Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 716/1171/17
провадження № 61-22359св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5, про визнання недійсними договору іпотеки, свідоцтва про право власності на житловий будинок, зняття заборони відчуження житлового будинку.
Позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мотивована тим, що 13 листопада 2007 року ОСОБА_5 і закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" (нині - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", далі - АТ КБ "ПриватБанк"), уклали кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 37 400 дол. США з терміном повернення до 12 листопада 2027 року.
На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 13 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 79,30 кв. м, який розташований у АДРЕСА_1, належного йому на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 24 липня 1989 року.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2017 року (справа № 716/1066/16-ц) визнано право власності по 1/5 частки вказаного житлового будинку за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Оскільки зазначений житловий будинок був переданий в іпотеку без їхньої письмової та нотаріально посвідченої згоди, позивачі просили суд, з урахування уточнених позовних вимог, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок від 24 липня 1989 року, видане виконавчим комітетом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області згідно з рішенням Заставнівської районної ради від 05 травня 1989 року на ім`я ОСОБА_4 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок у АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір іпотеки від 13 листопада 2007 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 ; зняти заборону відчуження житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за вказаною адресою.
Короткий зміст судових рішень
Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір іпотеки від 13 листопада 2007 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, в частині щодо 1/5 часток зазначеного житлового будинку з господарськими спорудами, які належать ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кожному відповідно до рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2017 року в іпотеку майнових прав на житловий будинок та господарські споруди, який знаходиться на АДРЕСА_1 .
Знято заборону відчуження житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1 в частині по 1/5 часток, які належать ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2017 року.
Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як члени колгоспного двору та відповідно до рішення суду є власниками майна, переданого в іпотеку банку, згоди на укладення іпотечного договору не давали, а тому оспорюваний договір іпотеки є недійсним у частинах, які їм належать.
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" - задоволено частково.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2017 року скасовано у частині визнання частково недійсним іпотечного договору.
Визнано недійсним договір іпотеки від 13 листопада 2007 року, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 .
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2017 року у частині задоволення позову щодо зняття заборони відчуження житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться на АДРЕСА_1, скасовано, а у задоволенні позову в цій частині - відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та визнаючи договір іпотеки недійсним у цілому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не виділено в натурі і не зареєстровано право власності на них як на окремий об`єкт нерухомості, що унеможливлює визнання договору іпотеки недійсним у частині.
Постановою Верховного Суду від 27 червня 2018 року частково задоволено касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк".
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 31 січня 2018 року в частині позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вказав про те, що укладення одним із членів колгоспного двору договору щодо розпорядження спільним майном без згоди інших його членів може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з членів колгоспного двору, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, і що той із його членів, який укладає договір, не отримав згоди на це інших членів колгоспного двору.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані норми матеріального права та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки в частині, не встановивши чи його сторони діяли недобросовісно. Залишилося поза увагою суду і те, що рішення про визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 право власності по 1/5 частки вказаного житлового будинку як за членами колгоспного двору було ухвалено лише 14 лютого 2017 року.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в цій частині, суд апеляційної інстанції зробив правильної висновок, що оскільки частки ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виділено в натурі, то оспорюваний договір іпотеки може бути визнаний недійсним у цілому, але не встановив указані обставини справи, які мають значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення в ній.
Не встановивши обставин, які мають значення для ухвалення рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про доведеність позову в частині визнання договору іпотеки недійсним.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року у складі судді Стрільця Я. С. позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, щосторони іпотечного договору під час його укладення діяли добросовісно, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки.
Визнано недійсним договір іпотеки від 13 листопада 2007 року № СVZWGA00000087, укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт укладення іпотечного договору без наявності нотаріально посвідченої згоди співвласників ( ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ) на передачу ОСОБА_4 майна в іпотеку є правовою підставою для визнання оскаржуваного правочину недійсним.
Місцевий суд помилково указав, що рішення суду про визнання за позивачами права власності на майно колгоспного двору було ухвалено після укладення договору іпотеки, і на час укладення спірного договору банк не знав і не міг знати про те, що іпотекодавець не отримав згоди інших співвласників.
Суд першої інстанції не врахував, що юридичний факт встановлення належності майна на праві спільної часткової власності пов`язується не з ухваленням рішенням суду про такий факт, а з моменту набуття права власності на таке майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивачів залишити без задоволення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з`ясував обставини справи.
Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційного суду про наявність підстав для визнання недійсним оспореного договору іпотеки є необґрунтованими.
На момент укладення оспореного правочину ОСОБА_4 був єдиним власником майна переданого в іпотеку.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
23 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
19 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказують на правильність висновків суду апеляційної інстанцій, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 листопада 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 37 400 дол. США з терміном повернення до 12 листопада 2027 року.
На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 13 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 79,30 кв. м, який розташований на АДРЕСА_1 .
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2017 року (справа № 716/1066/16-ц), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року, визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 право власності по 1/5 частки вказаного житлового будинку як за членами колгоспного двору.
Постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року (провадження № 61-34711св18) рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -ПАТ КБ "ПриватБанк", про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано у грудні 2019 року то розгляд даної справи має відбуватись у порядку та за правилами, що діяли до 08 лютого 2020 року
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.