ПОСТАНОВА
Іменем України
04 серпня 2021 року
Київ
справа №1640/2525/18
адміністративне провадження №К/9901/2298/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Кравчука В.М., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №1640/2525/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Костенко Г.В., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Зеленського В.В., суддів: Бондара В.О., Кононенко З.О.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову МО України в призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
- скасувати пункт 36 протоколу №122 від 24.11.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності із Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою КМУ №975 від 25.12.2013, у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення Полтавському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Полтавський ОВК повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 36 протоколу №122 від 24.11.2017 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов`язано Полтавський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судами встановлено, що позивач проходив строкову службу в складі діючої армії в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан.
У червні 1982 року під час виконання інтернаціонального обов`язку на території Демократичної республіки Афганістан у м. Гірішк під час обстрілу з міномету ОСОБА_1 отримав поранення верхньої лівої кінцівки, нижньої правої кінцівки та ділянки обличчя.
Згідно з довідкою МСЕК від 27.05.2008 №0004220 позивачу з 27.05.2008 встановлено III групу інвалідності.
Відповідно до довідки Полтавської обласної МСЕК від 15.05.2014 №198704 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності з 15.05.2014.
У зв`язку з встановленням II групи інвалідності позивач 05.11.2015 звернувся до Полтавського ОВК з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги.
Листом від 09.11.2015 №10/655 Полтавський ОВК повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для виплати останньому одноразової грошової допомоги, на підставі того, що на момент встановлення позивачу групи інвалідності останній не є військовослужбовцем, а тому на нього не поширюються гарантії, встановлені статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 24.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду адміністративного суду від 10.10.2017 в справі №554/1664/17, визнано протиправним та скасовано пункт 11 протоколу № 41 від 27.05.2016 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (15.05.2014) відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 ; Підпункту б) п.1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та Підпункту 1) пункту 6 Постанови КМУ №975 від 25.12.2013. Зобов`язано МО України в особі постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги розглянути документи, які надійшли з Полтавського обласного військового комісаріату відносно рядового строкової служби у запасі ОСОБА_1 з приводу призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (15.05.2014).
На виконання вказаного судового рішення, Полтавський ОВК 27.10.2017 направив до МО України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
За результатами розгляду поданих документів, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення про відмову в призначені допомоги з тих підстав, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975.
Не погодившись із вищевказаним рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями ч. 2 ст. 16 Закону № 2011, а відтак, позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги як особі, звільненої з військової служби, інвалідність якої настала внаслідок контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Отже, законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.
Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.
Відсутність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов`язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаних висновків, викладених у даній постанові.
Суд також звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Отже, протокол ВЛК № 1166 від 17.03.2016, який подано разом з іншими документами, не є документом, що свідчить про обставини поранення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність документа, що підтверджував би обставини отримання поранення позивачем.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд