ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № П/811/573/17
адміністративне провадження № К/9901/32269/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів: Юрко І.В., Шальєваї В.А.),
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2017/000046/1 від 27.03.2017 року.
2. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09листопада 2017року позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 27 березня 2017 року №UA901000/2017/000046/1 про коригування митної вартості товарів.
3. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість автомобілю.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 в адміністративній справі № П/811/573/17 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено повністю.
5. Суд апеляційної інстанції, аналізуючи норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, зазначив, що ненадання декларантом додатково витребуваних митницею документів відповідно до п. 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України є підставою для відмови органом доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідачем при коригуванні митної вартості застосовано митну вартість автомобілю тієї марки та моделі, того ж самого року випуску (23000 польських злотих). Отже, відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості транспортного засобу, а з урахуванням ненадання позивачем документів на підтвердження правильності визначення митної вартості, є цілком обґрунтованим прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товару.
6. Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
7. У поданій касаційній скарзі посилається на те, що у митного органу не існувало підстав не застосовувати такий метод визначення митної вартості товару, як за ціною договору. До того ж були надані усі документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару. Транспортний засіб не страхувався на території Польщі та переміщувався своїм ходом через митний кордон. Митниця, застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), не звернула увагу, що автомобіль, з яким порівняла його автомобіль, значно відрізняється в комплектації та не був пошкоджений.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. У письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу позивача, що надійшло до Верховного Суду, відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
10. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
11. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.2017 ОСОБА_1 подано до Кіровоградської митниці ДФС вантажу митну декларацію ІМ40 № UA901010/2017/002421 з метою митного оформлення транспортного засобу легкового автомобілю марки DACIA "DOKKER dci90", 2014 року виготовлення, з об`ємом двигуна 1461 куб. см., показник одометра згідно з актом митного огляду 55390 км. У графі 22 вантажної митної декларації позивачем зазначено митну вартість в розмірі 18000 польських злотих.
12. До вантажної митної декларації позивачем надано акт про проведення огляду транспортного засобу від 08.03.2017 р., рахунок-фактуру від 03.03.2017.
13. В акті огляду Львівською митницею ДФС зазначено про наявність наступних пошкоджень транспортного засобу: лакофарбового покриття, вм`ятини на правому передньому крилі, подряпин на задньому бампері.
14. За змістом рахунку-фактури від 03.03.2017 р. транспортний засіб придбано позивачем за 18000 польських злотих.
15. 24.03.2017 Кіровоградською митницею запитано у ОСОБА_1 як декларанта для підтвердження заявленої митної вартості наступні документи: касовий або товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний по змісту документ, який підтверджує сплачену за товар суму), а також для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару запропоновано надати за власним бажанням додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; страховий поліс із оцінкою вартості автомобілю). Крім того, зазначено про необхідність надання перекладів на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару.
16. 27.03.2017 р. ОСОБА_1 надано відповідачу копію прибуткового касового ордеру № 108/03 від 03.03.2017 р. від продавця; копія посвідчення багатодітної родини; довідку про застосування соціальної пільги, а також зазначено про неможливість надання інших документів (а.с. 45-46). Також позивачем зазначено про проведення консультацій.
17. 27.03.2017 Кіровоградською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2017/000046/1, яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу на рівні 23000 польських злотих.
18. Кіровоградською митницею 27.03.2017 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2017/00016
19. Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для коригування митної вартості та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є неможливість перевірки правильності застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості та відсутність документів, що підтверджують числові значення заявленої декларантом митної вартості товару.
20. Уважаючи вказане рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
21. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року..
22. Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
23. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
24. Як установлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
25. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
26. Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
27. Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
28. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
29. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
30. Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
31. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
32. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
33. Як убачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у поданих документах розбіжностей, а також наявність у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
34. На підставі матеріалів справи судами з`ясовано, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
35. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
36. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
37. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку з ненаданням документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України.
38. Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
39. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року №21-591а15, від 02 червня 2015 року №21-498а15.
40. Митний орган у зв`язку з відсутністю у документах, зазначених у частині другій статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого транспортного засобу та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за вказаний автомобіль посадовою особою митниці 24 березня 2017 року направлено запит декларанту з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість: касовий або товарний чек, який підтверджує вартість товару, а також висновок про вартісні характеристики товару, який підготовлений спеціалізованими організаціями та страховий поліс автомобіля, де зазначено його вартість.
41. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27 березня 2017 ОСОБА_1 надав прибутковий касовий ордер продавця від 03.03.2017. Також позивач надав пояснення, що автомобіль не страхувався на території Польщі, а замовити згаданий висновок у нього немає можливості за відсутності коштів. У касовому ордері продавця зазначена така ж сума коштів, як у рахунку-фактурі.
42. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
43. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
44. Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
45. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
46. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
47. Суд звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження визначення вартості транспортного засобу за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) до матеріалів справи долучено документ, що підтверджує право власності громадянина на транспортний засіб Faktura від 03.03.2017 року№4/03/2017, копія МД країни відправлення від 03.03.2017 року №17PL361030E0008625, які містять відомості щодо вартості товару.
48. Додатково декларантом надано: копію прибуткового касового ордеру від 03.03.2017 року №108/3.
49. Відповідно до наданих документів вартість транспортного засобу 18 000 злотих, оплачена позивачем готівкою та отримана продавцем, що підтверджено відміткою про отримання коштів готівкою, яку скріплено підписом, печаткою продавця.
50. Отже, встановивши, що платіжні документи є належними документами в розумінні п.5 частини другої статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують вартість транспортного засобу та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а також факт нездійснення консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості ввезеного товару, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
51. Посилання контролюючого органу на ненадання позивачем до митного оформлення на підтвердження митної вартості висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими організаціями та страховий поліс автомобіля як єдиної і беззаперечної підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару, є безпідставним, оскільки такі документи зважаючи на наведені вище положення Кодексу, не є обов`язковим для обчислення митної вартості, в тому числі, за першим методом, так як за основу для такого обчислення береться ціна, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари.
52. При здійсненні митного оформлення вантажної митної декларації, поданої позивачем, органом доходів і зборів встановлено, що згідно з відомостями ПІК ЄАІС ДФС про ціни та товари за заявленим кодом УКТЗЕД 87003319010 всі заявлені до митного оформлення в митному режимі "імпорт" автомобілі марки DACIA модель "DOKKER dci90", з урахуванням року випуску (2014 р.), об`єму двигуна (1461 куб. см.) на останні 6 місяців, що передували даті здійснення митної оцінки, мали митну вартість вищу, ніж заявлена позивачем (18000 польських злотих).
53. Так, згідно зі статтею 59 МК України у разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
54. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
55. У разі, якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
56. Згідно витягу з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України за березень 2017 року митне оформлення імпорту товару за кодом УКТЗЕД 87003319010, зокрема ідентичного товару автомобілі марки DACIA, з урахуванням року випуску (2014 р.), об`єму двигуна (1461 куб. см.), здійснювалось інших моделей зазначеного автомобілю: модель спірного автомобіля - "DOKKER dci90", модель за витягом з інформаційної системи "LOGAN" за митною вартістю в діапазоні від 2925,79 USD.
57. З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем документи дають можливість ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують ціну імпортованого товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.
58. Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
59. Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
60. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.
61. За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який дійшов висновку, позивачем до митного оформлення було надано вичерпний перелік передбачених чинним законодавством належних документів необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, підстави для відмови у митному оформленні товару та подальше коригування митної вартості такого товару за допомогою резервного методу, у митного органу відсутні. Будь-яких порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції не встановлено, а тому висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції є помилковим.
62. Ураховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA901000/2017/000046/1 від 27.03.2017 року.
63. У зв`язку з викладеним суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що висновки суду першої інстанції є помилковими і що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.
64. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
65. Отже, Верховний Суд констатує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, цей суд під час розгляду справи, оцінки доказів не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи а доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
66. Ураховуючи, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
67. Керуючись статтями 52, 328, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд