ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 240/8883/19
адміністративне провадження № К/9901/35131/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення частини чистого прибутку (доходу) у сумі 11 622 444,91 грн з рахунків у банку, що обслуговують платника податків, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року (суддя Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (судді: Залімський І.Г. (головуючий), Мацький Є.М., Сушко О.О.) у справі № 240/8883/19.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Житомирській області) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (далі - відповідач, ДП "Житомирський бронетанковий завод") про стягнення частини чистого прибутку (доходу) у сумі 11 622 444,91 грн з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП "Житомирський бронетанковий завод" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області, є платником податків і зборів та за відповідачем рахується заборгованість у сумі 11 622 444,91 грн зі сплати частини чистого прибутку (доходу).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що виключно уповноважені органи управління наділені повноваженнями вживати заходи щодо забезпечення відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), і позивач до таких органів не відноситься. При цьому, покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів, а також сплати його до державного бюджету України, не змінює правової природи такого платежу. Позивачу надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має саме податковий борг на суму податкового боргу або його частини; право звернення контролюючого органу до суду щодо стягнення коштів платника податків на суму, яка не є податковим боргом або його частиною, законом не визначено. Оскільки, частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм Податкового кодексу України, а відповідно і не може вважатися податковим боргом. Відтак, позивач не має права звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму, що не є податковим боргом або його частиною, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Житомирській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС у Житомирській області у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з положеннями Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" ДП "Житомирський бронетанковий завод" є платником частини чистого прибутку, а тому зобов`язане спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 23.02.2011 № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями").
Контролюючим органом зазначено, що за ДП "Житомирський бронетанковий завод" рахується заборгованість зі сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами в сумі 11 622 444,91 грн, у тому числі пеня в сумі 289 994,91 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем вказаних сум, позивач просить стягнути частину чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств в сумі 11 622 444,91 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ДП "Житомирський бронетанковий завод" є Державний концерн "Укроборонпром" (код за ЄДРПОУ 37854297). Відповідно до п.1.1 Статуту ДП "Житомирський бронетанковий завод" п.1.1 ДП "Житомирський бронетанковий завод" (далі - Підприємство) є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром". Регулювання, контроль та координація діяльності Підприємства здійснюються Концерном як уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Відповідно до п.1 Статуту Державного концерну "Укроборонпром" (затверджений Постановою КМУ від 31.08.2011 № 993), Державний концерн "Укроборонпром" (далі - Концерн) є державним господарським об`єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром". Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем в частині не здійснення ДП "Житомирський бронетанковий завод" відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" ДП "Житомирський бронетанковий завод" та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", якими передбачено обов`язок відповідача здійснювати таке відрахування, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
10.2. Підпункти 19-1.1.22, 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1.
Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
10.3. Підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
10.4. Пункт 40.1 статті 40.
Цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.
У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
10.5. Пункти 41.1, 41.2 статті 41.
Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
10.6. Пункти 95.1, 95.3 статті 95.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
11. Закон України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності":
11.1. Стаття 1.
Управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
11.2. Стаття 4.
1. Суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Державна керуюча холдингова компанія має статус уповноваженого органу управління щодо об`єктів управління державної власності, що передані до її статутного капіталу та статутного капіталу її корпоративних підприємств.
11.3. Пункт 22 частини першої статті 6.
Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами.
11.4. Частина перша статті 11-1.
Державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украе