ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 520/5495/19
адміністративне провадження № К/9901/2375/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 520/5495/19
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (головуючий суддя: Чудних С. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Старосуда М. І., суддів: Калитки О. М., Макаренко Я. М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", в якому просив:
- визнати протиправними бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до Реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" коштів за вкладами, та бездіяльність, пов`язану з відсутністю належного контролю за діями своєї уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", щодо складання переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого безпідставно не були включені рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на загальну суму 10 090,58 грн, які належать ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 кошти за вкладами в сумі 10 090,58 грн, які знаходяться в ПАТ "Банк Михайлівський" на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з дотриманням Порядку, передбаченого частинами 1 та 3 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", витребувавши у своєї уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду загальною сумою 10 090,58 грн та включити ОСОБА_1 до Реєстру відшкодувань коштів за вкладами;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ. вул. Січових Стрільців. 17, код 21708016) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ) завдану йому майнову і моральну шкоду порушенням його прав в сумі 44 740 грн, в тому числі: відшкодування збитків (упущеної вигоди) - 5 014 грн; відшкодування інфляційних втрат - 4 726 грн; відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн; пеня за прострочення виконання зобов`язання - 30 000 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не виконується передбачене Законом України зобов`язання по відшкодуванню коштів за вкладами, що знаходяться на рахунках позивача в ПАТ "Банк Михайлівський", у зв`язку із чим відповідач порушує право власності ОСОБА_1 .
Не відшкодована позивачу гарантована сума за вкладами становить за даними облікової картки 10 207,63 грн, що свідчить про незаконне привласнення цієї суми Фондом. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" держава визначила Фонд гарантом відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможних банках і ці гарантії не потребують укладення з ним додатково ніяких угод, так як він виступає гарантом за Законом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в даному випадку відсутня та не доведена вина Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відсутності позивача у Реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. А за відсутності встановленої судом протиправності дій, бездіяльності або рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд не може зобов`язувати Фонд вчиняти будь-які дії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04 серпня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27 травня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" укладений договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування вкладу (депозиту)" № 980-006-000000174, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей.
Також, 27 травня 2014 року на підставі заяви (оферти) № 200037858 відкритий поточний (картковий) рахунок "Ощадний" № НОМЕР_1 для зарахування на нього процентів за депозитними вкладами, процентів на залишок коштів на рахунку тощо.
11. 05 травня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") укладено договір позики № 980-006-000233311.
Згідно умов вказаного договору, ОСОБА_1 передав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цими договором.
12. 19 травня 2016 року на поточний рахунок № НОМЕР_2 зараховані кошти в сумі 10 000 грн, які надійшли з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на виконання ним зобов`язання за договором позики з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором від 05 травня 2016 року № 980-006-000233311", а на рахунок № НОМЕР_4 зараховані кошти в сумі 90,58 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору від 05 травня 2016 року № 980-006-000233311".
13. На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Іраклієнко Ю. П.
14. 13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, яким продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року по 22 липня 2016 року включно.
15. Рішенням Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124 "Про відкликання банківської ліцензії на ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку".
16. На підставі вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Ірклієнку Юрію Петровичу з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.
17. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року № 1702 змінено уповноважену особу Фонду і повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.
18. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24 січня 2017 року № 265 уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" з 25 січня 2017 року призначено Гриценка Володимира Володимировича, якому делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".
19. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08 лютого 2018 року № 383 змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариству "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" провідного юрисконсульта відділу розслідування протиправних діянь департаменту розслідування протиправних діянь Смолія Б. В., якому з 09 лютого 2018 року делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".
20. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 червня 2018 року № 1758 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" на два роки з 13 липня 2018 року до 12 липня 2020 року включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Волкову О. Ю. строком на два роки з 13 липня 2018 року до 12 липня 2020 року включно.
21. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на адресу позивача направлено повідомлення про нікчемність правочину від 16 серпня 2016 року № ЗГЗ (К)/5395/1, оскільки переказ коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року на рахунок № НОМЕР_2 в сумі 10 000 грн та на рахунок № НОМЕР_4 в сумі 90,58 грн є нікчемними на підставі статті 37, пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
22. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
26. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
27. Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
28. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
29. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
30. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
31. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
32. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
33. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
34. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
35. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 826/18482/16.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників інформації стосовно позивача не містилося, в зв`язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру Фондом гарантування.
У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.
Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.
38. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про нікчемність правочину від 16 серпня 2016 року № ЗГЗ (К)/5395/1, оскільки переказ коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року на рахунок № НОМЕР_2 в сумі 10 000 грн та на рахунок № НОМЕР_4 в сумі 90,58 грн є нікчемними на підставі статті 37, пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
39. Крім того, у переданому Уповноваженою особою Фонду гарантування Переліку рахунків інформація щодо договору банківського вкладу позивача була відсутня, а тому дані про позивача не могли бути враховані Фондом гарантування при складанні та затвердженні Загального реєстру вкладників.
40. При цьому, ОСОБА_1 не надавав доказів того, що Уповноважена особа Фонду передавала до Фонду відповідний Перелік вкладників, до якого було включено позивача, а Фонд протиправно не включав його до Загального реєстру, адже Фонд затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
41. Враховуючи зазначене, Фонд гарантування не має правових підстав для здійснення відшкодування позивачу, оскільки він не був включений Уповноваженою особою до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування у ПАТ "Банк Михайлівський".
42. Посилання скаржника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а, від 15 травня 2019 року № 814/4112/15 та від 12 червня 2019 року № 814/4112/15 є необґрунтованими, оскільки в таких справах оскаржувалося судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
43. Між тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 814/4112/15 зазначено, що Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову до Фонду у зв`язку з тим, що вимога позивача про зобов`язання Фонду включити позивача до загального реєстру вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є передчасною, оскільки чинним законодавством України визначена відповідна процедура виплати таких грошових коштів, а позивач не був включений уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
44. В той же час, Велика Палата Верховного Суду у цій справі вважала обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправної бездіяльності уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов`язання уповноваженої особи включити позивача до цього переліку.
45. За таких обставин, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивача невключено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
46. Інші доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, та є аналогічними тим, які зазначені у позові та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.
47. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
48. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
49. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
50. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
51. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
52. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
53. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
54. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -