
31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 14 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 75179 (том 1,
а. с. 21-22).
Відповідно до пункту 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.
Згідно з пунктом 1.2.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 14 грудня 2027 року (том 1, а. с. 78).
Вимога про дострокове повернення кредиту направлена ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 19 лютого 2016 року (том 1, а. с. 23-26), отримана відповідачем ОСОБА_1 05 березня 2016 року (том 1, а. с. 27).
Відповідно до списку № 053151016906 згрупованих рекомендованих відправлень, поданих ЦОКК № 5 Київської міської дирекції, відправник: ПАТ "Укрсиббанк" відповідачу ОСОБА_2 направлена вимога про погашення простроченої заборгованості від 19 лютого 2016 року за адресою:
АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 28-31), яку відповідач ОСОБА_2 не отримала.
За умовами кредитного договору зміна строку повернення кредиту відбувається на 32 календарний день з моменту отримання вимоги, тобто зміна строку повернення кредиту для ОСОБА_1 - 05 квітня 2016 року.
За умовами кредитного договору у випадку неотримання позичальником повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день із дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
Вимога про погашення простроченої заборгованості від 19 лютого 2016 року на адресу ОСОБА_2 направлена ПАТ "Укрпошта" 24 лютого 2016 року, тоді
41 календарний день спливає 04 квітня 2016 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі -
у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_2 оскаржує судове рішення в частині договору поруки, тому в іншій частині судове рішення в касаційному порядку не переглядається.