ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 340/3818/20
адміністративне провадження № К/9901/11006/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №340/3818/20
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" - про визнання протиправними і скасування постанов, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, прийняте в складі: головуючого судді Петренко О.С., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (далі - відповідачка, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В.), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - третя особа, ТОВ "Вердикт Капітал") з вимогами: визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.; визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в сумі 19 522,93 грн; визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Малкової М.В. витрат основної винагороди у розмірі 1 952,29 грн; визнати протиправною і скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Малкової М.В. розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн, що в загальній сумі становить 21 875,22 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки вона зареєстрована та фактично проживає в місті Кропивницькому, тому у приватного виконавця, виконавчим округом якого є місто Київ, були відсутні правові підстави для їх прийняття.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
4. 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №17213 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" суму коштів у розмірі 19 522,93 грн.
5. У цьому виконавчому написі міститься інформація про адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_2, та місце проживання: АДРЕСА_3 .
6. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. від 28 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження №62905083 з примусового виконанню зазначеного виконавчого напису. Зобов`язано боржницю ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання цієї декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржниці основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 952,29 грн.
7. У виконавчому провадженні №62905083 приватним виконавцем виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. також винесено: 28 серпня 2020 року - постанову про стягнення з боржника основної винагороди; 28 серпня 2020 року - постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 03 вересня 2020 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
8. Не погоджуючись з правомірністю вказаних постанов, позивачка оскаржила їх в судовому порядку.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 28 серпня 2020 року №62905083, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року. Визнано протиправною і скасовано постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62905083 від 28 серпня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року. Визнано протиправною і скасовано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62905083 від 28 серпня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року. Визнано протиправною і скасовано постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП№62905083 від 03 вересня 2020 року, прийняту приватним виконавцем Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14 серпня 2020 року.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що місце реєстрації боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. здійснює діяльність. Водночас остання під час відкриття виконавчого провадження не мала жодних доказів проживання або наявності у позивачки будь-якого майна в місті Києві. Отже, відповідачка прийняла до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами її виконавчого округу.
11. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з огляду на протиправність постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 серпня 2020 року №62905083, постанови приватного виконавця у ВП №62905083 про стягнення з боржника основної винагороди від 28 серпня 2020 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28 серпня 2020 року та про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03 вересня 2020 року також є протиправними та підлягають скасуванню.
V. Провадження в суді касаційної інстанції
12. 29 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в справі №340/3818/20.
13. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
14. У касаційній скарзі скаржниця, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
15. Як на підставу для касаційного оскарження скаржниця посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16. Скаржниця зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
17. Скаржниця уважає, що суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття "місце реєстрації" та "місце проживання". Такий висновок судів попередніх інстанцій виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини другої статті 24 Закону №1404-VIII, відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
18. Скаржниця зазначає, що приписи зазначеної норми є диспозитивними, оскільки у ній наявне право вибору пред`явлення виконавчого документу: або за місцем реєстрації, або за місцем проживання боржника. Водночас, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець здійснює лише перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII щодо його оформлення, проте не перевіряє достовірність відомостей, зазначену у цьому документі.
19. Скаржниця наполягає на тому, що виконавчим написом нотаріуса встановлено, що фактичне місце проживання боржниці знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва, а тому у неї не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
20. Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 липня 2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевцової Н.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2021 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
23. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
24. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
26. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
27. Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
28. Частиною першою статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII) встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
29. Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону №1403-VIII діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
30. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
31. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
32. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
33. Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
34. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
35. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина друга статті 24 Закону №1404-VIII).
36. Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
37. Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
38. Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 25 Закону №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
39. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
40. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
41. Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
42. За текстом статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382-IV): вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання -це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
43. Згідно з частиною десятою статті 6 Закону №1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
44. У разі, якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 6 Закону №1382-IV).
45. Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.