1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 500/862/20

адміністративне провадження № К/9901/19729/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханова Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу №500/862/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/862/20 (головуючий суддя Гудима Л.Я., судді: Довгополов О.М., Святецький В.В.),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2019 №00006283302, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 161022,00грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 40255,50грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов залишено без розгляду, на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, далі -КАС України).

Ухвалюючи постанову про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції встановив з того, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом подання скарги до Державної податкової служби України (далі - ДПС України).

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1, ДПС України прийняла рішення від 04.03.2020 №8351/6/99-00-08-05-04-06, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 24.12.2019 №00006283302, а скаргу без задоволення.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ОСОБА_1 право на звернення до суду з цим позовом виникло 08.03.2020, тобто з наступного дня після отримання рішення ДПС України від 04.03.2020 №8351/6/99-00-08-05-04-06 про результати розгляду її скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання.

Проте, з позовною заявою, що розглядається, ОСОБА_1, звернулася до суду 15.04.2020, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із позовом, відтак адміністративний позов слід залишити без розгляду.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/862/20, у якій скаржник, не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, вважає, що суд порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі. У касаційній скарзі позивач зазначає, що дотрималась строків звернення до суду та додає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ (далі - Закон №540-ІХ) до КАС України було внесено зміни, відповідно до яких процесуальні строки визначені зокрема статтею 122 цього Кодексу були продовжені на строк дії такого карантину. Просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду 26.07.2021 закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, здійснивши системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Суд апеляційної інстанції відзначив вірно, що у цій справі предметом позову є оскарження рішень контролюючого органу щодо грошових зобов`язань, після використання процедури адміністративного оскарження, а отже строк звернення до суду становить один місяць.

Такий висновок щодо практики застосування строку при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань Верховний Суд сформував у постанові від 26.11.2020 справа №500/2486/19.

В оскаржуваному судовому рішенні встановлено, що строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць і право на звернення до суду у позивача виникло 08.03.2020, тобто з наступного дня після отримання рішення ДПС України від 04.03.2020 №8351/6/99-00-08-05-04-06.

Водночас, Закон № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 03.04. 2020 на всій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" до зазначеної постанови внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020.

То ж строк, визначений зокрема статтею 122 КАС України (строк звернення до суду) продовжений Законом №540-ІХ на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась 15.04.2020.

Отже, право позивача на звернення до суду у цій справі, а також фактичне надходження позову до суду припали на період дії карантину установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 27.04.2021, дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки на момент звернення карантин не скасовано, відтак строк позивачем не пропущений.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/862/20 і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України суд -


................
Перейти до повного тексту