ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03 серпня 2021 року
справа № 640/13657/20
адміністративне провадження № К/9901/22379/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Олендера І. Я., Пасічник С. С.,
за участі секретаря судового засідання Статілко Ю. С.
представника позивача - Мусієнко Н. Є., Хиляк І. М., адвокатів за довіреністю,
представника відповідача - Скрибка І. Ю. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ДЗГА"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у складі суддів Грибан І. О., Ключковича В. Ю., Парінова А. Б.
у справі № 640/13657/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ДЗГА"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ДЗГА" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №00002580502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 605513,0 грн (за основним платежем 484 410,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 121103,0 грн), №00002570502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 359304,0 грн (за основним платежем 287443,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 71 861,0 грн), з мотивів безпідставності їх прийняття.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 листопада 2020 року (суддя Кузьменко А. І.) позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 4 березня 2020 року №00002580502, №00002570502.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому визнав позовні вимоги обґрунтованими.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 1 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнив, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року скасував, ухвалив нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, зокрема, зазначив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЗЕГА Холдінг Україна" не підтверджують фактичне здійснення послуг. Акти виконаних робіт формально складені та не розкривають змісту наданих послуг (консультативного характеру у якій галузі та з яких питань, як це співвідноситься з господарською діяльністю позивача), час, місце та обсяги таких послуг. Інші надані матеріали не містять доказів, які б надали можливість встановити: детальний опис послуг, які надавались контрагентами позивача, їх зміст та виконавців послуг. Відсутні дані (дати, місце, найменування товарів, письмові звіти, макети, рекламні матеріали тощо) щодо: проведення презентацій товарів; проведення моніторингу активності конкурентів товариства; найдених ринків збуту товарів. Відсутні примірники рекламної продукції, макети презентацій, матеріали маркетингових досліджень тощо. Не надано доказів реальності використання/застосування цих послуг у господарській діяльності позивача та чи мали придбані послуги вплив на ефективність економічної діяльності підприємства.
18 червня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2021 року, витребувано справу з суду першої інстанції.
1 липня 2021 року справа № 640/13657/20 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/13657/20 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач у касаційній скарзі зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції базується виключно на припущеннях відповідача, відображених в акті перевірки та не містить посилання на допустимі, належні та достовірні докази нереальності господарських операцій.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанцій розглянув справу без врахування висновків Верховного Суду, здійснених у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №826/10120/18 (щодо акта наданих послуг як достатнього та належного доказу реальності господарської операції), у постанові від 31 травня 2021 року у справі № 540/356/19 (щодо деталізації опису господарської операції у первинних документах, зокрема, відсутність деталізації виду виконаних послуг не свідчить про відсутність господарської операції), у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 818/1716/18 (щодо економічного ефекту), в постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 160/2404/20 (щодо комерційного ризику), у постанові від 4 червня 2020 року у справі № 340/422/19 тощо. Тобто позивач вказує на помилкову оцінку доказів у справі, надану судом апеляційної інстанції, чим порушено норми процесуального права.
Скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі №640/13657/20 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року.
9 липня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому податковий орган просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Головним управлінням ДПС у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі наказу податкового органу від 9 грудня 2019 року №4196 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2016 року по 17 грудня 2019 року, валютного законодавства за період з 1 жовтня 2016 року по 17 грудня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11 грудня 2014 року по 17 грудня 2019 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 23 грудня 2019 року №257/26-15-05-02-04/39544112.
Позивач подав заперечення на акт перевірки від 23 грудня 2019 року №257/26-15-05-02-04/39544112 до Головного управління ДПС у місті Києві, за результатами розгляду якого Головним управлінням ДПС у місті Києві листом від 22 березня 2020 року №9953/10/26-15-05-02-04 прийнято рішення про проведення позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження, відповідно до вимог підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Головним управлінням ДПС у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України та на підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 21 січня 2020 року №591 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт перевірки від 12 лютого 2020 року №93/26-15-05-02-04/39544112 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на загальну суму 712 929,0 грн;
- підпункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 539 433,0 грн.
4 березня 2020 року на підставі висновків акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення-рішення:
№00002580502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 605 513,0 грн (за основним платежем 484 410,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 121103,0 грн),
№00002570502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 359 304,0 грн (за основним платежем 287 443,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 71 861,0 грн).
Досліджуючи спірні господарські операції, суди попередніх інстанцій установили, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ДЗГА" (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЗЕГА Холдінг Україна" (Виконавець) укладено договір про надання послуг консультативного характеру №п/н від 1 жовтня 2015 року.
Зокрема, відповідно до пункту 6.3 договору від 1 жовтня 2015 року за надання послуг Виконавцем, передбачених пунктом 1.1. договору, Виконавцю виплачується винагорода (щомісячний платіж за фактично надані послуги) у розмірі 150 000 грн у місяць, у тому числі 25 000 грн ПДВ.
Також, між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЗЕГА Холдінг Україна" укладено:
- додаткову угоду №1 від 7 грудня 2015 року до договору про надання послуг консультативного характеру від 1 жовтня 2015 року, якою пункт 6.3. договору викладено у новій редакції, а саме з 1 січня 2016 року збільшено щомісячний платіж Виконавцю за надані послуги до 200 000 грн, у тому числі 33333,33 грн ПДВ;
- додаткову угоду №2 від 30 грудня 2016 року до договору про надання послуг консультативного характеру №б/н від 1 жовтня 2015 року, якою пункт 6.3. договору викладено у новій редакції, а саме з 1 січня 2017 року збільшено щомісячний платіж Виконавцю за надані послуги до 250 000 грн, у тому числі 41 666,67 грн ПДВ.
З акта перевірки вбачається, що станом на 30 червня 2018 року дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинах по вищевказаному договору відсутня, на виконання умов договору Товариством отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЗЕГА Холдінг Україна" та підписано акти виконання робіт (надання послуг) на загальну суму 4 760 060,61 грн, у тому числі 793343,44 грн ПДВ.
На підтвердження факту виконання договору позивач надав суду копії: розрахунків понесених витрат та підсумкові звіти виконавця, податкові накладні, акти наданих послуг та рахунків на оплату, наказів на відрядження працівників, звітів про використання коштів виданих на відрядження, платіжних доручень.
Відповідач вказує, що звіти виконавця містять ряд неточностей та помилок, а саме:
- у підсумковому звіті виконавця від 31 жовтня 2016 року (далі - Звіт) зазначено, що в жовтні 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЗЕГА Холдінг Україна" були надані консультації, пов`язані з укладенням договорів, які вже було укладено у вересні 2016 року і консультації, пов`язані з укладенням договорів, могли надаватись лише до дати укладення таких договорів (пункти 1.1, 2.2);
- у пункті 2.4. Звіту зазначено, що проведено презентацію товарів в Італії, Болонья, для представників SPASCIФNI S.P.A.; Колумбії, Богота, та Чілі, Сантьяго, для представників "SAFETY INSTRUMENTS Ltda, JS INDUSTRIAL S.A.C.: ІМ". Проте, відповідно до даних АІС "Податковий блок", інформації програми "Митниця" бази даних АІС "Податки" не встановлено постачання товарів у 2016 році;
- у пункті 2.4. Звіту зазначено, що було проведено презентацію товарів в Польщі, Тихи, для представників BSP Polska Sp. z. о.о. щодо пробного включення саморятівників шахтних " 1РУМ". Проте, Товариство не поставляло на BSP Polska Sр z.о.о. саморятівники шахтних " 1РУМ", встановлено, що саморятівники шахтні " 1РУМ" для BSP Polska Sp. z о.о експортувало у 2016 році ПАТ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" (Публічне акціонерне товариство "ДЗГА"), яке являється виробником даної моделі саморятівника.
Щодо проведення презентацій товарів у Польщі, Люблін, для представників KGHM Polska Miedz, у Чехії, Острава, для представників ОКО, у Словакії для представників Slovak Mine Rescue, у Сербії для представників Resavkstа РФ, Москва для представників AO "СУЗК", відповідно до підсумкового звіту виконавця від 31 жовтня 2016 року, проте відповідач зазначає, що за перевіряємий період взаємовідносин з даними підприємствами не встановлено.
Відповідач вказує, що у підсумковому звіті виконавця від 28 лютого 2017 року зазначено такі недоліки:
- у пункті 1 зазначено, що в лютому 2017 року були надані консультації, пов`язані з укладенням договорів по Публічному акціонерному товариству "Центральна збагачувальна фабрика "Росія", Публічному акціонерному товариству "Шахтоуправління "Покровське", Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля", Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Дніпровугілля", Товариству з додатковою відповідальністю "Шахта "Вшозерська", Держаному підприємству "Науковий центр превентивної і превентивної, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України". Проте, відповідно до АІС "Податковий блок" встановлено, що з даними контрагентами здійснювались взаємовідносини з 2015 року;
- у пункті 2.1. зазначено про супроводження проведення випробувань саморятівника виробництва Публічного акціонерного товариства "ДЗГА" в лабораторії DGUV Pruflabor Leipzig, Дюссельдорф, проте відповідачем не встановлено здійснення взаємовідносин з DGUV Pruflabor Leipzig, Дюссельдорф;
- у пункті 2.2. зазначено про організацію та супроводження кампаній з просування товарів, що реалізуються Замовником, на міжнародних виставках, семінарах, конференціях з роздачою рекламних буклетів та описом технічних характеристик продукції, пошуком потенційних покупців: виставка SME ANNUAL CONFERENCE & EXPO 2017 США, Денвер з 19 по 22 лютого 2017 року, конференція Workshop for SM Es on ISO standarts for Respiratory Ptrotectivg Devices Польща, Варшава, 23 лютого 2017 року.
Відповідач зазначає, що Товариство реалізує гірничорятувальне обладнання під торговою маркою "DEZEGA". Організація та супровід компаній по просуванню товарів фактично являється рекламою торгової марки "DEZEGA", а витрати на її рекламу належать власнику торгової марки, а не Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ДЗГА".
Крім того відповідач зазначає щодо проведення презентацій товарів в Індії, Калькутта, для представників InTech Safeti, Словенії, Веленсія, для представників Premogovnik Velenje d.d., Сербії, і представників TerraGold, у РФ, Москва, для представників ВГСЧ, що вказано в підсумковому звіті виконавця від 28 лютого 2017 року, то за перевіряємий період взаємовідносин з даними підприємствами не встановлено.
Джерела права
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбуваєть