ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 200/5901/20-а
адміністративне провадження № К/9901/27355/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Снєжко Алли Геннадіївни - представника ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (головуючий суддя - Ястребова Л. В., судді - Компанієць І.Д., Казначеєв Е.Г.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020 №61866464 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича від 10.03.2020 №3061.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. з порушенням ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач не зареєстрований та не проживає в межах виконавчого округу міста Києва, а також не має у місті Києві майна.
3. У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що у виконавчому написі від 10.03.2020 №3061, виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1, та вважав, що вказаним виконавчим написом нотаріуса встановлено місце проживання боржника. На підставі цього стверджував, що у нього були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2020 №61866464 з примусового виконання виконавчого напису № 3061, виданого 10.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості в розмірі 38 617 грн. 46 грн.
5. Суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься довідка про реєстрацію місця проживання особи від 17.06.2020 №843, з якої вбачається, що адресою місця реєстрації позивача є АДРЕСА_2, а відповідач в межах виконавчого провадження №61866464 повинен був пересвідчитись у фактичному місці перебуванні боржника, оскільки це несе відповідні законодавчі наслідки для усіх сторін виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 скасовано, прийнято нове рішення. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника, до відкриття виконавчого провадження. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №3061 від 10.03.2020, у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. У жовтні 2020 року адвокатом Снєжко Алли Геннадіївни - представником ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020.
9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №580/3311/19.
11. Скаржник вказує на те, що відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Представник позивача вважає, що оскільки позивач у місті Києві не мешкає та не має майна, приватний виконавець Клименко Р.В., який здійснює діяльність в межах виконавчого округу міста Києва, був зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу.
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зазначає, що у нього не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки єдиним належним доказом на підтвердження місця проживання боржника у цій справі є виконавчий напис нотаріуса, в якому міститься інформація стосовно місця проживання боржника - АДРЕСА_1 .
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 для розгляду справи №200/5901/20-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко.
14. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
15. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №200/5901/20-а, у зв`язку з наданням днів відпочинку судді Мельник-Томенко Ж.М.
17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.07.2021 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 17.04.2020 на підставі виконавчого напису від 10.03.2020 №3061, що виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., відкрито виконавче провадження №61866464 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості в розмірі 38617,46 грн.
19. Підставою для його відкриття стала заява стягувача від 23.03.2020 №1113/ПВ/20 про примусове виконання вказаного виконавчого напису, яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" стягнуто заборгованість у вказаній сумі за кредитним договором від 27.08.2013 №04339/0007XSGF (договір оформлений між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Платинум Банк", правонаступником якого на підставі відповідного договору про відступлення прав вимоги є ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс").
20. За цим договором адресою реєстрації позивача є: АДРЕСА_2, адресою для листування зазначено: АДРЕСА_5 .
21. У виконавчому написі від 10.03.2020, на підставі якого було відкрито виконавче провадження відносно позивача, зазначена інша адреса проживання позивача: АДРЕСА_1 .
22. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 17.06.2020 №843 адресою місця реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 .
III. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
23. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника, до відкриття виконавчого провадження.
28. Підставою для відкриття касаційного оскарження представник позивача зазначив неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №580/3311/19, якою підтримано висновки судів попередніх інстанцій про протиправність винесення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження не за зареєстрованим місцем проживання боржника.
29. Верховний Суд зазначає, що вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, відповідно до якої сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Закріплені у статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
30. У цій постанові Суд дійшов висновку про те, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
31. Також, вищезазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.
32. За змістом вказаної постанови, Верховним Судом було сформовано низку правових висновків, які колегія суддів також враховує під час касаційного перегляду справи:
- приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України;
- факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання;
- частина друга статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження";
- незареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самою особою (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні") або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні вказаного Закону;
- виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись;
- відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень;
- нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України "Про виконавче провадження" на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.
33. Таким чином, Верховний Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, викладені, зокрема у постанові від 30.04.2020 у справі №580/3311/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
34. Разом з тим, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, вірно вказав, що відповідач в межах виконавчого провадження №61866464 повинен був пересвідчитись у фактичному місці перебуванні боржника, оскільки виконавчий напис нотаріуса та заява стягувача про відкриття виконавчого провадження містять відомості щодо місця проживання боржника, яке не є адресою місця проживання боржника, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
35. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі №380/7750/20 та від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, а отже, Верховний Суд не вбачає підстав для його скасування.
36. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
37. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
38. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та у відповідності до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі №380/7750/20 та від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, а тому підстави для скасування прийнятого ним рішення були відсутні.
39. З огляду на викладене, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 підлягає скасуванню, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 - залишенню в силі.
40. З огляду на результат касаційного перегляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд