Постанова
Іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 754/16072/16-ц
провадження № 61-14101св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року у складі судді Клочко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 рокуу складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" (далі - ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой"), ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., про визнання недійсним правочину та звернення стягнення.
Позовні вимоги, з урахуванням уточнень, мотивовано тим, що 17 грудня 2014 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу 40 % частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Камілла".
Вартість продажу становить 8 000 000,00 грн, які покупець зобов?язався сплатити протягом 60 календарних днів з моменту укладення договору.
14 січня 2015 року у зв?язку із відчуженням частки внесено відповідні зміни щодо реєстраційних відомостей товариства про учасників.
05 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.
На твердження позивача, ОСОБА_2 не мав наміру оплачувати ціну договору.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у справі № 370/1226/15 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1
7 980 000,00 грн за договором купівлі-продажу частки, 4 192 000,00 грн інфляційних втрат та 370 189,39 грн 3 % річних.
Рішення пред?явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Наконечному І. М., яким 15 березня 2018 року відкрито виконавче провадження, в ході якого, зокрема, прийнято постанови про арешт коштів та майна боржника, звернення стягнення на майно боржника.
16 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" укладено договір дарування 1/2 частини комплексу споруд.
На твердження позивача дарування здійснено з метою ухилення від виконання зобов?язань, тобто договір є фіктивним.
З урахуванням наведеного та уточнень, ФОП " ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним договір дарування № 12136 від 16 грудня 2016 року 1/2 частини комплексу споруд, загальною площею 1564,80 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 710,90 кв.м та нежилої будівлі літ. "Б", загальною площею 853,90 кв.м у зв?язку із його фіктивністю;
- у рахунок погашення частини заборгованості за рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у справі № 370/1226/15, що становить 12 542 189,00 грн звернути стягнення на 1/2 частину комплексу споруд, загальною площею 1564,80 кв.м, що належить ОСОБА_2 та знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 і складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 710,90 кв.м та нежилої будівлі літ. "Б", загальною площею 853,90 кв.м, шляхом передачі у власність ФОП ОСОБА_1 та визнання за
ФОП ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину комплексу споруд, загальною площею 1564,80 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і складаються з нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 710,90 кв.м та нежилої будівлі літ. "Б", загальною площею 853,90 кв.м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування від 16 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", частин комплексу споруд за адресою - АДРЕСА_1, що складається з нежилої будівлі літ. "А", загальною площею - 710,90 кв.м та нежилої будівлі
літ. "Б", загальною площею - 853,90 кв.м, загальна площа комплексу споруд - 1564,80 кв.м, у зв`язку з його фіктивністю.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" на користь ФОП ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,80 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірний правочин є фіктивним, оскільки договір дарування було укладено не для настання правових наслідків, а з метою уникнення відповідача від виконання рішення суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року апеляційні скарги ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой"та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційні скарги ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой"та ОСОБА_2 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
21 вересня 2020 року ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой"через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга, з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що твердження позивача про те, що спірний правочин є фіктивним, не відповідає дійсності.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
06 жовтня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, просить скасувати на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що станом на день вчинення спірного правочину не існувало жодного рішення суду, яке б вступило в закону силу, щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь позивача.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-2690цс16, постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 752/1098/17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 442/3285/16-ц, постанові Верховного суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1873цс16, Верховного суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-2360цс16, постанові Верховного Суду від
29 березня 2018 року у справі № 923/333/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
09 грудня 2020 року ФОП ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року залишити без змін.
29 грудня 2020 року ФОП ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від
21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня
2020 року залишити без змін.
16 квітня 2021 року ФОП ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду додаткові пояснення, у яких просить касаційні скарги ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від
21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня
2020 року залишити без змін.
Додаткові аргументи заявників
28 жовтня 2020 року та 17 листопада 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду додаткові пояснення.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від
21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня
2020 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від
21 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 серпня
2020 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 рокуу даній справі.
09 лютого 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аргументи касаційних скарг зводяться до незгоди з рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року та постановою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой",
ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., про визнання недійсним правочину.
Касаційні скарги не містять аргументів щодо незгоди з рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року та постановою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой",
ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., про звернення стягнення, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України оскаржувані судові рішення в цій частині судом касаційної інстанції не перевіряються.
Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційній скарги, врахувавши аргументи, наведені у додаткових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
17 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Камілла", відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Камілла" у розмірі 40 %, а ОСОБА_2 прийняв вищевказану частку у власність, та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах, викладених у договорі.
05 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий Дім "Камілла".
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня
2016 року позовні вимоги за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн за невиконання зобов`язань за договором поруки.
Стягнуто з громадян Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн як невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від
05 травня 2015 року.
Стягнуто з громадян Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі
4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року.
Стягнуто з громадян Республіки Білорусь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_1 3 % процентів річних від простроченої суми, що становить
370 189,39 грн, за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 3 683,23 грн судових витрат.
У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в частині задоволених вимог за первісним позовом та ухвалено в цій частині нове рішення.
Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн, як невиконання зобов`язань за договором поруки.
Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн, як невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від
05 травня 2015 року.
Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000,00 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року.
Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17 грудня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати по 1 841,61 грн з кожного.
У задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовлено.
У решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.
Рішення пред?явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Наконечному І. М., яким 15 березня 2018 року відкрито виконавче провадження, в ході якого, зокрема, прийнято постанови про арешт коштів та майна боржника, звернення стягнення на майно боржника.
16 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-дальнобой" укладено договір дарування 1/2 частини комплексу споруд за адресою - АДРЕСА_1, що складається з нежилої будівлі літ. "А", загальною площею - 710,90 кв.м та нежилої будівлі літ. "Б", загальною площею - 853,90 кв.м, загальна площе комплексу споруд - 1564,80 кв.м.
Відповідно до відомостей ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой"про перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім`я, по батькові, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа вказано наступних осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Відповідно до відомостей ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "Торговий дім "Камілла", засновниками (учасниками), зокрема є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .