ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 480/3172/20
адміністративне провадження № К/9901/818/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 480/3172/20
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" про визнання протиправною та скасування постанови,
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Савицької Н.В.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Перцової Т.С., П`янової Я.В.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач), у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 квітня 2020 року № 61798391.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у відповідача, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на місто Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи, яка зареєстрована у м. Суми. 2.1. У зв`язку із зазначеним, позивач вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню.
3. Відповідач проти позовних вимог заперечувала зазначала, що ТОВ "ІЗІ Кредит" 10 квітня 2020 року звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. із заявою №б/н від 08 квітня 2020 року про примусове виконання рішення, у якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 03 квітня 2020 року № 5725, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1, коштів у розмірі 27 740,00 грн.
3.1. Так, у виконавчому написі від 03 квітня 2020 року № 5725, виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., вказано місце проживання Боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Тобто, виконавчим документом чітко встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва.
3.2. Також приватним виконавцем було перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам чинному законодавству України. При прийнятті до виконання виконавчого документу приватним виконавцем не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувачу та відмови у відкритті виконавчого провадження.
3.3. Крім того, відповідач наголошує, що у заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформацію, яка вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання Боржника - ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
3.4. Також відповідач звертає увагу на те, що чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
3.5. Таким чином, на думку відповідача, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшов виконавчий напис від 03 квітня 2020 року № 5725, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.
3.6. У зв`язку із наведеним, відповідач вважає, що у даному випадку приватним виконавцем не порушено норми статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 20 вересня 1983 року зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України.
5. Відомостей про зміну місця реєстрації позивача та наявності та у неї будь-якого майна на території м. Києва матеріали справи не місять.
6. 03 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинений виконавчий напис № 5725 про стягнення із ОСОБА_1 коштів у розмірі 27 740 грн, як з боржника за кредитним договором від 23 листопада 2018 року № 214914, укладеного із ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ".
7. У виконавчому написі приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 03 квітня 2020 року № 5725 зазначено місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
8. Відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
9. 13 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису №5725, про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" заборгованості у розмірі 27 740 грн.
10. Вважаючи вищевказану постанову протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позов задоволено:
11.1 визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 квітня 2020 року ВП №61798391, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
12. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та відсутні докази наявності у неї будь-якого майна на території м. Києва, то постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошевич В. Л. про відкриття виконавчого провадження від 13 квітня 2020 року № 61798391 підлягає скасуванню, так як виконавчий документ прийнято до виконання з порушенням статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (прийняття виконавчого документу з іншого виконавчого округу).
12.1. Також суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення врахував правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19 та від 08 квітня 2020 року у справі № 804/6996/17.
IV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 січня 2021 року.
14. У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого надає судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах. Зокрема у справах №№160/4982/20, 560/2520/20, 520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах №№200/4020/20-а, 200/5040/20-а та 520/5605/20-а рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов`язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем його виконання. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.
14.1. Таким чином, відповідач у касаційній скарзі обґрунтував наявність підстав, за яких рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
14.2. Також у касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
14.3. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувана про відкриття виконавчого провадження.
За твердженням відповідача, помилковим є висновок судів попередні інстанцій про те, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території міста Суми, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідач, як приватний виконавець, приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, так як виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання та відкривати виконавче провадження. Таким чином, за твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття "місце реєстрації" та "місце проживання".
14.4. Такий висновок судів виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, адже дана норма є диспозитивною, згідно з якою у стягувана є право вибору пред`явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника.
14.5. Відповідач наголошує, що приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо його оформлення, проте не здійснює перевірку змісту такого виконавчого документа.
14.6. Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
14.7. На обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій провели однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам наданим позивачем та відкинули докази, що спростовують факти викладені в позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні.
14.8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.
15. 23 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Кашпур О.В. відкрито касаційне провадження та витребувано із Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/3172/20.
16. 10 березня 2021 року справа № 480/3172/20 надійшла до Верховного Суду.
17. 15 березня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу, в якому адвокат Цюпка О.В. спростовуючи доводи касаційної скарги просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у Верховному Суді.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18.1. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ.
19.1. Згідно з частиною першою статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
19.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
19.3. Частиною першою статті 4 Закону №1404-VIIІ визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).
19.4. Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIIІ встановлено, що Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
19.5. Частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.
19.6. Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
19.7. Згідно з частиною п`ятою статті 18 Закону № 1404-VІІІ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
19.8. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1404-VІІІ сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
19.9. Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
19.9.1. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
19.10. Частиною першою статті 28 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
19.10.1. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
20.1. Відповідно до частини першої статті 3 Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
20.2. За змістом частини першої статті 4 Закону діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
20.2.1. Згідно з частиною другою статті 4 Закону державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
20.3. Статтею 16 Закону визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.
20.4. Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
21.1. За визначеннями, поданими у статті 3 Закону, місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
21.2. Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
21.3. За змістом статті 6 Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
22.1. Згідно з частиною першою статті 4 Закону Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
22.1.1. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
22.2. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).