Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 522/13813/17
провадження № 61-15466св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчий комітет Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання договору укладеним в інтересах позивача, визнання права власності, визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності.
Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір комісії від 09 серпня 2003 року, згідно з яким останній зобов`язався придбати в інтересах та за рахунок коштів ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 285,0 кв. м.
Відповідно до договору ОСОБА_2 зобов`язався оформити право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, а ОСОБА_1 сплатити 683 550,00 грн на користь ОСОБА_2
21 лютого 2006 року за актом прийому-передачі готівкових коштів позивач передав, а відповідач ОСОБА_2 отримав грошову суму в розмірі 683 550,00 грн, однак на порушення умов договору ОСОБА_2 зареєстрував право власності на квартиру на себе та відповідачку ОСОБА_4, чим порушив право позивача, як власника спірної квартири.
Позивач просив суд визнати договір дольової участі в будівництві підземної автостоянки від 01 грудня 2003 року № 21 (11) укладеним в його інтересах; визнати договір про дольову участь у будівництві житла від 11 серпня 2003 року № 258/3 укладеним в його інтересах; визнати за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 284,3 кв. м; визнати за ним права власності на місця № № 1, 2 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 74,9 кв. м; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 07 лютого 2018 року НОМЕР_1 на місця № № 1, 2 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 31 січня 2008 року НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 16 березня 2018 року позов задоволено.
Визнано договір дольової участі в будівництві підземної автостоянки від 01 грудня 2003 року № 21(11) укладеним в інтересах ОСОБА_1 .
Визнано договір про дольову участь у будівництві житла від 11 серпня 2003 року № 258/3 укладеним в інтересах ОСОБА_1 .
Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 284,3 кв. м за ОСОБА_1 .
Визнано право власності на стояночні місця № № 1, 2 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 74,9 кв. м за ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності від 07 лютого 2008 року НОМЕР_1 на стояночні місця № № 1,2 на підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності від 31 січня 2008 року НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли правовідносини з договору комісії, ОСОБА_2 своїми протиправними діями, які полягали в укладенні договорів про дольову участь у будівництві, зазначивши себе та ОСОБА_3 як осіб, які набувають право власності на квартиру, фактично порушив умови договору комісії та права позивача, а свідоцтва, які посвідчують право власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3, видані з порушенням вимог законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції погодився з тим, що ОСОБА_2 порушено зобов`язання, що виникло із договору комісії, проте відмовив у задоволенні позову з підстав недоведеності того, що він приступав до його виконання, зокрема вносив кошти отримані у ОСОБА_1 в рахунок придбання права власності на спірну квартиру на себе та ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду,ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 була повідомлена про дату та час розгляду справи у суді першої інстанції, відмовлялася підписувати розписку та зловживала процесуальними правами, а тому у суду апеляційної інстанції не було підстав для скасування рішення суду першої інстанції;
позивач довів належними доказами те, що передані ним за актом грошові кошти були внесені за договором дольової участі; договір комісії недійсним не визнаний, а ОСОБА_2 не виконав умов договору та діяв недобросовісно, ввів позивача в оману надавши витяг з реєстру на підтвердження права власності позивача на спірне майно.
У листопаді 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заяви та клопотання
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить суд постановити окрему ухвалу про направлення матеріалів до національної поліції з метою відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та притягнення до відповідальності за фактом використання завідомо підроблених документів, шахрайських дій, відповідальність за які передбачені статтею 190 КК України, частиною четвертою статті 358 КК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що "суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору".
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що посилання в касаційній скарзі на непостановлення окремої ухвали не свідчить про несправедливу процедуру. При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що клопотання про постановлення окремої ухвали суду касаційної інстанції є необґрунтованим. Суд під час розгляду справи не встановив підстав, передбачених статтею 262 ЦПК України, для вчинення відповідної процесуальної дії. Тому в задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали належить відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 складено договір комісії від 09 серпня 2003 року, відповідно до якого комісіонер ( ОСОБА_2 ) зобов`язався за винагороду (683 550,00 грн) вчинити дії від свого імені та за рахунок комітента ( ОСОБА_1 ) і придбати в інтересах комітента житло шляхом інвестування, у тому числі за рахунок дольової участі у будівництві житла, 5-ти кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 (12 поверх) загальною площею орієнтовно 285 кв. м, а також 2-х місць на автостоянці (а. с. 8-10 т. 1), а 21 лютого 2006 року складено акт прийому-передачі коштів ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у розмірі 683 550,00 грн (а. с. 11 т. 1).
11 серпня 2003 року, між Виробничо-комерційною фірмою "АСК ЛТД", за дорученням Приватного підприємства "ЗАРС" (замовник), відповідно до договору доручення № 6 про дольову участь у будівництві житла від 15 серпня 2002 року, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір № 258/3 про дольову участь у будівництві житла у будинку будівельний АДРЕСА_4, 5-ти кімнатної квартири АДРЕСА_5 на 12 поверсі загальною площею 285 кв. м, при цьому, вартість квартири становить 550 000,00 грн, а 27 грудня 2007 року складено акт № 48 прийому-передачі квартири АДРЕСА_5 на виконання договору доручення № 6 про дольову участь у будівництві житла від 15 серпня 2002 року, договір від 11 серпня 2003 року № 258/3 про дольову участь у будівництві житла (а. с. 14-16 т. 1).
01 грудня 2003 року між Виробничо-комерційною фірмою "АСК ЛТД", за дорученням Приватного підприємства "ЗАРС" (замовник), відповідно до договору доручення № 11 про дольову участь у будівництві житла від 02 червня 2003 року, та ОСОБА_2 укладено договір № 21 (11) про дольову участь у будівництві підземної автостоянки, місця 1, 2 за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 60 000,00 грн (а. с. 17, 18 т. 1).
31 січня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 і ОСОБА_3 видано свідоцтво НОМЕР_2 про право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 284,3 кв. м на підставі договору про право власності про дольову участь у будівництві житла від 11 серпня 2003 року, акта № 48 прийому передачі квартири АДРЕСА_5 від 27 грудня 2007 року (а. с. 20 т. 1).
07 лютого 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на стояночне місце № № НОМЕР_3, НОМЕР_4 на АДРЕСА_2, загальною площею 74,9 кв. м на підставі договору № 21 (11) про дольову участь у будівництві підземної автостоянки від 01 грудня 2003 року, акта прийому-передачі стояночного місця № № 1, 2 на підземній автостоянці від 27 грудня 2007 року (а. с. 19 т. 1).
12 лютого 2008 року зареєстроване право власності ОСОБА_3 і ОСОБА_2, за кожним по Ѕ частці, на квартиру АДРЕСА_1, при цьому, підставою для реєстрації права власності стало свідоцтво про право власності НОМЕР_2, видане 31 січня 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради (а. с. 22, 31 зворот, 32, 51-53 т. 1).
Рішенням Приморського районного суду від 17 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2017 року у справі № 522/4050/16-ц за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Органу опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, позов задоволено, вселено ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 58-62, 71-76 т. 1).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2017 року у справі № 522/2085/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення частки у спільній власності та визнання права власності, позов ОСОБА_3 задоволено, зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселено ОСОБА_3 в квартиру. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а. с. 63-67 т. 1).
Мотивувальна частина