Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 607/12729/15-ц
провадження № 61-11748св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохілс Веста",
відповідачі (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_1, ОСОБА_2 (третя особа за зустрічним позовом), публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (відповідач за зустрічними позовами)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, подані їх представником - адвокатом Сагайдак Володимиром Васильовичем, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі судді Ромазана В. В. від 30 січня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду в складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Щавурської Н. Б. від 10 липня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 17 червня 2008 року, в розмірі 21 557,52 дол. США, 8 924,45 грн пені, 5 000 грн штрафу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 45 000 дол. США для придбання садового будинку, а останній зобов`язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, в тому числі повернути кредит, сплатити проценти за його користування та інші платежі.
В якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 17 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 129/26/03 згідно з пунктом 1.1. якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Пунктом 3.1 зазначеного договору поруки передбачено, що у випадку невиконання зобов`язань по кредитному договору, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У зв`язку із невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, у нього утворилась заборгованість. 01 квітня 2015 року ПАТ "Банк Форум" на адресу позичальника та поручителя направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка їм вручена, однак дана вимога залишилась без виконання.
Станом на 12 травня 2015 року за ОСОБА_1 обліковується наступна заборгованість: поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 19 552,26 дол. США, що еквівалентно 402 578,35 грн, прострочена заборгованість по процентам у розмірі 1 715,77 дол. США, що еквівалентно 35 327,47 грн, поточна сума заборгованості за нарахованими процентами 289,49 дол. США, що еквівалентно 5 960,56 грн, сума пені в розмірі 433,44 дол. США, що еквівалентно 8 924,45 грн, штраф у розмірі 5 000 грн, загальний розмір заборгованості у гривнях складає 457 790,84 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ПАТ "Банк Форум" про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що згідно із пунктом 1.1 укладеного між нею та банком договору поруки від 17 червня 2008 року, вона, як поручитель поручилась перед кредитором за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. У кредитному договорі строк виконання основного визначений строком погашення кредиту, яким є 15 червня 2033 року. Позивач вважає, що у банку виникло право пред`явити вимогу до поручителя ОСОБА_2, про виконання порушеного зобов`язання боржника ОСОБА_1 щодо повернення кредиту, починаючи з листопада 2014 року протягом наступних шести місяців, а банк звернувся із позовом лише 18 травня 2015 року, тобто після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку. Таким чином, ураховуючи наведене, просить визнати припиненим договір поруки № 129/26/03 від 17 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Форум".
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ "Банк Форум", третя особа - ОСОБА_2, про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, укладеним під впливом обману.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач при укладенні спірного кредитного договору з позичальником не здійснив належно детальний, достовірний та об`єктивний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача, тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту згідно вимог пункту 2 частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", пункту 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року. ОСОБА_1 був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни, відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту. Позивач вважає, що спірний кредитний договір укладений під впливом обману зі сторони банку, що у відповідності до статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", розцінюється як елемент нечесної підприємницької практики, використання якої заборонено законом.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 26 червня 2019 року, на підставі статті 55 ЦПК України, до участі у справі залучено ТОВ "ФК "Веста" у якості правонаступника ПАТ "Банк Форум".
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 14 січня 2020 року, судом на підставі статті 55 ЦПК України, залучено ТОВ "ФК "Ігвестохіллс Веста" в якості правонаступника ТОВ "ФК "Веста".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2020 року позов ТОВ "ФК Інвестохілс Веста" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Інвестохілс Веста" заборгованість за кредитним договором від 17 червня 2008 року в розмірі 21 557,52 дол. США, що еквівалентно 535 682,81 грн, з яких: 19 552,26 дол. США, що еквівалентно 485 854,10 грн основна заборгованість; 289,29 дол. США, що еквівалентно 7 193,54 грн заборгованість за поточними відсотками; 1 715,77 дол. США, що еквівалентно 42 635,17 грн заборгованість за простроченими відсотками. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "ФК Інвестохілс Веста" та стягуючи на його користь солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 17 червня 2008 року станом на 11 травня 2015 року у розмірі 21 557,52 дол. США, що еквівалентно 535 682,81 грн, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань позичальником за договором кредиту утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню із позичальника та поручителя у солідарному порядку.
Відмовляючи у позові ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, місцевий суд мотивував тим, що у зв`язку із порушенням боржником ОСОБА_1 виконання зобов`язання за спірним кредитним договором від 17 червня 2008 року, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, використав право достроково стягнути із позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши їм 01 квітня 2015 року вимоги за № 4855/12 та за № 4857/123 про дострокове виконання зобов`язань, які було отримано останніми 10 квітня 2015 року, відповідно до яких вимагав у них протягом семи робочих днів сплатити заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 552,20 дол. США. Отже, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 змінив строк виконання основного зобов`язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати зобовязаний був пред`явити позов до поручителя, який ним і було пред`явлено в строк, а саме 27 липня 2015 року.
Відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум", ТОВ "ФК "Інвестохілс Веста", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_1 як позичальник за спірним кредитним договором від 17 червня 2008 року, фактично отримавши грошові кошти у розмірі та на умовах передбачених ним, приступив до їх виконання та на протязі тривалого часу виконував взяті на себе зобов`язання. Спірну кредитну угоду було підписано ОСОБА_1 та уповноваженим представником ПАТ "Банк Форум", які досягли згоди з усіх істотних умов договору, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. ПАТ "Банк "Форум" надав ОСОБА_1 інформацію, яка передувала укладенню кредитного договору, у тому числі щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки та у графіку погашення кредиту міститься повна інформація стосовно умов кредитування, який є невід`ємною частиною зазначеного договору.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив про те, що висновки місцевого суду зроблені на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційних скарг
05 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами, поданими їх представником - адвокатом Сагайдак В. В., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2020 року.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Сагайдак В. В. зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 червня 2013 року у справі № 6-43цс13, від 19 вересня 2015 року у справі № 6-70цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявники вказують на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційні скарги
25 вересня 2020 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подало до Верховного Суду відзив на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить зазначені касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 16 червня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
17 червня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 45 000 дол. США на придбання садового будинку загальною площею 155,4 кв.м. та земельної ділянки площею 0,05 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на строк до 15 червня 2033 року. Пунктом 1.3 зазначеного договору передбачено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 13% річних.
17 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Форум" укладено договір поруки відповідно до пункту 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 17 червня 2008 року.
Суд установив, що ОСОБА_1 здійснював виконання умов кредитного договору від 17 серпня 2008 року неналежним чином, унаслідок чого в останнього утворилась заборгованість.
01 квітня 2015 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 банком було надіслано вимогу про дострокове виконання за № 4855/12 та 4857/12, які були отримані останніми 10 квітня 2015 року, що підтверджується відомостями зазначеному у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідно до яких банк вимагав протягом семи робочих днів сплатити заборгованість за кредитним договором, а саме: повернути основну суму кредиту в розмірі 19 552,26 дол. США, сплатити заборгованість за простроченими процентами, що станом на 19 березня 2015 року становить 1 299,19 дол. США, сплатити заборгованість за строковими процентами, що станом на 19 березня 2015 року становить 324,79 дол. США. сплатити пеню за несвоєчасну сплату процентів, що станом на 19 березня 2015 року становить 264,16 дол. США.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.