ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 2а-16769/12/2670
адміністративне провадження № К/9901/17944/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року (головуючий суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Парінов А.Б., судді - Земляна Г.В., Ключкович В.Ю.) у справі №2а-16769/12/2670 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У вересні 2010 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - за текстом ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 3 грудня 2009 року №0008352308/0, від 11 лютого 2010 року №0008352308/1, від 23 квітня 2010 року №0008352308/2, від 13 липня 2010 року №0008352308/3.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року у справі №2а-13823/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, позов задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року (К/9991/21679/12) постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справі присвоєно новий номер - №2а-16769/12/2670 (Т. 6 а.с. 57).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2013 року у справі №2а-16769/12/2670 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі №2а-16769/12/2670 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2017 року (К/800/30081/14) попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року у справі №2а-16769/12/2670, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач, ДП "НАЕК "Енергоатом", звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані рішення й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права (у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Відповідно до частин першої та другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, у зв`язку з наступним.
Статтею 37 КАС України передбачено випадки, за яких повторна участь судді в розгляді адміністративної справи є недопустимою.
Так, відповідно до частини другої вказаної статті суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 36 КАС України за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього кодексу, суддя підлягає відводу (самовідводу).
З матеріалів справи вбачається, що в апеляційному розгляді цієї справи, який відбувся 29 лютого 2012 року, брав участь суддя Київського апеляційного адміністративного суду - Ключкович В.Ю. (Т. 5 а.с. 74 - 76).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року зазначене судове рішення було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У подальшому, не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року, ухваленим по даній справі, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Враховуючи, що згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №455/2017 з 3 жовтня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд припинив здійснювати правосуддя та на його базі утворено Шостий апеляційний адміністративний суд, який розпочав свою роботу з цієї ж дати, апеляційний перегляд даної справи здійснювався Шостим апеляційним адміністративним судом.
Під час нового апеляційного розгляду цієї справи до складу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, якою ухвалено оскаржувану постанову від 14 травня 2020 року, знову увійшов суддя Ключкович В.Ю. (Т. 10 а.с. 61 - 71).
Тобто, всупереч приписам процесуального закону, які містяться у статті 37 КАС України, дану справу розглянуто і вирішено за участі судді, який вже брав участь у її вирішенні, що свідчить про неповноважний склад суду при її розгляді.
При оцінці ступеня серйозності цього порушення та його впливу на правильність вирішення судом справи колегія суддів виходить з того, що поняття "суд, встановлений законом", означає також і те, що склад суду має бути повноважним.
За приписами пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Що стосується меж касаційного оскарження, то відповідно до приписів частини третьої статті 341 КАС України, яка регламентує межі перегляду судом касаційної інстанції, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу (…).
Згідно з частиною четвертою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які мають наслідком обов`язкове скасування судового рішення.
Ураховуючи наявність обов`язкової і безумовної підстави до скасування судового рішення, постановленого неповноважним складом суду в апеляційній інстанції, колегія суддів КАС ВС не розглядає і не надає оцінки іншим доводам касаційної скарги щодо порушення судами обох інстанцій норм матеріального права.
Колегія суддів враховує значний тривалий розгляд даної справи в судах трьох інстанцій (більш, ніж 11 років) і усвідомлює, який несприятливий вплив це чинить на сторін у справі, однак, з огляду на імперативні приписи статті 353 КАС України, КАС ВС змушений скасувати рішення апеляційного суду й вчергове направити справу на новий розгляд до цього ж суду.
Керуючись статтями 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду