ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 160/9213/20
адміністративне провадження № К/9901/13252/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 160/9213/20
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання дій протиправними та скасування постанови,
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Віхрової В.С.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В.), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", у якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №61839628, винесену 15.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що місце проживання та місце отримання доходів боржника ОСОБА_1 не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клименко Р.В. здійснює діяльність та відомості щодо якої внесені та містяться у Єдиному державному реєстрі приватних виконавців України, а тому постанову про відкриття виконавчого провадження відкрито відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження".
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 починаючи з 14 жовтня 1994 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується записами у паспорті громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 06 серпня 2020 року за вих.№02324/10406.
4. Згідно з витягу з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Клименко Р.В. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
5. 15 квітня 2020 року ТОВ "Вердикт Капітал" звернулось до приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. від 18 березня 2020 року № 1279 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 коштів у розмірі 21417,43 грн.
5.1. У виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. від 18 березня 2020 року № 1279 зазначено місце проживання позивача (боржника): АДРЕСА_2 .
6. 15 квітня 2020 року на підставі виконавчого напису № 1279, виданого 18 березня 2020 року приватним виконавцем Клименко Р.В. постановою відкрито виконавче провадження № 61839628.
7. Про реєстрацію чи проживання за адресою в межах територіального округу приватного виконавця, в якості адреси боржника точних відомостей відповідачем чи стягувачем не зазначено.
8. Також адреса реєстрації позивача зазначена як основна у кредитному договорі.
9. Крім того, будь-якого майна (рухомого та / або нерухомого), що належить позивачу у м.Києві відповідачем не зазначено та відповідачем встановлено не було. Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01 липня 2020 року за ідентифікаційним номером позивача підтверджується відсутність такого майна на вказаній територіальній місцевості.
10. Позивач з 05 січня 2016 року перебуває у трудових відносинах та отримує заробітну плату у ТОВ "Ласунка" (ЄДРПОУ 24440838), що знаходиться у м. Дніпрі, вул. Гаванська, буд.14.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, позов задоволено:
11.1. визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №61839628 винесену 15 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем;
11.2. стягнуто на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок асигнувань приватного виконавця Клименка Романа Васильовича.
12. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приватний виконавець порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ.
IV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 14 квітня 2021 року.
14. У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого надає судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах. Зокрема у справах № № 160/4982/20, 560/2520/20, 520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах № № 200/4020/20-а, 200/5040/20-а та 520/5605/20-а рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов`язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем його виконання. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.
14.1. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувана про відкриття виконавчого провадження.
14.2. За твердженням відповідача, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території Дніпропетровської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідач, як приватний виконавець, приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, так як виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання та відкривати виконавче провадження. Таким чином, за твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття "місце реєстрації" та "місце проживання".
14.3. Такий висновок судів, на думку відповідача, виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, адже дана норма є диспозитивною, згідно з якою у стягувана є право вибору пред`явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника.
14.4. Відповідач наголошує, що приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо його оформлення, проте не здійснює перевірку змісту такого виконавчого документа.
14.5. Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
14.6. На обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій провели однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам наданим позивачем та відкинули докази, що спростовують факти викладені в позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні.
15. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.
16. 29 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження та витребувано із Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/9213/20.
17. 07 травня 2021 року справа № 160/9213/20 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18.1. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ.
19.1. Згідно з частиною першою статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
19.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
19.3. Частиною першою статті 4 Закону №1404-VIIІ визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).
19.4. Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIIІ встановлено, що Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
19.5. Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
20. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.
20.1. Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
20.2. Згідно з частиною п`ятою статті 18 Закону №1404-VІІІ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
20.3. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №1404-VІІІ сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
20.4. Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
21. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
21.1. Частиною першою статті 28 Закону №1404-VІІІ встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
22. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.