Постанова
Іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 202/4844/17
провадження № 61-2653св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна,
особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Н. Б., орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, про визнання договору дарування недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 27 січня 2017 року між
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі договору міни нерухомого майна від 25 листопада 2014 року. Зазначений договір посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б.
Вважає, що указаний договір суперечить положення статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки на момент його укладення діяла заборона на відчуженню належної ОСОБА_2 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, накладеної ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня
2016 року у справі № 205/7501/16-ц за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
31 жовтня 2016 року зазначена ухвала про забезпечення позову була зареєстрована державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради
Беляніновою К. О., відомості щодо заборони ОСОБА_2 відчужувати належну їй частку указаної квартири внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Відчуження спірної квартири на користь сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відбулось після постановлення незаконної ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року, якою задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року. Однак ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року не набрала законної сили та була скасована ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 205/7501/16-ц.
Посилаючись на те, що відповідачі не мали права укладати оспорюваний договір дарування за наявності встановленої судовим рішенням заборони на вчинення дій щодо відчуження 1/2 частини спірної квартири, яка не була скасована (ухвала суду про скасування заходів забезпечення не набрала законної сили), позивач просив: визнати недійним договір дарування, посвідчений 27 січня
2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент укладення оспорюваного договору дарування ухвала Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 рокуу справі №205/7501/16-ц про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню 1/2 частки спірної квартири була скасована, а тому сторони не були обмежені жодними заборонами щодо розпорядження своєю власністю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 .
Визнано недійним договір дарування, серія та номер 79, посвідчений 27 січня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б., укладений між ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що сторони договору дарування не були обмежені забороною у розпорядженні своєю власністю, оскільки ухвала Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 рокупро вжиття заходів забезпечення позову у справі №205/7501/16-ц, якою було накладено арешт на 1/2 частину спірної квартири була скасована, є помилковим. Зокрема суд першої інстанції не взяв до уваги, що ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від
16 січня 2017 року про скасування зазначених вище заходів забезпечення позову не набрала законної сили, а тому щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, продовжували діяти заходи забезпечення позову. Той факт, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було виключено запис про обтяження, накладений відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня
2016 року, апеляційний суд вважав таким, що не може слугувати підставою для висновку про відсутність обтяження, оскільки ОСОБА_2 було достеменно відомо про встановлену судом заборону відчужувати спірне майно.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументи інших учасників справи
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_4, у якій заявник просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не ураховано, що оспорюваний договір дарування є тристороннім, оскільки дарувальниками спірної квартири були він та ОСОБА_2, інтереси яких на підставі довіреності представляв їх батько - ОСОБА_7 . Оскільки він є учасником оспорюваного правочину та власником 1/2 частини спірної квартири, рішенням суду про визнання недійсним договору щодо її відчуження в цілому, вирішено питання про його права.
Суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули та не залучили його до участі у справі, чим порушили його право на судовий захист. Він не допустив жодних порушень норм чинного законодавства при укладенні оспорюваного правочину, а тому мав право вільно розпоряджатися належною йому 1/2 частиною спірної квартири.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4,витребувано справу з місцевого суду.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 30 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
За змістом частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі договору міни нерухомого майна від 25 листопада 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К. О., зареєстрованому в реєстрі за №2858, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 набули право власності в рівних частках (по 1/2 частки) на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня
2016 року у справі №205/7501/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, на забезпечення позову накладено арешт на 1/2 частини квартири
АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі договору міни нерухомого майна від 25 листопада 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К. О. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження 1/2 частини зазначеної квартири.
31 жовтня 2016 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради
Беляніновою К. О. зареєстровано обтяження на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, накладене ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року.
Рішенням виконавчого комітету Новокодацької районної у м. Дніпропетровську ради від 18 листопада 2016 року № 635, дозволено: ОСОБА_7, який діє за дорученням ОСОБА_2 і ОСОБА_4, подарувати квартиру АДРЕСА_1, на ім`я малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 прийняти в дар квартиру АДРЕСА_1, від імені малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що повідомити орган опіки та піклування.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 16 січня 2017 року скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року, у вигляді накладення арешту на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та заборони щодо її відчуження.
27 січня 2017 року між ОСОБА_7, який діяв за довіреностями від імені
ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. за реєстровими номерами № 1385 і № 1388, та ОСОБА_2, яка діяла як законний представник малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (обдарований), укладений договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б., зареєстрований в реєстрі за № 79, за умовами якого дарувальники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали обдаровуваному безкоштовно у власність квартиру АДРЕСА_1 . Квартира належить дарувальникам на підставі договору міни, посвідченого 25 листопада 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайлець К. О. за реєстровим № 2558, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 25 листопада 2014 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 95027712101, номер запису про право власності: 7818043.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року скасовано ухвалу Ленінського районного суду Дніпропетровської області від
16 січня 2017 року про скасування заходів забезпечення позову, та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
10 червня 2017 року ОСОБА_2 змінила прізвище на " ОСОБА_2".