Постанова
Іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 675/1814/15-ц
провадження № 61-8737св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (відповідач) - ОСОБА_1,
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року у складі судді Демчука П. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 17 серпня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір № НМС0АК00003301, згідно з умовами якого
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 28 005,93 дол. США строком до 16 серпня 2012 року.
Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 28 вересня 2015 року має заборгованість у сумі 26 334,21 дол. США, яка складається із наступного: 4 302,39 дол. США - заборгованість за кредитом; 0,97 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 22 030,85 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Посилаючись на викладені обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № HMC0AK00003301 у розмірі 26 334,21 дол. США, що станом на 28 вересня 2015 року еквівалентно 569 082,28 грн.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 303,36 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 92 995,61 грн, пеню у розмірі 93 000,00 грн.
У іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв?язку із неналежним виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 28 вересня 2015 року має заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Разом з цим, суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені, застосував положення частини третьої статті 551 ЦК України.
У квітні 2018 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву мотивовано тим, що у матеріалах справи наявні виписки по рахунках, які містять розбіжності і не відповідають розрахунку заборгованості, наданому банком. Зазначені документи суд не взяв до уваги і помилково дійшов висновку про наявність заборгованості. Кредит погашено 20 грудня 2010 року. Судом не враховано, що позивач змінив строк виконання зобов`язання, надіславши вимогу про дострокове повернення кредиту, та втратив право нараховувати відсотки. Судом першої інстанції не було розглянуто заяву представника відповідача про вилучення автомобіля і наявність коштів від його реалізації. Наведені обставини не були розглянуті судом, а тому потребують перегляду за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 рокурішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що надана представником відповідача виписка по рахунку № НОМЕР_1 містить відомості про сплату кредиту, які не були відображені у виписці по рахунку та розрахунку банку, на підставі яких ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором. Неврахування цих коштів при розрахунку заборгованості є істотною для справи обставиною і підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
У лютому 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що зазначена представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 у заяві від 27 квітня 2018 року обставина (наявність виписки по рахунку, яка містить інші відомості, ніж виписка з рахунку та розрахунок заборгованості у справі) не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 423 ЦПК України. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.
За змістом частини першої статті 425 та частини другої статті 429 ЦПК України лише суд, який ухвалив судове рішення, уповноважений розглядати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважав, що заява ОСОБА_2, подана в інтересах ОСОБА_1, про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 27 квітня 2018 року підлягає направленню на новий розгляд до Ізяславського районного суду Хмельницької області, до повноважень якого законом віднесено її вирішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року, в якій заявник просить суд скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що надана ОСОБА_2 виписка за рахунком № НОМЕР_1 не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України для того, щоб вважати її нововиявленою обставиною. Зазначена виписка є новим доказом, який відповідач повинен був надати суду під час дослідження обставин щодо наявності у нього заборгованості за кредитним договором.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк", витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 675/1814/15-ц.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у серпні 2019 року, ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, заперечувала проти доводів АТ КБ "ПриватБанк", а оскаржувану постанову апеляційного суду вважала законною та обґрунтованою.
У доповненнях до відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначав про необґрунтованість доводів касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та необхідність залишення в силі рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 303,36 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 92 995,61 грн, пеню у розмірі 93 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № HMC0AK00003301 у розмірі 26 334,21 дол. США, що станом на 28 вересня 2015 року еквівалентно 569 082,28 грн, з яких відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості (т. 1, а. с. 4-8): 4 302,39 дол. США - заборгованість за кредитом, 0,97 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 22 030,85 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року, обґрунтовуючи її тим, що наявні у матеріалах справи виписки за рахунками відповідача містять розбіжності і не відповідають розрахунку заборгованості, наданому банком, а також суд не розглянув заяву представника відповідача про вилучення автомобіля і наявність коштів від його реалізації.
Наведені обставини ОСОБА_1 вважав такими, що потребують перегляду у порядку статті 423 ЦПК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з частинами першою, другою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" зазначено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначення обставин нововиявленими необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 фактично посилався на неповноту дослідження судом доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема, на розбіжності, які містяться у розрахунку заборгованості та виписках за рахунками відповідача.
Під час вирішення спору по суті, суд першої інстанції, надаючи оцінку наявним у справі доказам, констатував, що ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 60 ЦПК України 2004 року, не надав суду доказів, які б у розумінні положень статей 57, 58 цього кодексу містили інформацію щодо предмета доказування, а саме: про сплату вказаної суми заборгованості та проведення виконання зобов`язання належним чином ОСОБА_1 .
Встановивши невиконання позичальником умов кредитного договору від 17 серпня 2007 року № HMC0AK00003301 та наявність заборгованості, розмір якої підтверджується розрахунком та який не спростовано в ході розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого ПАТ КБ "Приватбанк" позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи Ізяславським районним судом Хмельницької області, зокрема, 11 листопада 2015 року, 22 грудня 2015 року, 21 січня 2016 року, 26 травня 2016 року, 06 жовтня 2016 року, 16 листопада 2016 року відповідач самостійно та шляхом залучення представника ОСОБА_3 брав участь у судових засіданнях. Будучи обізнаним про вирішення спору за наданим банком розрахунком, який, на думку сторони відповідача, суперечить фактичним обставинам справи, представник відповідача правильність такого розрахунку належними та допустимими доказами не спростував.
Також відповідач мав змогу оскаржити рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року у апеляційному порядку та звернути увагу на неточності у окремих складових кредитної заборгованості, зокрема, шляхом надання суду відповідних виписок за рахунками відповідача.
Отже, відповідач, у встановленому процесуальним законодавством України порядку, мав можливість надати суду виписки за рахунками відповідача під час розгляду справи по суті, що унеможливлює їх урахування судом як підставу для перегляду ухваленого у справі рішення відповідно до статті 423 ЦПК України.
Апеляційний суд правильно вказав, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України.
Водночас, встановивши відсутність підстав для перегляду рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року у порядку статті 423 ЦПК України, апеляційний суд констатував відсутність у нього повноважень ухвалити у справі рішення по суті заяви ОСОБА_1, у зв`язку з чим направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Такий висновок апеляційного суду є правильним, оскільки за змістом роз`яснень, які містяться у пункті 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень має право направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Нормами ЦПК України не передбачено права апеляційного суду постановляти ухвалу про задоволення такої заяви і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення.
Зазначене унеможливлює вирішення апеляційним судом питання по суті заяви про перегляд рішення суду першої інстанції у зв`язку з нововиявленими обставинами, та як наслідок спростовує доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" про необхідність скасування, зокрема, постанови Хмельницького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм процесуального права та в переважній більшості спрямовані на переоцінку доказів у справі. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з додержанням норм процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Крім того, у касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" порушувало питання про скасування рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року.
Колегія суддів дійшла висновку про залишення постанови Хмельницького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року без змін та необхідність нового розгляду Ізяславським районним судом Хмельницької області заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2016 року, що виключає можливість перегляду у касаційному порядку рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року.
Отже, вимоги касаційної скарги про скасування рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 листопада 2018 року Верховним Судом до уваги не беруться, оскільки воно вже скасовано постановою апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду