Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа №554/1668/16-ц
провадження №61-18494св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четверта полтавська державна нотаріальна контора, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави
від 15 листопада 2019 року у складі судді Савченко Л. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четверта полтавська державна нотаріальна контора,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2,
ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четверта полтавська державна нотаріальна контора, з позовом, у якому просив:
визнати квартиру
АДРЕСА_1, яка знаходиться в цегляному житловому будинку, загальною площею 30,9 кв. м, житловою площею 16,6 кв. м та земельну ділянку відповідно до Державного акту на земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області Решетилівському районі Демидівській сільській раді спільним майном подружжя;
встановити факт постійного проживання його, ОСОБА_1
зі спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини;
визнати за ним право власності на Ѕ частку вказаних квартири
та земельної ділянки, як на частку у спільному майні подружжя;
визнати за ОСОБА_1, право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в цегляному житловому будинку, загальною площею
30,9 кв. м., житловою площею 16,6 кв. м та 1/4 частку земельної ділянки відповідно до Державного акту на земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області, Решетилівському районі, Демидівській сільській раді, в порядку спадкування після померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
2. Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 1966 року
ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5, від якого у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_2, 1976 року народження, та син ОСОБА_6, 1967 року народження.
3. На підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2003 року
їм належала квартира АДРЕСА_1, яка оформлена на дружину. Також останній на праві приватної власності належала земельна ділянка відповідно до Державного акту на земельну ділянку, площею 0,0600 га, розташована у Полтавській області Решетилівському районі Демидівській сільській раді.
4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Cпадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_5 є ОСОБА_1, як її чоловік, донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 .
5. Позивач вважає, що прийняв спадщину шляхом фактичних дій, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем.
6. Донька ОСОБА_2 не подавала заяви про прийняття спадщини, а син звернувся до суду із заявою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Однак у червні 2015 року йому було відмовлено в подачі заяви у прийнятті спадщини, так як він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, з цих підстав звернувся до суду з позовом.
7. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,9 кв. м, житловою площею 16,6 кв. м спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, як на частку у спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування, як на обов`язкову частку у спадщині.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку земельної ділянки, у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_5, як за спадкоємцем першої черги за законом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
9. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач має право на Ѕ частку у спільному сумісному майні подружжя, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Місцевий суд вважав доведеним факт спільного сумісного проживання подружжя на час смерті спадкодавця ОСОБА_5, та прийняття позивачем внаслідок цього спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
10. Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого
2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави залишено без змін.
11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши, що квартира АДРЕСА_1 була придбана подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_5 10 грудня
2003 року, тобто у період перебування у шлюбі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог
в частині визнання вказаної квартири спільною сумісною власністю подружжя і визнання за позивачем права власності на Ѕ частку квартири.
12. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка не є майном, яке належить до спільної сумісної власності подружжя, а є особистою власністю ОСОБА_5 внаслідок безоплатного одержання частки із земельного фонду.
13. Суд апеляційної інстанції оцінив наявні в матеріалах справи докази та дійшов висновку, що подані сторонами докази у підтвердження позовних вимог та заперечень у їх спростування, не дають підстав вважати, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не проживали спільно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
від 25 вересня 2019 року у справі № 303/674/17, провадження
№ 61-29481св18, від 06 грудня 2018 року у справі № 756/3369/17, провадження № 61-34505св18.
16. Суди залишили поза увагою те, що правовідносини між сторонами виникли щодо спадкування за заповітом, який складено на його користь. Неправильно визнано за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку у квартирі, так як він не має на це права, а якби мав право, то суд необ`єктивно завищив його частку. Поза увагою судів залишилось те,
щоспадкоємцями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за законом є її діти: дочка ОСОБА_2, яка не прийняла спадщину
в установленому законом порядку, син ОСОБА_3 та чоловік
ОСОБА_1 . Тобто право на спадщину за законом мали б троє спадкоємців, що відповідає 1/6 частині кожному, а не 1/8 як визначили суди.
17. Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини судами не повинно вирішуватися, оскільки шлюб між спадкодавцем та позивачем не розірваний і останній мав право на спадкування на загальних підставах, як чоловік померлої, однак він своїм правом не скористався, пропустивши строк звернення до нотаріальної контори, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17 червня 2020 року у справі
№ 755/18012/16-ц, провадження № 61-40658 св18.
18. Також заявник указує на порушення норм процесуального права,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди при вирішенні спору не дослідили зібрані у справі докази та не надали
їм належної оцінки щодо обставин на підтвердження факту проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Доводи інших учасників справи
19. У відзиві ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги, посилаючись на їх необґрунтованість. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
20. Зазначає, що ОСОБА_3 зловживає процесуальними правами, він неодноразово звертався з позовами щодо спадщини після
смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Зокрема, постановою Полтавського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у справі
№ 554/9546/17 частково задоволено позов ОСОБА_3 до
ОСОБА_1 треті особи: Четверта полтавська державна нотаріальна контора, автогаражний колектив "Автотурист", ЖК "Будівельник", про визнання права власності на спадкове майно. Визнано за ОСОБА_3
в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на 3/8 частини однокімнатної квартири
АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки відповідно до Державного акту на земельну ділянку, площею 0,0600 га, яка розташована в Полтавській області Решетилівському районі Демидівській сільській раді. Вказане судове рішення набрало законної сили та не було оскаржено ОСОБА_3 .
21. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року поновлено
ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
23. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. 25 вересня 1966 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб.
25. Від шлюбу сторони мали двох дітей ОСОБА_2, 1976 року народження, та ОСОБА_3, 1967 року народження.
26. 11 грудня 2003 року ОСОБА_5 заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру
АДРЕСА_1 сину ОСОБА_8, що підтверджується заповітом, посвідченим 11 грудня 2003 року Четвертою полтавською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим за № 1-3063.
27. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
28. Згідно свідоцтва про право власності від 08 травня 1991 року
ОСОБА_1 був власником квартири
АДРЕСА_3, однак в ній була зареєстрована ОСОБА_5 .
29. ОСОБА_1 на підставі рішення Супрунівської сільської ради № 46 від 02 квітня 1998 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га в с. Говтвянчик Супрунівської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, про що видано Державний акт на право приватної власності на землю від 16 березня 1999 року. На вказаній земельній ділянці подружжя збудувало житловий будинок, будівництво якого не було завершено, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 жовтня 2016 року, який використовували як дачний будинок.
30 . 12 червня 2015 року за заявою ОСОБА_3 відкрито спадкову справу № 127/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_5 .
31. Відповідач ОСОБА_3 є сином померлої ОСОБА_5,
що підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про зміну імені із ОСОБА_8 на ОСОБА_9 від 19 липня 2012 року, свідоцтвом про зміну імені з ОСОБА_9 на ОСОБА_3 від 04 квітня 2015 року.
32. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті дружини та матері відповідно.
33. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 травня
2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня
2016 року, ОСОБА_3 продовжено строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 .
34. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня
2015 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Четверта полтавська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
35. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
36. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
37. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
38. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
39. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.