ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 904/424/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2021 (головуючий суддя Подобєд І. М., судді Чус О. В., Широбокова Л. П.) і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2021 (суддя Бондарєв Е. М.) у справі
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот"
до Кам`янської міської ради
про внесення змін до пунктів 4.1 та 4.4.5 договору оренди земельної ділянки № 14037 від 01.07.2015
у справі
за позовом Кам`янської міської ради
до Акціонерного товариства "Дніпроазот"
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року Кам`янська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (далі - АТ "Дніпроазот") про внесення змін до пунктів 2.2. та 4.1. договору оренди земельної ділянки від 01.07.2015 № 14037 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки від 28.10.2015 № 11874697), яка розташована за адресою: вул. С. Х. Горобця, 1/513-1, м. Кам`янське, загальна площа 2,6402 га, кадастровий номер 1210400000:03:036:0011, для розміщення виробничої будівлі складу рідкого аміаку, укладеного між Кам`янською міською радою та АТ "Дніпроазот", виклавши їх у наступній редакції:
- " 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 14.01.2021 становить 20 624 714,36 грн.";
- " 4.1. Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 824 988,57 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 29.09.2017 № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22.06.2018 № 1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", від 09.07.2020 № 1975-44/VII "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020", від 18.12.2020 № 41-03/VIIІ "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020".
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині розміру орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають зміні. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України. За таких обставин підлягають внесенню зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2015 № 14037, укладеного між Кам`янською міською радою та АТ "Дніпроазот". Орендна плата за земельну ділянку розрахована позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки та затверджених ставок, визначених на підставі рішень Кам`янської міської ради: від 09.07.2020 № 1975-44/VII, від 18.12.2020 № 41-03/VIIІ, від 29.09.2017 № 816-19/VII, від 22.06.2018 № 1105-25/VII, які є чинними й обов`язковими до виконання.
3. 02.03.2021 до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява АТ "Дніпроазот" до Кам`янської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2015 № 14037 (земельна ділянка площею 2,6402 га, кадастровий номер 1210400000:03:036:0011, для розміщення виробничого комплексу), в якій позивач просив суд:
- викласти пункт 4.1 вказаного договору в наступній редакції: "4.1. Орендна плата вноситься Орендарем виключно в грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 519 101,59 грн/рік без ПДВ та не підлягає перегляду у бік збільшення до завершення строку дії даного договору. Інші положення даного договору застосовуються у частині, що не суперечить пункту 4.1 цього договору";
- виключити підпункт 4.4.5 вказаного договору.
4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 2.2 договору оренди земельної ділянки від 01.07.2015 № 14037 на дату укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є базовою для розрахунку орендної плати за землю, складала 10 348 888,84 грн, при цьому згідно з наданим Кам`янською міською радою витягом про нормативну грошову оцінку від 13.01.2021 нормативна грошова оцінка складає вже 20 624 714,36 грн. Таким чином, зростання орендної плати з дати укладення договору вже відбулось більше ніж у два рази за рахунок збільшення нормативної оцінки, а тому є підстави для фіксування хоча б діючої ставки орендної плати. Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що Податковим кодексом України встановлено, що річна сума орендної плати не може бути меншою за розмір земельного податку, який встановлено у розмірі не більше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 02.04.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2021, повернув зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
6. Повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, суд керувався приписами частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що АТ "Дніпроазот" не усунуло недоліків у визначений в ухвалі строк щодо сплати судового збору.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
7. У червні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Дніпроазот" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2021 у цій справі, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою АТ "Дніпроазот".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
8. Підставою касаційного оскарження є абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
9. На обґрунтування підстав касаційного оскарження АТ "Дніпроазот" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
10. Скаржник вказує, що ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції у цій справі обмежено право скаржника на доступ до суду, що дає всі підстави вважати судові рішення незаконними, необґрунтованими, неправомірними, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
11. АТ "Дніпроазот" також зазначає, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
12. Кам`янська міська рада правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
13. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Колегія суддів, враховуючи приписи наведеної норми процесуального права, здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції лише в межах заявленої скаржником вимоги касаційної скарги - в частині повернення без розгляду зустрічної позовної заяви АТ "Дніпроазот" до Кам`янської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки шляхом викладення пункту 4.1. цього договору в редакції товариства.
15. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, АТ "Дніпроазот" вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, положень статей 174, 236 Господарського процесуального кодексу України.
16. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
17. Як встановили суди попередніх інстанцій, 27.01.2021 Кам`янська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ "Дніпроазот" про внесення змін до пунктів 2.2. та 4.1. договору оренди земельної ділянки від 01.07.2015 № 14037 шляхом викладення їх в редакції, запропонованій міською радою.
18. 23.02.2021 АТ "Дніпроазот" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Кам`янської міської ради про внесення змін до вказаного договору шляхом викладення п. 4.1. цього договору в редакції товариства.
19. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 24.02.2021 зустрічну позовну заяву залишив без руху, надав АТ "Дніпроазот" строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, які полягали у ненаданні товариством доказів про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн.
20. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 02.04.2021 зустрічну позовну заяву повернув АТ "Дніпроазот" внаслідок того, що у вказаний строк недоліки цієї заяви товариством не усунуто. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, постановою від 27.05.2021 залишив її без змін.
21. АТ "Дніпроазот" не погоджується з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що воно порушує його право на доступ до суду.
22. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.
23. Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
24. Відповідно до частини четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
25. За вимогами частини п`ятої статті 180 Господарського процесуального кодексу України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
26. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначаються статтею 162 Господарського процесуального кодексу України.
27. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
28. Судом першої інстанції встановлено, що в позовних матеріалах відсутні докази про сплату судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі, що є порушенням пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
29. Відповідно до частин першої, третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
30. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
31. Тобто положеннями статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення заявнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
32. За змістом частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
33. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про те, що подана зустрічна позовна заява містить вимогу немайнового характеру, отже, судовий збір у цьому випадку становить 2270,00 грн.
34. Залишаючи зустрічну позовну заяву без руху, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2021 АТ "Дніпроазот" надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме: надати суду докази про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн.
35. Порядок та розмір справляння судового збору встановлені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір".
36. Відповідно до підпункту другого пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
37. Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 грн.
38. Не сплативши судовий збір у встановленому розмірі, АТ "Дніпроазот" не усунуло недоліки зустрічної позовної заяви, що стало підставою для її повернення згідно із частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
39. Як встановили суди попередніх інстанцій, ухвалу суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху АТ "Дніпроазот" отримало 22.03.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням 4930014562089 (т. 2, а. с. 189), тому кінцевим терміном для усунення недоліків було 01.04.2021.
40. Строк для усунення недоліків закінчився 01.04.2021, проте позивачем за зустрічним позовом недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, усунуто не було.
41. Ураховуючи те, що у встановлені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2021 строки АТ "Дніпроазот" не усунуло недоліки зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву АТ "Дніпроазот" на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
42. Крім того, колегія суддів зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
43. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland" від 19.06.2001, заява № 28249/95), зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
44. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про порушення його права на доступ до суду не знайшли підтвердження, оскільки повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду.
45. Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.