Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа 289/1300/19
провадження № 61-15398св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Радомишльська міська рада Житомирської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Ярмоленка В. В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про скасування рішення Радомишльської міської ради Житомирської області.
Позовну заяву мотивувала тим, що вона є власником 1/4 ідеальної частки,
а відповідач - 3/4 ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по
АДРЕСА_1 .
Рішенням Радомишльської міської ради Житомирської області від 26 червня 2019 року № 681 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки із земель комунальної власності, площею 0,1000 га, кадастровий номер 1825010100:06:001:1145, розташованої по
АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Вважала оскаржуване рішення протиправним, оскільки згідно з цим рішенням ОСОБА_2 отримає у власність земельну ділянку, на якій розташована належна їй 1/4 частини житлового будинку, чим порушується її право власника.
ОСОБА_1 просила суд скасувати пункт 1 рішення Радомишльської міської ради Житомирської області від 26 червня 2019 року № 681 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 11 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі
1 768,40 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11 червня 2020 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки та про затвердження проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки є формою волевиявлення суб`єкта комунальної власності щодо зміни в майбутньому правовідносин сторін, які згідно із законом врегульовані відповідним договором оренди земельної ділянки. Ці рішення не мають самостійного характеру. Викладені позивачем обставини і наявні
у матеріалах справи докази не вказують на те, що відповідачами порушено права ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Малинського районного суду Житомирської області
від 11 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 21 вересня 2020 року, ухвалити судове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
23 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. касаційну скаргу залишено без розгляду, надано час для усунення недоліків.
11 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., задоволено клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Малинського районного суду Житомирської області.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом (повторного) автоматичного розподілу справи
від 28 липня 2020 року, проведеного у зв`язку з відпусткою судді Гулька Б. І., визначено склад колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач),
Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно засотували норми матеріального права, зокрема частини п`ятої статті 116, частини першої статті 155 ЗК України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вважає, що суди до спірних правовідносин мали застосувати положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, оскільки власник будинку має право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.
Заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року
у справі № 921/158/18 (провадження № 12-28гс18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказував, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Малинського районного суду Житомирської області
від 11 червня 2020 року та постанова Житомирського апеляційного суду
від 21 вересня 2020 року ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 вересня
2016 року ОСОБА_1 є власником 1/4 ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по
АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 вересня 2014 року ОСОБА_2 є власником 3/4 ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по
АДРЕСА_1 .
Рішенням Радомишльської міської ради Житомирської області від 17 травня 2018 року № 252 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована
по АДРЕСА_1 .
У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Геометр" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 та передається в оренду ОСОБА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
З акта обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 від 27 вересня 2018 року, встановлено, що землевласник ОСОБА_1 (кадастровий номер 1825010100:06:001:1044) відмовилася від погодження зовнішніх меж земельної ділянки та підписання акта приймання-передачі межових знаків вказаної земельної ділянки.
Рішенням Радомишльської міської ради Житомирської області від 26 червня 2019 року № 681 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1825010100:06:001:1145 у м. Радомишлі Житомирської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.