Постанова
Іменем України
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 752/8820/17
провадження № 61-17670св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Відділ державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Мостової Г. І., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Слов`янського МУЮ), ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С. А. (далі - приватний нотаріус КМНО Михайленко С. А.) про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених приватним підприємством "НИВА-В.Ш." (далі - ПП "НИВА-В.Ш.") 12 квітня 2010 року з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало на праві власності ОСОБА_7 ; визнання недійсними протоколів від 12 квітня 2010 року № 12/10 ПП "НИВА-В.Ш." про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, визнання недійсними актів державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л. І. про проведені прилюдні торги від 13 квітня 2010 року з продажу квартири АДРЕСА_1, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 24 грудня 2015 року, виданого ОСОБА_2 приватним нотаріусом КМНО Михайленком С. А., яке зареєстроване за № 2934.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Під час оформлення позивачем спадкових прав стало відомо, що право власності на згадану квартиру, яка належала його батькові, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого 24 грудня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Михайленком С. А.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12015100030010903 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження досліджено документи, на підставі яких внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме протоколи 12 квітня 2010 року № 12/10 ПП "НИВА-В.Ш." про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, акти державного виконавця про проведені прилюдні торги від 13 квітня 2010 року, копію паспорта на ім`я ОСОБА_2, копію свідоцтва, виданого 24 грудня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Михайленком С. А. на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 грудня 2015 року.
ОСОБА_1 посилався на те, що правочин із реалізації майна проведений із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_7 до 01 червня 2010 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 березня 2007 року за ним визнано право власності на спірну квартиру, а тому відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії повинні були проводитись за місцем його проживання або знаходження майна, оскільки в м. Донецьку він не працював. В ході виконавчого провадження з виконання рішення Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 1 900 000,00 грн державним виконавцем не був накладений арешт на інше майно боржника, відомості про яке були наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, позивач зазначав про порушення процедури проведення прилюдних торгів з реалізації спірної квартири, оскільки вона продана ПП "НИВА-В.Ш.", яка зареєстрована в м. Вінниця, а не підприємством за місцем знаходження майна або проживання боржника. Також, відповідно до інформації ВДВС Слов`янського МУЮ, на який було покладено виконання функцій відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьк, виконавчі провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_2 не відкривались.
На підставі зазначеного позивач просив у судовому порядку визнати недійсними правочини з реалізації арештованого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_7 не мав будь-яких зобов`язань перед третіми особами, ВДВС Слов`янського МУЮ не мав права на проведення реалізації такого майна, а прилюдні торги проведені з порушенням встановленого порядку.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними прилюдні торги, проведені ПП "НИВА-В.Ш." 12 квітня 2010 року з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало на праві власності ОСОБА_7 .
Визнано недійсними протоколи від 12 квітня 2010 року № 12/10 ПП "НИВА-В.Ш." про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсними акти державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л. І. про проведені прилюдні торги від 13 квітня 2010 року з продажу квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 24 грудня 2015 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом КМНО Михайленком С. А., яке зареєстроване за № 2934.
Стягнуто з ВДВС Слов`янського МУЮ, ОСОБА_2, приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. на користь ОСОБА_1 в рівних частинах судовий збір у розмірі 1 920,00 грн.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вважав приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. належним відповідачем.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А., останній подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення в цій частині.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року скасовано в частині задоволення позову до приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. та стягнення з нього судових витрат у розмірі 640,00 грн. У цій частині ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. відмовлено.
Колегія суддів апеляційного суду зауважила, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої інстанції, обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме із відповідачем ОСОБА_2 з приводу порушення ним права власності позивача на квартиру внаслідок дій ОСОБА_2 щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо. Отже, на думку апеляційного суду, позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач зазначив співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи, вимог закону, не надав оцінку всім доказам у справі і прийшов до помилкового висновку про задоволення позову до приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. та стягнення із нього судових витрат, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся із застосуванням засобів поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою (у січні 2021 року - із касаційною скаргою в новій редакції) на постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року у справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні). Зокрема, заявник у касаційній скарзі вказує на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 474/106/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, який застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У касаційній скарзі заявник наполягає на тому, що правильно визначив приватного нотаріуса відповідачем у справі, а також посилається на те, що:
- приватний нотаріус КМНО Михайленко С. А. в порушення норм статей 5, 47, 49 Закону України "Про нотаріат" прийняв документи, які не відповідають вимогам законодавства, та видав свідоцтво про право власності на квартиру, усвідомлюючи незаконність своїх дій та рішень, у свою чергу судом першої інстанції правильно встановлено порушення з боку приватного нотаріуса;
- приватний нотаріус КМНО Михайленко С. А., виконуючи функції державного реєстратора, зобов`язаний був перевірити чи є заборона або арешт на спірну квартиру, у разі відсутності арешту чи заборони в реєстрах на квартиру, повинен був засумніватися у наданих документах та відмовити у вчиненні нотаріальних дій, крім того, витребувати з бюро технічної інвентаризації м. Києва довідку про власника квартири, документи, на підставі яких вона була оформлена на ОСОБА_7, перевірити наявність або відсутність арешту чи заборони на квартиру;
- позивач на підставі наданих йому законодавством прав на власний розсуд обрав спосіб захисту своїх прав, визначив відповідачем саме приватного нотаріуса без позовних вимог до нього у справі, відсутність у позові санкції проти приватного нотаріуса за порушення ним вимог законодавства не означає відсутність його вини. Своїм судовим рішенням апеляційний суд виправдав незаконні дії приватного нотаріуса, чим позбавив позивача у подальшому на отримання відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок його незаконних дій, та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
У березні 2021 року до Верховного Суду від приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А. надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6, в якому приватний нотаріус просить залишити без задоволення касаційну скаргу, оскільки вона є безпідставною.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2020 року про надання строку для усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 752/8820/17 із Голосіївського районного суду м. Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2021 року матеріали справи № 752/8820/17 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
З огляду на межі апеляційного перегляду справи, зміст та доводи касаційної скарги, перегляд справи у порядку касаційного провадження здійснюється лише в частині вирішення позовних вимог щодо приватного нотаріуса КМНО Михайленка С. А.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
Судомустановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної Другою Київською державною нотаріальною конторою, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись: син - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_8, а також ОСОБА_3, яка звернулась в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 .
В ході оформлення спадкоємцями своїх прав на майно, що входило до складу спадщини, стало відомо, що невстановлені особи незаконно заволоділи нерухомим та рухомим майном, що належало ОСОБА_7 на праві власності, у тому числі кв. АДРЕСА_1 .
За даним фактом Головним управлінням Національної поліції в м. Києві внесені відомості до ЄРДР за № 12015100030010903.
Як убачається з матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 була реалізована на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_7, які проводились 12 квітня 2010 року в м. Донецьку ПП "НИВА-В.Ш.", про що складено протокол № 12/10.
Згідно із зазначеним протоколом переможцем торгів став ОСОБА_2
13 квітня 2010 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л. І. складено акт державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, при примусовому виконанні виконавчого рішення Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 07 березня 2007 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1 900 000,00 грн відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", який затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петровим С. І.
Згідно із складеним актом торги проводились ПП "НИВА-В.Ш." 13 листопада 2013 року в м. Києві по вул. Паньківська, 5.
Крім того, 13 квітня 2010 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л. І. складено акт державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, при примусовому виконанні виконавчого рішення Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 07 березня 2007 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1 900 000,00 грн відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначений акт також складений на підставі протоколу № 12/10 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_7, але вже квартири АДРЕСА_1 .
24 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на підставі акта державного виконавця про проведені прилюдні торги, затвердженого відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку 13 квітня 2010 року, ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2, видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7 .
На підставі зазначеного свідоцтва відомості про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18 березня 2016 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О. Г.
Згідно з відповіддю від 17 травня 2016 року № 1269 ВДВС Слов`янського МУЮ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на даний відділ покладено виконання функцій відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку виконавчих проваджень не відкривалось.
Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області надана інформація від 30 січня 2018 року № 2-7-6, відповідно до якої ОСОБА_9, на посаді начальника відділу Пролетарського РУЮ у м. Донецьку, та ОСОБА_10, на посаді головного державного виконавця пролетарського РУЮ у м. Донецьку, у трудових правовідносинах із Головним управлінням юстиції у Донецькій області не перебували.