Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 753/4642/19
провадження № 61-15247св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2019 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. (далі - приватний виконавець Мілоцький О. Л.), заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що приватний виконавець всупереч нормам Закону України "Про виконавче провадження" постановою від 26 грудня 2018 року описав та наклав арешт на належне йому майно - квартиру АДРЕСА_1, у межах виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом міста Києва від 18 грудня 2013 року про стягнення з нього як боржника на користь ОСОБА_2 заборгованості в загальному розмірі 2 062 263,94 грн. Спірна квартира на підставі іпотечного договору від 22 грудня 2009 року перебуває в іпотеці ОСОБА_3, і він як іпотекодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог згідно із прямою вказівкою на це у Законі України "Про іпотеку".
Опис квартири здійснено за відсутності ОСОБА_1 як власника квартири,
в зв`язку із чим накладений приватним виконавцем арешт повинен бути скасований.
Також ОСОБА_1 у скарзі посилався на те, що належна йому квартира оцінена ТОВ "Експертна служба України" із порушенням встановленої законом процедури оцінки. Тому заявник не погоджувався з експертним висновком про оцінку квартири.
У доповненнях до скарги від 06 березня 2018 року ОСОБА_1 посилався на те, що 05 березня2019 року він отримав лист Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") щодо реалізації належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1, шляхом проведення електронних торгів.
У доповненнях до скарги від 29 березня 2018 року скаржник вказував, що оцінка його квартири проведена ТОВ "Експертна служба України" із порушенням вимог Національного стандарту оцінки майна № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, а визначена вартість майна є нижчою від ринкової більш ніж на 10 %, що підтверджується і звітом ПП "Приват - Інвеста"
№ К190329-1, який виготовлено на його замовлення.
З огляду на викладене, з урахуванням доповнення скарги вимогами від 06 березня 2019 року та від 29 березня 2018 року, ОСОБА_1 просив суд:
зобов`язати приватного виконавця Мілоцького О. Л. скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 грудня 2018 року;
визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна, проведену
ТОВ "Експертна служба України" 27 грудня 2018 року;
зобов`язати приватного виконавця Мілоцького О. Л. заборонити здійснення виконавчих дій на підставі звіту про оцінку майна ТОВ "Експертна служба України" від 27 грудня 2018 року;
зобов`язати приватного виконавця Мілоцького О. Л. відмінити реалізацію предмета іпотеки (спірної квартири) шляхом проведення електронних торгів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 384,20 грн судового збору.
Суд першої інстанції виходив з того, що аргументи заявника про вчинення приватним виконавцем всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" опису та накладення арешту на майно, призначення оцінки такого майна відповідно до оспорюваних постанов приватного виконавця, є безпідставними, оскільки такі дії здійснені у межах процедури проведення виконавчих дій й з метою забезпечення виконання судового рішення.
Щодо оскарження заявником висновку про оцінку майна в межах визначеної оцінювачем суми, суд вказав, що ця вимога має своє вирішення в межах процедури розгляду справу в порядку позовного провадження. Водночас вимога скаржника про скасування проведення електронних торгів, зважаючи на обраний спосіб захисту порушеного права, зміст вимоги, не обґрунтована, й у межах розгляду скарг на дії державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, з урахуванням встановлених правомірних дій приватного виконавця в межах проведення виконавчих дій у їх сукупності, задоволенню також не підлягає.
Суд першої інстанції вказав, що позиція скаржника щодо протиправності дії/бездіяльності приватного виконавця не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є недоведеною та безпідставною. Будь-які докази, які вказували б на порушення приватним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не надано, а такі обставини не встановлено. Суд встановив правомірність дій приватного виконавця, і вважав, що такі дії не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.
Крім того, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування статті
452 ЦПК України та стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору за подання скарги на дії приватного виконавця.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись із висновками суду першої інстанції вказав, що приватний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для примусового виконання рішення суду. Дії приватного виконавця щодо винесення 26 грудня 2018 року постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 вчинені в порядку, визначеному вказаним Законом, та спрямовані на забезпечення реального виконання рішення суду, тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав до скасування постанови приватного виконавця є обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції також погодився з висновком суду першої інстанції в частині відмови у визнанні недійсним та скасуванні звіту про оцінку майна, складеного 27 грудня 2018 року ТОВ "Експертна служба України", вказавши, що оскарження висновку оцінки майна в межах визначеної оцінювачем суми можливе лише в межах процедури розгляду справ позовного провадження,
а тому ця вимога заявника не підлягає задоволенню в межах розгляду скарги на дії приватного виконавця.
Апеляційний суд вказав, що рішення суду в частині відмови у скасуванні проведення електронних торгів не є предметом апеляційного оскарження,
в зв`язку із чим його законність та обґрунтованість не перевірялась.
При розгляді справи судом встановлено, що приватний виконавець Мілоцький О. Л. діяв та приймав оскаржувані рішення відповідно до закону та в межах його повноважень, в зв`язку із чим обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що приватний виконавець при накладенні арешту на квартиру порушив норми Закону України "Про іпотеку", оскільки квартира перебуває в іпотеці, суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими. Вартість предмета іпотеки - спірної квартири становить 6 381 387,00 грн,
а заборгованість боржника ОСОБА_1 перед заставодержателем ОСОБА_3 згідно наявної в справі копії договору позики становить
1 495 805,00 грн., тобто вартість предмета застави значно перевищує розмір заборгованості боржника перед заставодержателем, що узгоджується із пунктом 2 частини першої статті 51 Закону України "Про іпотеку". Таким чином, дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на цей предмет застави, в тому числі, його опис та накладення на нього арешту, вчинені відповідно до норм Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст та доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким:
зобов`язати приватного виконавця Мілоцького О. Л. скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 грудня 2018 року;
визнати електронні торги з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, які відбулись 19 липня 2019 року, недійсними.
Касаційна скарга мотивована тим, що 18 жовтня 2018 року скаржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 жовтня 2018 року
ВП № 57401979 та постанову про арешт майна боржника приватним виконавцем Мілоцьким О. Л. на підставі виконавчого листа № 753/9736/13, виданого
18 грудня 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва, який втратив чинність через пропущення строку його пред`явлення до виконання.
04 січня 2019 року, як зазначає скаржник, він отримав постанову приватного виконавця Мілоцького О. Л. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 грудня 2018 року, а 11 січня 2019 року висновок про вартість майна від 27 грудня 2018 року. 05 березня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист ДП "СЕТАМ" про проведення електронних торгів щодо предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, на підставі виконавчого листа № 753/9736/13, виданого Дарницьким районним судом міста Києва, за поданням приватного виконавця Мілоцького О. Л., про що йому не було повідомлено.
Суд першої інстанції всупереч статті 450 ЦПК України розглядав скаргу більше місяця, не надіслав скаржнику копію ухвали про відкриття провадження у справі та без отримання від приватного виконавця матеріалів виконавчого провадження.
Вказуючи, що те що виконавча дія - опис та арешт майна вчинена приватним виконавцем відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", суд першої інстанції не звернув уваги на те, що скаржник у скарзі зазначав про порушення приватним виконавцем Мілоцьким О. Л. частини сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з статтею 10 Закону України "Про іпотеку" скаржник як відповідальний іпотекодавець подав до суду разом зі скаргою копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 січня 2019 року, які підтверджували те, що спірна квартира знаходиться в іпотеці ОСОБА_3 та існування заборони на її відчуження.
Матеріалами справи підтверджується, що право застави (іпотеки) на спірну квартиру виникло 22 грудня 2009 року, до ухвалення Дарницьким районним судом міста Києва рішення про стягнення з нього коштів, тобто до 26 листопада 2013 року (дата набрання рішенням суду законної сили). Таким чином, підстав для звернення стягнення на іпотечне майно боржника на користь ОСОБА_2, який не є іпотекодержателем, у приватного виконавця не було. Проте на ці обставини суд першої інстанції уваги не звернув, безпідставно відмовивши у зобов`язанні приватного виконавця Мілоцького О.Л. скасувати постанову про опис та арешт майна від 26 грудня 2018 року.
Всупереч частині першій статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець не отримав згоди іпотекодержателя на реалізацію предмета іпотеки, про що зазначено в листі іпотекодержателя
ОСОБА_3 від 29 листопада 2018 року.
Скаржник зазначає, що 26 липня 2019 року він отримав протокол № 420238 про проведення повторних електронних торгів ДП "СЕТАМ", в якому вказано про проведення електронних торгів 19 липня 2019 року. Проте, у порушення частини другої розділу VII "Порядку про реалізацію арештованого майна" про проведення електронних торгів щодо предмета іпотеки - спірної квартири його повідомлено не було. Крім того, електронні торги проведено з одним учасником, що є порушенням частини 3 розділу V Правил проведення електронних торгів арештованими активами, затвердженими наказом ДП "СЕТАМ" від 28 січня
2019 року № 7.
Аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржується в частині вимог скарги про зобов`язання приватного виконавця Мілоцького О. Л. скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 грудня 2018 року. Крім того, скаржником у суді касаційної інстанції пред`явлено вимогу про визнання електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, які відбулись 19 липня 2019 року, недійсними.
Доводи особи, яка подала пояснення
У червні 2021 року від представника ОСОБА_2 надійшло пояснення заінтересованої особи, в яких він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Крім того, представник ОСОБА_2 зазначає, що системний аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку" дає підстави для висновку, що перебування майна боржника у заставі не виключає можливості накладення на нього арешту для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями. Разом з тим, для з`ясування правомірності накладення арешту на майно, яке є предметом заставного договору та перебуває в заставі, необхідно встановити, чи виникло в заставодержателя право звернення стягнення на таке майно та чи не перевищує вартість предмета застави заборгованості боржника перед заставодержателем. Матеріалами справи підтверджено, що приватний виконавець Мілоцький О. Л. арештував, описав та передав для реалізації на електронних торгах квартиру, яка належала ОСОБА_1, із визначеною вартість у розмірі 6 381 387,00 грн. На електронних торгах, проведених 19 липня 2019 року, спірну квартиру продано за ціною 4 466 970,90 грн. Водночас залишок боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 становив 3 006 890,00 грн, що підтверджується рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року. 16 липня 2019 року ОСОБА_3 листом повідомив приватного виконавця про розмір заборгованості ОСОБА_1 у сумі 3 006 890 грн. З огляду на викладене, порушення прав заставодержателя немає, а звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 не позбавляє права заставодержателя - ОСОБА_3 на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок коштів, які надійшли від реалізації заставленого майна.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року
у справі № 753/20449/18 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги про скасування постанови приватного виконавця Мілоцького О. Л. про арешт майна боржника від 10 жовтня 2018 року, якою накладено арешт на спірну квартиру.
Та обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, квартири без проникнення в неї, не є підставою для скасування постанови. Приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без огляду об`єкта не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який тривалий час ухилявся від виконання рішення суду. Боржник був обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від нього добросовісної процесуальної поведінки.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2020 року
у справі № 753/15089/19 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ДП "СЕТАМ", приватного виконавця Мілоцького О. Л., треті особи
ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання електронних торгів недійсними. Це судове рішення набрало законної сили.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Водночас ОСОБА_1 згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України не довів, що постанова приватного виконавця, яка є предметом оскарження, порушує саме його права.
19 липня 2021 року від представника ОСОБА_2 надійшло доповнення до пояснення заінтересованої особи, в якому він просив врахувати висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі
№ 711/2375/19.