ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 580/1042/19
адміністративне провадження № К/9901/33545/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (суддя Паламар П.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (судді: Бужак Н.П. (головуючий), Кобаль М.І., Файдюк В.В.) у справі №580/1042/19 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.10.2018 №0145601302, №0145611302, №0145621302, рішення № 0145761302 від 19.10.2018 та вимоги від 19.10.2018 № 0145691302.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, рішення та вимога контролюючим органом прийняті безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємцем порушення вимог законодавства є не обґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки всі витрати, які відображені в податковому обліку підтверджено первинними документами та проведені в межах господарської діяльності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства, з огляду на те, що доходи та витрати по господарських операціях позивач сформував на основі належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт понесених витрат, зокрема витрат на придбання палива, ремонту автотранспорту, і такі витрати безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від провадження господарської діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, рішення та вимоги, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 02.10.2018 №489/23-00-13-0214/ НОМЕР_1, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.03.2015 по 31.12.2017, єдиного соціального внеску за період з 24.03.2015 по 31.12.2017, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог законодавства, зокрема:
- п. 177.2, пп. 177.4, п. 177.10 ст. 177 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті неналежного ведення обліку витрат, що призвело до завищення витрат пов`язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів в загальній сумі 7712765,75 грн та заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі 7712765,75 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 1525489,40 грн., за 2016 рік в сумі 2816142,07 грн., за 2017р. в сумі 3371134,28 грн;
- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 1416203,59 грн в т.ч. за 2015 рік в сумі 302493,85 грн, за 2016 рік в сумі 506905,57 грн, за 2017 рік в сумі 606804,17 грн;
- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті встановлено заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2017 в сумі 540 грн та нараховано 145,01 грн пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб;
- п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове страхування" №449, зокрема п. 3 ч. 5 розділу IV, в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на дохід фізичної особи-підприємця в сумі 170358,16 грн, в т.ч.: за 2015 рік у сумі 39598,36 грн, за 2016 рік у сумі 75126,84грн, за 2017 рік у сумі 55632,96 грн;
- пп.1.2. п. 16-1 Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 45 грн військового збору.
- п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військовий збір від провадження підприємницької діяльності в сумі 115691,49 грн, в т.ч.: за 2015 рік у сумі 22 882,35 грн, за 2016 рік у сумі 42 242,13 грн, за 2017рік у сумі 50567,01 грн;
- пп. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає до сплати на загальну суму 2217007 грн.
Фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що позивачем завищено витрати на загальну суму 7712765,75 грн, в т.ч. за 2015 рік - 152840 грн, за 2016 рік - 2816142,07 грн та за 2018 на суму 3371134,28 грн, оскільки до перевірки надано не належним чином оформлені подорожні листи, в яких відсутня інформація щодо маршруту автомобіля, а саме не зазначено місце завантаження та місце розвантаження автомобіля, відсутня інформація щодо відстані, пройденої транспортним засобом, в результаті чого неможливо встановити кількість кілометражу, на явку необхідно списати використані паливно-мастильні матеріали. Дата виписки подорожнього листа зазначена декілька днів, тиждень, місяць. Також до перевірки не надано подорожні листи, товарно-транспортні накладні стосовно автомобілей Mercedes-benz 313 CDI д.н.з. НОМЕР_2 та Renault Premium 400 д.н.з. НОМЕР_3, а також документи в підтвердження факту використання позивачем в господарській діяльності автомобілей, які було орендовано з екіпажем, зокрема Renault Premium 400 д.н.з. НОМЕР_4 . Scania S д.н.з. НОМЕР_5 та Mercedes-benz Vario д.н.з. НОМЕР_6 . Крім того, Підприємцем в 2017 році віднесено до витрат вартість запасних частин та ремонту автомобілів на загальну суму 51950,90, які не підтверджені актами списання запасних частин, надання послуг. На підставі зазначених вище обставин контролюючий орган також дійшов висновку про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання паливно-мастильних матеріалах, запасних частин, а також з придбання газу скрапленого (автомобільного), оскільки не надано доказів використання в господарській діяльності автомобіля ГАЗ, в роботі якого використовується газ скраплений.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, рішення та вимогу.
Судами також встановлено, що Підприємець здійснював господарську діяльність в сфері вантажних перевезень автомобільним транспортом (49.41- вантажний автомобільний транспорт), з використанням орендованого транспорту, а також з використанням орендованого транспорту з екіпажом. В процесі господарської діяльності позивачем придбавались паливно-мастильні матеріали та запчастини для автомобілів, які використовувались в його господарській діяльності. Вказані суми позивачем відносились до витрат та податкового кредиту.
На підтвердження здійснених витрат позивачем до матеріалів справи додано договори оренди та суборенди транспортних засобів, накази про норми витрат пального вантажними автомобілями, акти списання пального, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, Акти виконаних робіт по оренді автомобілів з екіпажом, в яких, зокрема, відображено пробіг транспортного засобу, накладні, акти списання запчастин, податкові накладні.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо обставин з якими останній пов`язує допущені позивачем порушення норм податкового законодавства, зокрема, щодо ненадання частини первинних документів (подорожні листи, товарно - транспортні накладні), у наданих первинних документах відсутні реквізити щодо відстані, що унеможливлює встановлення кілометражу, та визначити правильність списання паливно - мастильних матеріалів, непідтвердження документально списання запасних частин, а також використання в господарській діяльності автотранспорту, який працює на скрапленому газі.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права відповідач в касаційній скарзі не наводить.
9. Підприємцем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 177.1 статті 177.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
10.3. Пункт 177.2 статті 177.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
10.4. Пункт 177.4 статті 177.
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.7. Пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ.
Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Си