Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 645/4298/19
провадження № 61-14686ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
третя особа - служба у справах дітей по Немишлянському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2020 року у складі судді Пантелієнко В. Г. та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 01 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В.,
Бобрової І. О., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей
по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю.
Позовну заяву мотивовано тим, що 02 грудня 2011 року між нею
та ОСОБА_3 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1
в Республіці Сінгапур у них народився син ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 зазначала, що з червня 2018 року вони разом
із відповідачем проживають окремо, спільне сімейне життя з відповідачем не склалось, збереження шлюбу, на її думку, є неможливим.
Зазначала, що бажає розлучитися з відповідачем та повернутися разом
із дитиною в Україну.
ОСОБА_1 вважала, що проживання сина разом з нею забезпечить якнайкращі інтереси дитини.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3 й визначити місце проживання сина з нею.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
від 15 травня 2020 року у відкритті провадження у справі № 645/4298/19-ц відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що на розгляді Суду в сімейних справах Республіки Сінгапур перебувають справи про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та про визначення місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_6, тому справа не підсудна судам України, вирішувати спір має компетентний суд Республіки Сінгапур.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня
2020 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа не підсудна судам України, оскільки на розгляді Суду в сімейних справах Республіки Сінгапур перебувають справи про розірвання шлюбу між ОСОБА_1
та ОСОБА_3 та про визначення місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись
на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні підсудності, на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, було порушено частину першу статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якої підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що у липні 2019 року ОСОБА_1 зверталася до Фрунзенського районного суду
м. Харкова із зазначеним позовом, і після спливу трьох місяців - у жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Суду в сімейних справах Республіки Сінгапур з тотожним позовом.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася першою до суду, тому,
на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, зазначений спір повинен розглядатися Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, куди і було направлено справу за підсудністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи № 645/4298/19-ц
із Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 02 грудня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають
у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб
серії НОМЕР_1, актовий запис № 4074, виданий 02 грудня 2011 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї (а. с. 16, т. 1).
Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 18, т. 1).
Відповідно до довідки Посольства України в Республіці Сінгапур
від 10 червня 2019 року № 61517/36-500-4 ОСОБА_6 зареєстрований громадянином України у Посольстві України в Республіці Сінгапур, про що видано довідку від 02 жовтня 2014 року № 599/5-061
(а. с. 37, т. 1).
19 серпня 2020 року Судом в сімейних справах Республіки Сінгапур (справа № FC/D 5130/2019) ухвалено попереднє рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, укладеного 02 грудня 2011 року
в Україні. Зазначено, що шлюб розривається на тій підставі, що від ОСОБА_3 не можна обґрунтовано очікувати того, що він проживатиме з ОСОБА_1, і що ОСОБА_3 поводився таким чином, що від ОСОБА_1 не можна обґрунтовано очікувати того,
що вона проживатиме з ОСОБА_3, якщо тільки протягом 3 місяців від дати ухвалення цього рішення суду не буде повідомлена вагома причина того, чому таке рішення не повинно набути статусу остаточного.
На підтвердження постійного проживання сторін в Республіці Сінгапур представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надані наступні документи: копія робочої та гостьової візи ОСОБА_3 (з нотаріально засвідченим перекладом), виданої 03 червня 2020 року, роботодавець: "Ахрефс ПТЕ ЛТД" [AHREFS PTE LTD], посада: головний виконавчий директор, віза дійсна до 29 жовтня 2022 року; копія візи утриманця ОСОБА_1 (з нотаріально засвідченим перекладом), виданої 07 жовтня 2020 року, віза дійсна до 29 жовтня 2022 року; копія візи утриманця ОСОБА_6 (з нотаріально засвідченим перекладом), виданої 03 червня 2020 року, віза дійсна
до 29 жовтня 2022 року.
17 вересня 2019 року Судом в сімейних справах Республіки Сінгапур видано наказ, яким заборонено ОСОБА_1 та/або її повіреним
чи співробітникам вивозити ОСОБА_6 за межі Сінгапуру до винесення остаточного рішення у цьому провадженні без письмової згоди
ОСОБА_3 або дозволу Суду; паспорт та проїзні документи дитини мають зберігатися у ОСОБА_3 ; заборонено ОСОБА_1 оформлювати новий паспорт на дитину без письмової згоди
ОСОБА_3 або дозволу Суду; заборонено ОСОБА_1 забирати дитину зі школи, в якій він наразі навчається (дитячий садок "Ітонхаус"
за адресою: вул. Юніті-Стріт 11, 02-20, Сінгапур 237995), без письмової згоди ОСОБА_3 або дозволу Суду (а. с. 122, т. 5).
06 листопада 2019 року у цій же справі видано наказ суду, за яким
у проміжний період, до винесення будь-яких наступних наказів: догляд
за Аароном має здійснюватися обома сторонами: ОСОБА_3 доглядає за дитиною з четверга після школи до 10:00 год. у неділю, кожного другого тижня, починаючи з 07 листопада 2019 року та з середи після школи до 10:00 год. у неділю, кожного другого тижня, починаючи з 13 листопада 2019 року, ОСОБА_3 доглядає за дитиною решту часу; жодна
із сторін не повинна подавати заяву про видачу проїзних документів
чи посвідчення особи для ОСОБА_6 ; паспорт ОСОБА_6 та віза утриманця повинні зберігатися у адвокатів ОСОБА_3 і не можуть видаватися без письмової згоди обох сторін та їх відповідних адвокатів, яка має бути отримана до моменту видачі (а .с. 127, т. 5).