Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 753/436/21
провадження №61-7801св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Кулікової С. В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем в Акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" (далі - АТ "Брокбізнесбанк"), уклав фіктивні договори кредиту, чим завдав банку матеріальні збитки на суму 1 436 723 153 грн.
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 357 КК Україн.
Ураховуючи викладене, та посилаючись на те, що Фонд є ліквідатором АТ "Брокбізнесбанк", останній просив стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 436 723 153 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що позовна заява Фонду не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а має розглядатися господарським судом на підставі частини другої статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" як спір між банком та його посадовими особами (у тому числі й колишніми).
Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов пред`явлено у зв`язку із завданням позивачеві збитків кримінальним правопорушенням та за наявності вироку суду, який набрав законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2, у якій вони просять скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року та залишити в силі судове рішення першої інстанції, посилаючись на порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
У червні 2021 року Фонд подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилався на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та просив залишити її без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 - без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Позов Фонду обґрунтовано тим, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року у справі № 758/15964/17, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 357 КК України. Даний вирок набрав законної сили.
У мотивувальній частині вказаного вироку зазначено, що внаслідок незаконних дій заступника директора Департаменту інвестиційної діяльності АТ "Брокбізнесбанк" ОСОБА_1 з АТ "Брокбізнесбанк" виведено кошти на загальну суму 1 436 723 153 грн, чим банку відповідно заподіяно матеріальні збитки.
Частинами першою та сьомою статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Пред`являючи позов, Фонд ставив питання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заподіяну ним шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення в період перебування ним на посаді заступника директора Департаменту інвестиційної діяльності банку.
Слід відзначити, що у даній справі не є предметом перевірки акти (рішення) органів управління банку та їх посадових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, а також господарські операції банку, що відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином апеляційний суд дійшов правильного висновку про розгляд позову Фонду до ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, оскільки він пред`явлений на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а не в порядку частини другої статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
Скасовуючи ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що даний позов був пред`явлений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до відповідача на підставі частини другої статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", тобто як до особи, котра пов`язана з банком.
Доводи касаційної скарги грунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції ці норми порушені.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду- без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду