ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 204/7066/20
провадження № 51-1262км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Кальника О.М.,
у режимі відеоконференції
захисника Бунякіна В.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Бунякіна Валентина Леонідовича, який діє в інтересах особи, щодо якої вирішувалося питання про застосовування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_1, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2020 року продовжено застосування примусового заходу медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, призначеного ОСОБА_1 ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року клопотання захисника Бунякіна В.Л.,який діє в інтересах особи, щодо якої вирішувалося питання про застосовування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_1,про поновлення строку апеляційного оскарження залишено без задоволення, а його апеляційну скаргу на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2020 року повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бунякін В.Л. не погоджується із ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисникстверджує, що апеляційний суд дійшов безпідставних висновків про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки повний текст ухвали місцевого суду він отримав лише 18 листопада 2020 року та, враховуючи поганий стан здоров`я, не мав змоги звернутися зі скаргою в межах строку.
Однак апеляційний суд доводи про поважність пропуску ним процесуального строку не врахував і, дійшовши передчасних висновків, безпідставно повернув апеляційну скаргу, а тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників кримінального провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник наполягав на задоволенні касаційної скарги з підстав, наведених у ній.
Прокурор стверджував про обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного судового рішення, а тому відсутність підстав для його скасування.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд ухвалою від 08 лютого 2021 року відмовив Бунякіну В.Л. у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення та повернув апеляційну скаргу з підстави, визначеної пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК. Обґрунтовуючи прийняте рішення, апеляційний суд зазначив, що захисником було пропущено, встановлений статтею 395 КПК, семиденний строк на оскарження ухвали місцевого суду, а обставини цього пропуску, наведені ним у клопотанні, не можуть свідчити про існування об`єктивних причин, які позбавили скаржника можливості звернутися до суду апеляційної інстанції з моменту проголошення ухвали, тобто з 03 листопада до 04 грудня 2020 року.
З таким рішенням погоджується і колегія суддів.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК якщо апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення, така скарга підлягає поверненню.
Статтею 395 КПК встановлено порядок і строки апеляційного оскарження. Зокрема, апеляційну скаргу на інші ухвали суду першої інстанції, аніж ті, що визначені пунктами 1, 1-1 частини 2 статті 395 КПК, може бути подано протягом семи днів з дня їх оголошення.
За загальним правилом процесуальний строк, передбачений пунктом 2частини 2 статті 395 КПК, обчислюється з моменту оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У такому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Однак правило початку перебігу строку "з дня отримання копії судового рішення" не поширюється на оскарження ухвал місцевого суду, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення.
З матеріалів справи слідує, що розгляд питання про продовження застосування примусових заходів медичного характеру в місцевому суді здійснювався з повідомленням особи, стосовно якої розглядалася заява, - ОСОБА_1, і його захисника Бунякіна В.Л., за їх участі. Окрім того, захисник, як обґрунтовано зазначено апеляційним судом, був присутній під час оголошення 03 листопада 2020 року резолютивної частини оскаржуваного ним судового рішення, а відтак був обізнаний про результати розгляду справи.
Натомість апеляційна скарга захисника була подана до суду лише 04 грудня 2020 року, що за викладених вище обставин, свідчить про пропуск Бунякіним В.Л. строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.
При цьому апеляційний суд належно перевірив доводи, наведені захисником, на обґрунтування поважності пропуску процесуального строку, аналогічні наведеним у касаційній скарзі обставинам, що, на переконання сторони захисту, свідчать про безпідставність прийнятого апеляційним судом рішення.
Твердження захисника, що він є особою похилого віку, а відтак, враховуючи карантинні обмеження не мав змоги вчасно звернутися до суду є необґрунтованими, оскільки наведені обставини не перешкоджали йому скористатися визначеною законодавством України можливістю надсилання кореспонденції на адресу суду шляхом її подачі до відділення поштового зв`язку чи на електронну адресу суду у відповідності до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", про що вірно зазначено судом апеляційної інстанції.
Доводи Бунякіна В.Л. про те, що він страждав на радикуліт не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційним судом питання про поновлення строків, оскільки жодних доказів (зокрема, медичних довідок, виписок з амбулаторної картки) на підкріплення своїх слів захисник суду не надав, не долучено їх і до поданої касаційної скарги.
За таких обставин, апеляційний суд, керуючись приписами пункту 4 частини 3 статті 399 КПК,прийняв обґрунтоване та вмотивованерішення про повернення скарги, а тому підстав для його скасування та задоволення касаційної скарги за доводами, викладеними у ній, як на тому наполягає захисник,колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд