ПОСТАНОВА
Іменем України
04 серпня 2021 року
Київ
справа №826/17033/16
адміністративне провадження №К/9901/37613/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/17033/16
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Власенкової О.О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.05.2017, просив:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка І.І. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також щодо неподання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, з урахуванням інформації по договору від 06.01.2016 №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США в розмірі 8 000, 00 дол. США, що є еквівалентом 207 920, 00 грн - до відшкодування 180 000, 00 грн;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка І.І. сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у який включити ОСОБА_1 за договором від 06.01.2016 №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США в розмірі 8 000, 00 дол. США, що є еквівалентом 207 920,00 грн - до відшкодування 180 000, 00 грн;
- надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників з урахуванням інформації щодо вкладника ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором від 06.01.2016 №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США в розмірі 8 000, 00 дол. США, що є еквівалентом 207 920, 00 грн - до відшкодування 180 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є вкладником у розумінні норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідачем в порушення норм чинного законодавства не включено його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судами встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (далі також - Банк) укладено договір №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США із щомісячною сплатою процентів від 06.01.2016.
У відповідності до умов зазначеного договору (п. 1.1.) Банк приймає грошові кошти вкладника (вклад) на вкладний (депозитний) рахунок у сумі 8000,00 дол. США на термін з 06.01.2016 по 06.04.2016. Пунктом 1.2. договору передбачено, що процентна ставка на вклад встановлюється у розмірі 9% річних.
У подальшому, 03.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги. За умовами вказаного договору (п. 1) ОСОБА_2 передала, а позивач прийняв право вимоги за договором №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США із щомісячною сплатою процентів від 06.01.2016 в розмірі 8000,00 дол. США (вісім тисячі доларів США 00 центів). Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олексюком Г.О. та зареєстровано в реєстрі за №152.
На підставі вищезазначеного договору про відступлення права вимоги 03.04.2016 між ОСОБА_2, Банком та позивачем укладено додатковий договір №1 до договору №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США із щомісячною сплатою процентів від 06.01.2016, відповідно до умов якого до договору внесені наступні зміни:
- змінено редакцію преамбули договору в частині визначення сторін договору. Зокрема, однією зі сторін договору, а саме вкладником, став позивач (п.1 додаткового договору №1);
- змінено редакцію пункту 1.1 договору. Зокрема, вказаним пунктом договору передбачається, що Банк приймає грошові кошти вкладника в подальшому "Вклад", на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1, в подальшому "Вкладний", що відкривається Банком на його ім`я, в сумі 8000,00 дол.США на термін з 04.04.2016 по 04.06.2016. Кошти, прийняті у післяопераційний час, святкові, неробочі або вихідні дні, зараховуються на вкладний рахунок на наступний робочий день. Термін вкладу відраховується з дня зарахування коштів на вкладний рахунок.
07.04.2017 позивачем було отримано належні йому за договором банківського вкладу №230D-655050 "Новорічний старт" кошти в сумі 20050,59 грн.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 №463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з цим рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 №560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
У відповідності до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка І.І. з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Костенку І.І.
З 09.06.2016 Фонд розпочав виплати вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", проте інформацію щодо позивача не було внесено до переліку вкладників та, як наслідок, позивачеві не сплачено гарантовану суму відшкодування за рахунок Фонду згідно з договором від 06.01.2016 №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США .
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення відсутністю правових підстав для виплати позивачеві гарантованої суми відшкодування, оскільки ОСОБА_2 є пов`язаною з Банком особою.
Не погодившись з рішеннями судів, позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Зазначає, що судами не надано належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема не надано оцінці доводам позивача та наявним в матеріалі справи доказам того, що він є вкладником.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
У відповідності до частини першої статті 26 вказаного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону №4454-VІ Фонд не відшкодовує кошти розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення).
Згідно з частинами другою, четвертою статті 27 Закону № 4454-VІ Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а також переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Статтею 52 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2121-ІІІ) передбачено пов`язані з банком особи.
Для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є, зокрема, асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини (пункт 7 частини першої статті 52 Закону №2121-ІІІ).
У пунктах 1-6 частини першої статті 52 Закону № 2121-ІІІ зазначено такі особи: контролери банку (пункт 1); особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку (пункт 2); керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку (пункт 3); споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи (пункт 4); особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку (пункт 5); керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб (пункт 6).
Асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича (стаття 2 Закону № 2121-ІІІ).
При цьому, керівниками банку, згідно з приписами статті 42 Закону № 2121-ІІІ, є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи, що позивач не був пов`язаною з ПАТ "КБ "Хрещатик" особою, оскільки не входить та не входив у коло осіб, визначених пунктом 4 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.
Зважаючи на те, що предметом спору, в даному випадку, є виникнення права на відшкодування коштів за вкладом згідно договору банківського вкладу, який було укладено між ПАТ "КБ "Хрещатик" та позивачем, колегія суддів критично оцінює висновки судів про те, що фізична особа, з рахунків якої надійшли кошти на рахунки позивача, є пов`язаною з банком особою, оскільки зазначене не впливає, за даних обставин, на виникнення у позивача права на відшкодування суми за вкладом за рахунок Фонду.
Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI,Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Суд враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Аналогічна позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №825/2114/16 і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що незважаючи на відсутність перешкод для виплати позивачу гарантованої суми вкладу, оскільки позивач, уклавши тристоронню додаткову угоду набув статусу вкладника, відповідач протиправно не надав до Фонду відповідні зміни до бази даних про вкладників, що свідчить про бездіяльність Уповноваженої особи та є підставою для зобов`язання вчинити відповідні дії.
Проте, з урахуванням вже виплаченої позивачеві суми відшкодування в розмірі 20050,59 грн, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 06.01.2016 №153D-651413 банківського вкладу "Живи сонячно" у розмірі 179949, 41грн.
Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Оскільки колегія суддів скасовує рішення судів попередніх інстанцій та приймає нове рішення, не повертаючи справу на новий судовий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено: 1102,42 грн за подачу позовної заяви (квитанція №262710001 від 01.11.2016), 1653,00 грн за подачу апеляційної скарги (квитанція №127 від 03.01.2018) та 2204,85 за подачу касаційної скарги (квитанція №30 від 12.03.2018).
Керуючись статтями 139, 345, 351, 356 КАС України, Суд -