Постанова
Іменем України
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 344/5805/17
провадження № 61-1209св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Ступак О. В.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фінансового управління Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2020 року у складі судді Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2017 року Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2016 року в справі № 909/948/15 визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ). Вказане рішення згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2016 року набрало законної сили. Згідно з вимогами пункту 3.3 договору, замовник сплачує пайову участь у сумі 709 934,47 грн в семиденний термін з моменту реєстрації договору. Датою реєстрації договору № 135 є 09 грудня 2016 року згідно із записом у журналі реєстрації договорів про пайову участь на 2016 рік. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, сплату пайового внеску в установлений договором строк не здійснив, внаслідок чого позивачем 11 січня 2017 року було направлено претензію-вимогу про сплату боргу, яка залишена без належного реагування. Оскільки відповідач у встановлений договором строк пайовий внесок не сплатив, то відповідно до пункту 5.1 договору № 135, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день. На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача 709 934,47 грн заборгованості зі сплати пайового внеску, 40 017,03 грн пені, 27 687,44 грн інфляційних втрат та 7 454,90 грн - 3% річних.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 травня 2017 року відкрито провадження за вказаним вище позовом.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2020 року провадження у справі закрито. Повідомлено Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про те, що розгляд його справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, керуючись правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 09 жовтня 2019 року при розгляді справи № 127/23144/18, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 на дату подання позову втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності, а спір виник з приводу правовідносин при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2020 року змінено та роз`яснено Фінансовому управлінню Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, тобто до господарського суду. Повідомлено, що заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалюючи вказане судове рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у даній справі. Разом з тим дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не роз`яснив позивачу його право, передбачене статтею 256 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
На підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 11 грудня 2020 року № 311-2, Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради змінило назву на Фінансове управління Івано-Франківської міської ради.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У січні 2021 року Фінансове управління Івано-Франківської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 припинив свою діяльність 16 жовтня 2016 року, тобто до набрання рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2016 року законної сили та подання позову у цій справі;
- не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17;
- помилково віднесли справу до господарської юрисдикції;
- застосували норми статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції від 15 грудня 2017 року, у той час як позов у цій справі подано до суду 04 травня 2017 року.
Станом на момент розгляду справи відзивів на касаційну скаргу Фінансового управління Івано-Франківської міської радидо Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 25 січня 2021 року касаційну скаргу Фінансового управління Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фінансового управління Івано-Франківської міської ради на підставі частини другою статті 389 ЦПК України; витребувано з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 344/5805/17; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У лютому 2021 року матеріали справи № 344/5805/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року справу № 344/5805/17 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 909/948/15 визнано укладеним, з дня набрання рішенням суду законної сили договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1.1 цього договору замовник, що здійснює будівництво багатоповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.
Пунктом 3.3 договору визначено, що замовник сплачує пайову участь у сумі 709 934,47 грн у семиденний термін з моменту реєстрації договору.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3. договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, наданого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 785 093,84 грн та яка складається із: заборгованість за договором - 709 934,47 грн.; заборгованість по пені 40 017,03 грн, три відсотки річних -7 454,90 грн; інфляційні втрати - 27 687,44 грн.
04 травня 2017 року Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про стягнення 709 934,47 грн заборгованості зі сплати пайового внеску, 40 017,03 грн - пені, 27 687,44 грн - інфляційних втрат, 7 454,90 грн - 3 % річних, а всього 785 093,84 грн за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, укладеним між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ФОП ОСОБА_1 .
Також судами встановлено, що 18 жовтня 2016 року відповідач ОСОБА_1 втратив статус суб`єкта господарської діяльності.