ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/11734/18
адміністративне провадження № К/9901/35147/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року (суддя: Аверкова В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (судді: Мельничук В.П. (головуючий), Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі №826/11734/18 за адміністративним позовом Державного підприємства "Завод 410 ЦА" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004734101 від 01.06.2018.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Підприємством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано реальністю господарських операцій позивача з контрагентами, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки №1363/28-10-41-01/112897 від 17.05.2018, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової перевірки Державного підприємства "Завод 410 ЦА" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.4 ст.200, п. 201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, ряд.21 (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за лютий 2018 року у розмірі 2 175 101,63 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Медіаколо", ТОВ "Спец Авіа Сервіс", ТОВ "РЕК Балтелектрон", ПАТ "Інноваційно-промисловий центр", ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "АвіаТехноконтракт", ТОВ "Тейра", ТОВ "Портавіа", ТОВ "Чиста вода-М", ТОВ "Континент-Авіа", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТОВ "ПромАвіаПідшипник", ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Ресурс", АТЗТ "Інтелс" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив з огляду на не встановлення фактичного ланцюга постачання товару, одержаного від зазначених контрагентів (на підставі баз даних контролюючого органу), не встановлено придбання послуг з перевезення позивачу придбаних у контрагентів товарів, не надано до перевірки первинні документи на придбаний товар - паспорт, сертифікат якості, бірку (ВТК) виробника товару, що підтверджує якість товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ). Також ряд контрагентів позивача є фігурантами кримінальних справ за статтями 205 та 212 Кримінального кодексу України.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення№0004734101 від 01.06.2018, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2 175 102 грн.
Судами також встановлено, що Товариство мало взаємовідносини з ТОВ "Медіаколо", ТОВ "Спец Авіа Сервіс", ТОВ "РЕК Балтелектрон", ПАТ "Інноваційно-промисловий центр", ТОВ "Промелектроніка", ТОВ "АвіаТехноконтракт", ТОВ "Тейра", ТОВ "Портавіа", ТОВ "Чиста вода-М", ТОВ "Континент-Авіа", ТОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТОВ "ПромАвіаПідшипник", ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Ресурс", АТЗТ "Інтелс" на підставі договорів поставки.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори, специфікації, службові записки про надання дозволу ввезення на територію ТМЦ згідно рахунку, рахунки на оплату, рахунки - фактури, листи щодо узгодження цін, акти прийому-передачі ТМЦ, видаткові накладні, звіти про прийомку товарів на склад, звіти про невідповідність при прийомці, картки складського обліку матеріалів, паспорти на вироби (ТМЦ), платіжні доручення.
Встановлено також, що придбані у контрагентів ТМЦ використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме для капітального ремонту літака АН-32. В якості доказу подальшої реалізації позивачем долучено до матеріалів справи копію акту виконаних робіт від 30 березня 2018 року про капітальний ремонт літака АН-32 сер. №1701, підписаний позивачем та представником замовника в особі віце-президента Flite Industries Pte Ltd Махбуба Алама.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неврахування судами попередніх інстанцій доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, зокрема касаційна скарга вмотивована аналогічними доводами, які зазначені в акті перевірки, відзиві на позовну заяву, в апеляційній скарзі, зокрема, неможливість підтвердити придбання товару по ланцюгу постачання, наявність кримінальних справ, відсутність паспортів якості, не встановлено придбання послуг з перевезення позивачу придбаних у контрагентів товарів.
За позицією скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи.
В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Підприємством відзив на касаційну скаргу контролюючого органку надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.4. Пункт 200.4 статті 200.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
13. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.<