Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 642/2843/13-ц
провадження № 61-1576св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі -
ПАТ "ПроКредит Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки
та виселення, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області
від 25 жовтня 2013 року, позов задоволено.
В рахунок часткового погашення заборгованості за рамковою угодою
від 20 квітня 2006 року № 6121, договором про надання траншу від 17 травня 2007 року № 2.21325/6121, договором про надання траншу від 02 жовтня
2008 року № 207.29059FW202.97 в загальному розмірі 215 114,54 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ "ПроКредит Банк" відповідно до договору іпотеки від 17 травня 2007 року № 6121-ІД-02, а саме: квартиру загальною площею 47,4 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, шляхом надання АТ "ПроКредит Банк" права продажу предмета іпотеки від власного імені будь-якій особі покупцю за ціною, яка буде визначена суб`єктом оціночної діяльності не раніше, ніж за тридцять календарних днів до укладання відповідного договору купівлі-продажу. Виселено ОСОБА_1 із квартири
за вищевказаною адресою. Надано ПАТ "ПроКредит Банк" право проводити всі необхідні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру
АДРЕСА_2, що передують укладенню договору купівлі-продажу від власного імені, включаючи право внесення даних
до Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, отримання відповідних витягів з нього. Визнано виконавчий напис від 29 липня 2011 року, реєстровий номер 2799, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. на договорі іпотеки
від 17 травня 2007 року № 6121-ІД-02 таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки утворилась заборгованість
за кредитним договором, тому наявні підстави для звернення стягнення
на предмет іпотеки та виселення відповідача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року закрито. Заяву ОСОБА_3 про поворот виконання рішення залишено без задоволення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_3 станом на час укладення договору іпотеки та станом на час ухвалення рішення
не проживала та не була зареєстрована у спірній квартирі, тому її права оскаржуваним рішенням не зачіпаються.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2021 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу
у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала обмежує законні права та інтереси ОСОБА_3, яка станом на час розгляду справи була малолітньою
та процесуально недієздатною особою.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 642/2843/13-ц, витребувано її з Ленінського районного суду м. Харкова.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У липні 2020 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року, просила скасувати його в частині звернення стягнення на квартиру
АДРЕСА_2, виселення та в частині надання позивачу права проводити всі необхідні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав
на квартиру, відмовивши у задоволенні позову в цій частині. Рішення суду
в частині визнання виконавчого напису від 29 липня 2011 року таким,
що не підлягає виконанню, просила залишити без змін та вирішити питання розподілу судових витрат.
ОСОБА_3 вказує, що оскаржуване рішення зачіпає її права та законні інтереси, оскільки вона, як донька боржника ОСОБА_1, також проживала у спірній квартирі і мала право користування нею. Розгляд справи відбувся без залучення органу опіки та піклування, який мав діяти в її інтересах
як малолітньої на той час особи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки воно обмежує її права як користувача спірної квартири.
Крім того 16 вересня 2020 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про поворот виконання рішення, просила при скасуванні оскаржуваного рішення
та відмові у задоволенні позову (в частині, що переглядається) застосувати поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року, а саме:
визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладений між
ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. 26 листопада 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 4810.
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52392637 від 27 травня 2020 року 10:59:32, прийняте державним реєстратором Прокопенко О. О., Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська області та запис про право власності/довірчої власності: 36637462 (дата, час державної реєстрації: 25.05.2020 12:09:16) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності
на вищезазначену квартиру за ОСОБА_4
відновити реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_3 та моєї матері ОСОБА_1 у квартирі
АДРЕСА_3, зняття з реєстрації яких відбулось новим власником ОСОБА_4 на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири, укладеним
на підставі оскаржуваного судового рішення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи
та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі
не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена
до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку
зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції
є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи
у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права
та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо
в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права
та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права,
що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного
на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав
і обов`язків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена
в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
Апеляційний суд, на виконання вимог процесуального закону, відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка не брала участі у справі, належним чином дослідив доводи апеляційної скарги та, встановивши, що суд першої інстанції не вирішував в оскаржуваному рішенні питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника, дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження відповідно
до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року
у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру.
Установивши, що ОСОБА_3 станом на час укладення договору іпотеки
та станом на час ухвалення рішення не проживала та не була зареєстрована
у квартирі АДРЕСА_3,
а також те, що оскаржуваним судовим рішенням виселено ОСОБА_1
із квартири за вищевказаною адресою, а не ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що її права оскаржуваним рішенням
не вирішувались і правильно застосував частину першу статті 352 ЦПК України.
Установивши наведені вище обставини після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, зокрема, що оскаржуваним нею судовим рішенням не вирішувалося питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, для закриття апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом правових позицій Верховного Суду не впливають на висновок апеляційного суду, оскільки зазначені правові позиції у касаційній скарзі стосуються спору по суті
та не є підставою для висновку про те, що судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків.
Інші наведені у касаційній скарзі аргументи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.