ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/1007/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Авангард" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 (колегія суддів: Коробенко Г. П., Чорногуз М. Г., Козир Т. П.)
у справі за позовом Буринської міської ради Сумської області до 1. Сумської обласної державної адміністрації, 2. Приватного підприємства "Авангард", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Конотопська районна державна адміністрація про визнання недійсним договору оренди землі,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-1 - Дзецько Д. А.,
третьої особи - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Буринська міська рада Сумської області (далі - Буринська міськрада) звернулася до господарського суду з позовом до Сумської обласної державної адміністрації (далі - Сумська ОДА) та Приватного підприємства "Авангард" (далі - ПП "Авангард") про визнання недійсним договору оренди землі від 28.09.2015 № 22, укладеного між Сумською ОДА та ПП "Авангард".
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст спірного договору суперечить вимогам частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки грошова оцінка землі, зазначена в пункті 2.5. договору, визначена в порушення вимог чинного законодавства України без проведення нормативної грошової оцінки землі та не відповідає дійсності; відповідачі як сторони договору оренди під час його укладення зобов`язані були відповідно до закону вказати розмір орендної плати, визначеної на підставі вже проведеної нормативної грошової оцінки землі, однак цього обов`язку не виконали. В обґрунтування порушення своїх майнових прав позивач вказав, що внаслідок недотримання законодавства при укладенні договору до бюджету Буринської міськради надійшли кошти з орендної плати за 2018 та 2019 роки в значно меншому розмірі.
3. Позивач також заявив клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Відповідно до розпорядження голови Сумської ОДА від 08.09.2015 № 430-ОД "Про надання в оренду земельної ділянки за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області" надано ПП "Авангард" в оренду земельні ділянки державної власності із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 5,1908 гектара, кадастровий номер 5920910100:02:001:0342, площею 2,0616 гектара, кадастровий номер 5920910100:02:001:0343, площею 1,1849 гектара, кадастровий номер 5920910100:02:001:0344, площею 0,1351 гектара, кадастровий номер 5920910100:02:001:0345, площею 0,1345 гектара, кадастровий номер 5920910100:02:001:0346 під нерухомим майном підприємства, що розташовані за межами населених пунктів на території Буринської міськради, на строк 10 років з розміром орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
5. 28.09.2015 між Сумською ОДА (орендодавець) та ПП "Авангард" (орендар) укладено договір оренди землі № 22.
6. Об`єктом оренди згідно з пунктом 2.1 зазначеного договору є земельні ділянки державної власності (землі промисловості) загальною площею 8,7069 га, у тому числі:
- кадастровий номер 5920910100:02:001:0342 - площею 5,1908 га;
- кадастровий номер 5920910100:02:001:0343 - площею 2,0616 га;
- кадастровий номер 5920910100:02:001:0344 - площею 1,1849 га;
- кадастровий номер 5920910100:02:001:0345 - площею 0,1351 га;
- кадастровий номер 5920910100:02:001:0346 - площею 0,1345 га.
7. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (пункт 2.2 договору оренди).
8. За приписами пунктів 2.3, 2.4 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки буде визначена після її проведення відповідно до Закону України "Про оцінку земель" з урахуванням пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Орендарю земельної ділянки протягом 30-ти днів з дати підписання сторонами договору оренди землі замовити за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та протягом шести місяців з дати підписання сторонами договору подати орендодавцю витяг із затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку земель", та розміру орендної плати, визначеного на її основі, із зазначенням дати набрання чинності додатковою угодою, яка відповідає даті набрання чинності рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.
9. Відповідно до пункту 2.5. договору оренди станом на день укладання договору оренди землі грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації (3,997) та 1,756 згідно з довідкою про нормативну грошову оцінку відділу Держземагентства у Буринському районі Сумської області становить 213 523,22 грн.
10. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця в рівних долях на розподільчий рахунок Буринської міськради, відкритий в Головному правлінні Державної казначейської служби України в Буринському районі Сумської області (пункт 4.2 договору)
11. Договір укладено на 10 років (пункт 3.1 договору оренди).
12. На виконання пункту 2.4 договору на замовлення ПП "Авангард" у 2016 році була розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, питання про її затвердження відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" неодноразово розглядала Буринська районна рада Сумської області, однак рішення про затвердження вказаної технічної документації не було прийнято. Буринська міськрада (після державної реєстрації Буринської об`єднаної територіальної громади 30.11.2017) технічну документацію також не затвердила.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
14. Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що оспорюваний договір містить всі істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України "Про оренду землі". При цьому у пункті 4.3 спірного договору оренди сторони вказали розмір орендної плати як істотну умову такого договору, визначену відповідно до відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданих уповноваженою на це особою - відділом Держземагентства у Буринському районі Сумської області. Суд також вказав, що порушення майнових прав позивача (про які позивач зазначав у позовній заяві) відбулося не під час укладення оспорюваного правочину, а внаслідок бездіяльності Буринської районної ради та в подальшому Буринської міськради (після державної реєстрації Буринської об`єднаної територіальної громади 30.11.2017), що унеможливило внесення змін у договір оренди землі від 28.09.2015 № 22 в частині нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Крім того, суд зазначив, що визнання договору недійсним не призведе до відновлення будь-яких прав позивача, а лише порушить принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою та спровокує ситуацію бездоговірного користування відповідачем-2 землею за наявності правового зв`язку з розташованим на ній майном.
15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним договір оренди землі від 28.09.2015 № 22, укладений між Сумською ОДА та ПП "Авангард".
16. Апеляційна інстанція виходила з того, що в матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданий відділом Держземагенства у Буринському районі Сумської області та датований 10.09.2015.
17. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Відділ Держземагенства у Буринському районі Сумської області було реорганізовано у Відділ Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області, державна реєстрація якого здійснена 25.08.2015, про що міститься запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
18. Тобто станом на 10.09.2015 повноваження Відділу Держземагенства у Буринському районі Сумської області виконував Відділ Держгеокадастру у Буринському районі.
19. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданий Відділом Держземагенства у Буринському районі Сумської області та датований 10.09.2015, є недостовірним доказом.
20. Доказів на підтвердження наявності технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суду не надано.
21. Апеляційний суд дійшов висновку, що грошова оцінка, зазначена в пункті 2.5. договору, визначена, в порушення вимог чинного законодавства України, без проведення нормативної грошової оцінки землі та не відповідає дійсності, та відповідно зазначений в договорі розмір орендної плати як істотна умова такого договору не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому зміст оспорюваного договору оренди суперечить вимогам частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.
22. Щодо наявності порушеного права позивача, то суд зазначив, що, враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень орендних платежів до бюджету Буринської міськради у законодавчо визначених межах безпосередньо належить до інтересів цієї ради, тому недоотримання Буринською міськрадою порушує інтереси позивача.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
23. ПП "Авангард" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
24. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", а також прийняттям постанови без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
25. Скаржник також зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 261 ЦК України у випадку створення відповідної об`єднаної територіальної громади.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
26. Відзивів від інших учасників справи не надходило.
Позиція Верховного Суду
27. Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України "Про оренду землі".
28. За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваного правочину), яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
29. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
30. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України "Про оренду землі").
31. Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
32. За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
33. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
34. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
35. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (частина п`ята статті 5 Закону України "Про оцінку земель").
36. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
37. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").
38. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
39. Згідно із частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
40. У частині третій статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
41. Оскільки апеляційним господарським судом встановлено, що грошова оцінка, зазначена в пункті 2.5. договору, визначена в порушення вимог чинного законодавства України без проведення нормативної грошової оцінки землі та не відповідає дійсності, та відповідно зазначений в договорі розмір орендної плати як істотна умова такого договору не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому зміст оспорюваного договору оренди суперечить вимогам частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання вказаного правочину недійсним.
42. Правовий висновок щодо необхідності погодження при укладенні договору оренди землі, такої істотної умови, як розмір орендної плати із застосуванням нормативної грошової оцінки землі неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 15.05.2018 у справі № 922/3000/17.
43. Колегія суддів також погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що недоотримання Буринською міськрадою орендної плати у законодавчо визначених межах порушує інтереси позивача.
44. Водночас висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним є помилковими.
45. Щодо позовної давності, то колегія суддів зазначає таке.
Суд першої інстанції не застосував позовну давність з посиланням на те, що у задоволенні позову відмовлено по суті, тому питання щодо порушення позовної давності не впливає на суть винесеного рішення.
Апеляційний господарський суд, вирішуючи питання про застосування позовної давності, зазначив, що позивач дізнався про виявлені порушення законодавства щодо укладення оспорюваного договору оренди землі у 2018 році після створення Буринської об`єднаної територіальної громади та проведення позивачем перевірки надходжень до місцевого бюджету; позов подано 06.11.2019, тому суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах трирічного строку та відмовив у задоволенні клопотання про застосування позовної давності.
46. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
47. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
48. У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
49. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Отже, вказані рішення ЄСПЛ суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
50. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
51. У розумінні положень статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
52. При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
53. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (Велика Палата Верховного Суду зазначила, що такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16, і на цю ж постанову міститься посилання у касаційній скарзі).
54. Водночас позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
55. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).
56. У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган.
57. Отже, при дослідженні питання щодо пропуску позовної давності у цьому випадку визначальним є те, коли про порушення своїх прав довідалася або мала можливість довідатися держава в особі уповноваженого органу.
58. В обґрунтування пропуску позовної давності відповідачі послалися на те, що з урахуванням об`єктивних обставин:
- наявність у вільному доступі розпорядження голови Сумської ОДА від 08.09.2015 № 430-ОД "Про надання в оренду земельної ділянки за межами населених пунктів на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області";
- безпосередні повноваження Буринської міськради у справлянні плати за землю;
- правонаступництво Буринської об`єднаної територіальної громади за всім майном, правами та обов`язками територіальних громад, що об`єдналися, позовну давність необхідно обрахувати з моменту укладення оспорюваного договору та надходження платежів по орендній платі.
59. Колегія суддів зазначає, що оскільки в спірних правовідносинах суб`єктом права власності на землю є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності.
60. Такий правовий висновок викладено у схожих справах у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 922/2752/17, від 24.04.2018 у справі № 922/2440/17 та від 24.01.2018 у справі № 914/801/17.
61. При цьому слід врахувати, що за спірним договором оренди отримувачем коштів була Буринська міська рада, тобто з моменту виконання зазначеного договору, а саме з моменту надходження коштів у вигляді орендних платежів за спірні земельні ділянки, Буринська міськрада знала або повинна була знати про наявність такого договору оренди.
62. Таким чином, твердження апеляційної інстанції про те, що позивач дізнався про виявлені порушення законодавства щодо укладення оспорюваного договору оренди землі в 2018 році після створення Буринської об`єднаної територіальної громади та проведення позивачем перевірки надходжень до місцевого бюджету, є неспроможним.
63. Тим більше, що таку перевірку надходжень до місцевого бюджету Буринська міськрада мала можливість і повинна була здійснювати незалежно від створення Буринської об`єднаної територіальної громади.
64. Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
65. Питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
66. Таким чином, фактичний пропуск строку позовної давності не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки за наявності поважних причин такого пропуску право позивача підлягає захисту у порядку, встановленому ЦК України та ГПК України.
67. Відповідно до положень частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Проте в даному випадку підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності немає.
68. Наведені у позовній заяві посилання Буринської міськради в обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності на те, що оспорюваний договір оренди землі від 28.09.2015 укладений не позивачем у справі, а іншою особою, тому початок перебігу позовної давності починається з часу виникнення можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як зазначалося вище, позивач є отримувачем орендної плати за спірним договором і перевірку надходження цих коштів повинен був контролювати саме він.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
69. Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
70. Частинами 1, 3 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
71. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в позові з підстав пропуску позивачем позовної давності.