Постанова
Іменем України
26 липня 2021 року
м. Київ
справа № 405/7058/19
провадження № 61-18000св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А.А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міська рада міста Кропивницького, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах якої діє її законний представник - ОСОБА_4,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина Світлана Станіславівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Дьомич Л. М., Єгорова С. М.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_2, неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина Світлана Станіславівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
23 вересня 2019 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до Міської ради міста Кропивницького про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що 01 вересня 2019 року від ОСОБА_2 їй стало відомо про смерть ОСОБА_6, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_6 склав заповіт від 23 квітня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С. А. і зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 463, згідно якого він заповів ОСОБА_5 належну йому на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 3520884200:02:000:0348, площею 6,9100 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та перебуває в оренді у ФГ "Габорця В. А.".
02 вересня 2019 року вона намагалася звернутися до нотаріуса Панчишиної С. С. із заявою про прийняття спадщини, але не змогла цього зробити через перебування нотаріуса у відпустці.
20 вересня 2019 року постановою приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиною С. С. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини.
Позивач вказувала, що внаслідок своєї необізнаності про відкриття спадщини та неналежного виконання нотаріусом своїх обов`язків щодо повідомлення спадкоємців вона не могла вчасно прийняти спадщину.
Також зазначала, що пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 52 - 54) до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3, в особі її законного представника - ОСОБА_4 .
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2020 року (т. 1 а. с. 197 - 199) залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишину С. С.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не довела наявність об`єктивних, непереборних та поважних причин, які перешкоджали їй звернутися із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня її відкриття, а необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття ним спадщини. Крім того, суд зазначив, що із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася через 43 дні після спливу шестимісячного строку подання такої заяви і такий строк не можна вважати незначним.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визначено ОСОБА_5 додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_8, тривалістю у два місяці, починаючи із дати ухвалення цього судового рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Міської ради міста Кропивницького відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що cуд першої інстанції не врахував суттєві деталі і особливості цієї справи, формально підійшов до її розгляду та помилково констатував, що позивач була повідомлена нотаріусом про відкриття спадщини і не мала жодних об`єктивних перешкод для реалізації права на прийняття спадщини. Оскільки приватний нотаріус Панчишина С. С. мала змогу за допомогою Єдиного демографічного реєстру встановити місце проживання спадкоємця за заповітом (позивачки), але не зробила цього, то опублікування нею знеособленого повідомлення про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 не є належним виконанням вимог статті 63 Закону України "Про нотаріат", яке не гарантувало повідомлення відомого нотаріусу спадкоємця про відкриття спадщини та не сприяло здійсненню особистого розпорядження спадкодавця.
Замість нотаріуса обов`язок з повідомлення ОСОБА_5 про відкриття спадщини фактично виконав відповідач ОСОБА_2, але вже після спливу строку на її прийняття та отримання ним й іншим спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто після 26 серпня 2019 року.
Крім того, суд першої інстанції не врахував доводи позивача про те, що вона не була обізнана про заповіт та про відкриття спадщини, що нотаріус не повідомила її про це, та що вона пропустила строк на прийняття спадщини незначно. Однак, ці доводи підтверджуються наданими суду доказами та частково поясненнями інших учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У грудні 2020 року, ОСОБА_2 та законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулись до суду з касаційними скаргами у яких, з урахуванням уточнень, просили скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4,витребувано цивільну справу № 405/7058/19 з Бобринецького районного суду Кіровоградської області.
01 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційних скаргах, які є ідентичними за змістом, обґрунтовуючи неправильність застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявники, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилаються на те, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, зокрема статті 46-1, 63 Закону України "Про нотаріат", 1270, 1272 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду: від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18), від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначали, що твердження суду апеляційної інстанції щодо опублікування оголошення у пресі про відкриття спадщини являється неналежним повідомленням з причин того, що приватний нотаріус мала змогу за допомогою Єдиного демографічного реєстру встановити місце проживання спадкоємця за заповітом, але не зробила цього не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки приватний нотаріус відповідно до вимог законодавства не була уповноваженою особою для входу в Єдиний демографічний реєстр та не мала дозволу від ОСОБА_5 на обробку її персональних даних, а отже судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки щодо правомірності доступу нотаріусом до реєстру, що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.
Є не правильним твердження апеляційного суду про те, що відповідач ОСОБА_2 замість нотаріуса виконав обов`язок з повідомлення ОСОБА_5 про відкриття спадщини, оскільки суд не врахував суттєві деталі та особливості цієї справи. Саме на нотаріуса або особу, уповноважену на вчинення нотаріальних дій, закон покладає обов`язк здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5, в інтересах якої діє адвокат Бем Ю. Ю., просила відмовити у задоволенні касаційної скарги. Вказувала, що суд першої інстанції не врахував доводи представника позивача адвоката Бема Ю. Ю. в позовній заяві, а також у судовому засіданні 15 липня 2020 року (протокол, запис 31, т. 1 а. с. 68) про те, що позивач не була обізнана про заповіт та про відкриття спадщини, що нотаріус не повідомила її про це, та що вона пропустила строк на прийняття спадщини незначно. Однак, ці доводи підтверджуються наданими суду доказами та частково поясненнями інших учасників справи.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 не знала про існування заповіту на її ім`я. Суд взяв до уваги посилання представника відповідача, про те, що в заповіті зазначено прізвище, ім`я та по батькові, але не взято до уваги, що заповідачу ОСОБА_6 не було відомо місце проживання позивача, а тому і не було зазначено її адреси проживання у заповіті.
В процесі розгляду справи ОСОБА_2 підтвердив, що фактично після смерті його сина, він знав про існування укладеного договору оренди землі з СФГ "Габорець В. А.", а також зазначив про те, що на час оформлення спадщини, знав про існування заповіту на ім`я ОСОБА_5 . Вирішив повідомити про заповіт і відкриття спадщини лише після того, як останнім було отримано свідоцтво про спадщину, а саме 26 серпня 2020 року, після того як сплив термін на звернення із заявою про вступ в спадщину ОСОБА_5 . В цьому вбачається навмисне приховування факту смерті та наявність заповіту.
Також зазначала, що приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. шляхом опублікування оголошення у пресі повідомила про відкриття спадщини та заведення спадкової справи до майна померлого ОСОБА_6 та здійснила виклик спадкоємців померлого, що підтверджується оголошенням у всеукраїнській газеті "Голос України" № 72 (7078) субота, 13 квітня 2019 року (Т. 1 а. с. 219).
Однак, в оголошенні не було зазначено, про те, що це оголошення стосується саме ОСОБА_5, а отже не знаючи про наявність заповіту на її ім`я остання була позбавлена можливості дізнатись про відкриття спадщини.
Нотаріусу та відповідачам було відоме фактичне місце роботи позивача, відоме місце проживання батьків позивача, але не скористалися цим правом на належне повідомлення про існування заповіту та відкриття спадщини.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 квітня 2018 року ОСОБА_6, на випадок своєї смерті, зробив розпорядження яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,9100 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520884200:02:000:0348, заповів ОСОБА_5 .
Цей заповіт посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіровоградської області Трошиною С. А. і зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 463.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
19 березня 2019 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. на підставі заяв спадкоємців за законом завела спадкову справу № 15/2019 щодо майна померлого ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_2 у всеукраїнській газеті "Голос України" № 72 (7078) опубліковано оголошення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С. С. про відкриття спадщини та заведення спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та запропоновано спадкоємцям, які бажають прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття, звернутися до нотаріуса.
26 серпня 2019 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. видала спадкоємцям за законом ОСОБА_2 (батьку померлого спадкодавця) та ОСОБА_3 (дочці померлого спадкодавця) свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з 7/25 часток у праві власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
20 вересня 2019 року ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С. С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,9100 га, кадастровий номер 3520884200:02:000:0348, розташовану на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 .
Постановою від 20 вересня 2019 року, № 698/02-31 приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Панчишина С. С. відмовила ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 з мотивів пропуску спадкоємцем встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.