ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа №480/3416/19
адміністративне провадження №К/9901/23067/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,
суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод"
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (головуючий суддя Калиновський В.А., судді: Кононенко З.О., Макаренко Я.М.)
у справі за позовом Головного управління ДПС у Сумській області
до Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод"
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог та їх вирішення по суті
Головне управління ДФС у Сумській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Сумській області; надалі також - Позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Попівський експериментальний завод" про стягнення податкового боргу у розмірі 6426311,32 грн, в тому числі: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 5949762,22 грн; по земельному податку з юридичних осіб у сумі 3547,82 грн; по земельному податку з юридичних осіб у сумі 313852,96 грн; по платежу: Адміністративні штрафи та інші фінансові санкції у сумі 1020 грн; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваному юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 8175,25 грн; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваному юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 59712,07грн; зі сплати частини чистого прибутку (доходу) підприємств у сумі 90241 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року позов задоволено.
1.3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і мотиви його прийняття
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в задоволенні клопотання Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними наведені в клопотанні Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" підстави поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами.
Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції констатував, що скаржником не наведені обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а заявлене клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого законом.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року отримано Державним Підприємством "Попівський експериментальний завод" 24 жовтня 2019 року, а тому останнім днем строку апеляційного оскарження є 25 листопада 2019 року. Водночас, апеляційна скарга подана апелянтом до Сумського окружного адміністративного суду 9 березня 2021 року, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року по справі №480/3416/19 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" про стягнення податкового боргу відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з відмовою у відкритті апеляційного провадження представник Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" адвокат Клименко Е.Н. звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі скаржник, насамперед, наполягає на тому, що представник Відповідача 17 жовтня 2019 року негайно після проголошення рішення суду першої інстанції його не отримував, у судове засідання представник Відповідача не викликався.
Акцентує, що копію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року було отримано помічником представника Відповідача у суді першої інстанції 8 лютого 2021 року за його заявою про ознайомлення з матеріалами справи та видачу копії рішення. Оскільки договір про надання правової допомоги укладено з Відповідачем 18 березня 2020 року стверджує, що звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої в межах встановленого строку апеляційного оскарження, а саме, у межах тридцятиденного строку з дня вручення представнику повного рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року.
Також зазначає про те, що з апеляційною скаргою звернувся адвокат в інтересах Відповідача, проте копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 19 квітня 2021 року адвокатом отримана не була та йому не надсилалась. В доповнення, наводить доводи про відсутність в матеріалах справи доказів щодо належного вручення Відповідачу копії рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року.
Наведене в сукупності, на думку скаржника, свідчить про дотримання строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскарженої ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Позивач процесуальним правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів скаржника і висновку суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Згідно з оскаржуваною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року апелянту відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Так, за змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, спірним у цій справі є питання застосування положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України та, як наслідок, законності відмови у відкритті апеляційного провадження з цієї підстави.
За обставинами справи, 9 березня 2021 року адвокатом Клименком Е.Н. на підставі договору про надання правової допомоги від 18 березня 2020 року подано від імені Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року. До апеляційної скарги адвокатом було додано заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №480/3416/19.
У касаційній скарзі представник Відповідача стверджує, що ним, як представником не було отримано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №480/3416/19 негайно після проголошення, а у судове засідання він не викликався. Тому, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне провадження у цій справі, зазначає, що звернувся з апеляційною скаргою у межах встановленого строку після отримання 8 лютого 2021 року копії оскарженого рішення у суді першої інстанції.
Надаючи правову оцінку доводам скаржника Суд враховує, що підставою для постановлення оскарженої ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження від 20 травня 2021 року у цій справі було невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 19 квітня 2021 року, а саме, не подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами.
Цьому передувало залишення апеляційної скарги без руху згідно з ухвалою апеляційного суду від 19 квітня 2021 року. Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені в доданій до апеляційної скарги заяві Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У частині другій цієї статті КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено строк апеляційного оскарження судового рішення, що покликано забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово вирішувалось, зокрема, питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. У постанові від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо дотримання/пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення суди мають враховувати наведені критерії надаючи оцінки відповідним доводам в аспекті поважності причин пропуску встановленого процесуального строку.
Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України") зазначив: "…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Згідно з доказами в матеріалах справи, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №480/3416/19 отримано Державним Підприємством "Попівський експериментальний завод" 24 жовтня 2019 року, що підтверджено позначкою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення у справі.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 №270 затверджені Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.
Пунктом 2 цих Правил визначено, що повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Отже, належним і достовірним доказом, який свідчить про дату отримання рекомендованого листа є дата зазначена уповноваженою особою установи в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яка засвідчена підписом такої особи. Про таке також було зазначено Верховним Судом у постанові від 24 березня 2020 року у справі №826/11502/18.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №480/3416/19 отримано Відповідачем 24 жовтня 2019 року (а.с.251 т.1).
Тому, саме дата зазначена у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (24 жовтня 2019 року) відповідно до пункту 3 частини шостої статті 251 КАС України є датою вручення рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №480/3416/19. Отже, доводи скаржника щодо відсутності належних доказів щодо вручення Відповідачу цього судового рішення є безпідставними.
Аналізуючи доводи заявника касаційної скарги щодо строку звернення з апеляційною скаргою Суд зазначає, що ані в заяві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, ані в касаційній скарзі стороною Відповідача не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації права апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію такого права.
Крім того, варто врахувати, що Державним Підприємством "Попівський експериментальний завод" укладено відповідний договір про надання правової допомоги з адвокатом Клименком Е.Н. 18 березня 2020 року, на чому також зроблено акцент у касаційній скарзі, тобто значно пізніше ухвалення рішення суду першої інстанції від 17 жовтня 2019 року та після пропуску строку апеляційного оскарження, що спростовує викладені у касаційній скарзі доводи щодо вручення цього рішення адвокату Клименку Е.Н. та не може зумовлювати поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду.
Оцінюючи доводи скаржника щодо неотримання ним, як адвокатом, який звернувся з апеляційною скаргою в інтересах Відповідача, ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 19 квітня 2021 року, колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити таке.
Згідно з доказами в матеріалах справи копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 19 квітня 2021 року було надіслано судом апеляційної інстанції на адресу Відповідача - Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод", вказану в апеляційній скарзі та яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку отримано адресатом 30 квітня 2021 року (а.с.20 т.2 - повідомлення про вручення поштового відправлення). Докази щодо надіслання цієї ухвали адвокату Клименку Е.Н. в матеріалах справи відсутні.
Так, відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною ж першою статті 42 КАС України визначено учасниками справи сторін та третіх осіб. Згідно з частиною другою цієї ж статті у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При цьому, частиною першою статті 55 КАС України передбачено участь у судовому процесі в адміністративній справі сторони, третьої особи, а також особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про адвокатуру" видами адвокатської діяльності є, зокрема, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, здійснюючи представництво інтересів учасника справи у суді, адвокат виступає представником учасника справи.
Відповідно до частини першої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
У постанові від 4 червня 2020 року у справі №825/386/18 Верховний Суд за схожих обставин зауважив, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Крім того, варто врахувати відсутність відповідних застережень у поданій апеляційній скарзі, як і у доданій заяві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження щодо надіслання судового рішення на адресу адвоката скаржника.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на те, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод" без руху від 19 квітня 2021 року отримано Відповідачем - Державним Підприємством "Попівський експериментальний завод" 30 квітня 2021 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи, відсутні підстави вважати про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення скаржника про залишення апеляційної скарги без руху.
За наведеного, оскільки Відповідачем не було подано іншої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку у визначений судом строк, Другий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, діяв відповідно до норм процесуального закону.