ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/4555/17
адміністративне провадження № К/9901/11425/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018 (суддя - Є.В. Аблов) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 (колегія суддів: Л.О. Костюк, Н.П. Бужак, В.П. Мельничук) у справі №826/4555/17 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУДФС у м. Києві щодо зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність № 1 від 30.03.2006 року між ДКП "Плесо" та ТОВ "Дніпро-Плаза". Відновити реєстрацію Договору про спільну діяльність № 1 від 30.03.2006 року між КП "Плесо" та ТОВ "Дніпро-Плаза".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, всупереч встановленим законодавством вимогам знято з обліку і припинено Договір про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, а посилання на скасоване свідоцтво платника ПДВ позивача є безпідставним. Оскільки свідоцтво, на яке посилається відповідач належить Державному комунальному підприємству по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва "Плесо". З 10.04.2008 державним реєстратором була проведена реєстраційна дія щодо зміни найменування вказаної юридичної особи на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо". Свідоцтво позивача, правонаступника Державного комунального підприємства по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва "Плесо", після перереєстрації є дійсним, статут платника ПДВ у позивача не припинявся.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, укладеного між позивачем та ТОВ "Дніпро-Плаза" (код ЄДРПОУ 33830052). Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника податку на додану вартість - Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006, укладеного між позивачем та ТОВ "Дніпро-Плаза" (код ЄДРПОУ 33830052).
Рішення суду першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач припиняючи дію Договору про спільну діяльність, не переконався про відсутність підстав для його припинення, так як в дійсності свідоцтво платника ПДВ у позивача не було скасовано і є чинним.
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, в задоволені позову відмовити. Вказується на доводи, які ним надавались протягом розгляду справи і не підлягають додаткового зазначення.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду від позивача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2008 №502 "Про вдосконалення діяльності Державного комунального підприємства "Плесо" Державне комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва "Плесо" перейменовано у Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", про що внесено реєстраційний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.04.2008 за №10741050004025485.
Також, найменування юридичної особи також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №454540.
Як вбачається із свідоцтва №200040018 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" зареєстроване платником ПДВ з 13.10.1997, дата дії свідоцтва - 19.04.2012.
Разом з тим, до реєстрації зміни найменування юридичної особи, 30.03.2006 між Державним комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва "Плесо" та ТОВ "Дніпро-Плаза" (код ЄДРПОУ 33830052) укладено Договір про спільну діяльність №1 від 30.03.2006. Відповідно до умов вказаного Договору, сторони, враховуючи свої статутні завдання, зобов`язались об`єднати свої зусилля, вклади та капітали, що належать сторонам на відповідних правових титулах, без створення юридичної особи для досягнення спільних господарських цілей та з метою покращення екологічного становища внутрішніх водоймищ міста Києва, вести спільну діяльність, передбачену цим Договором.
Приписами пунктів 7.1, 7.2 Договору, передбачено, що строк дії Договору починає свій перебіг з моменту, визначеному п.7.1 Договору та діє до завершення виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань в межах цього Договору та/або змінах до нього.
29.12.2016 позивач звернувся із запитом №3925 до відповідача щодо перебування на обліку Договору про спільну діяльність №1 від 30.03.2006 (далі також - ДСД).
Листом від 16.01.2017 №1029/10/26-59-08-01-23 відповідач повідомив позивача про зняття з обліку і припинення ДСД з 28.07.2016.
31.01.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із листом, в якому просив надати копію рішення чи іншого документу, ні підставі яких було знято з обліку ДСД.
Листом від 06.02.2017 №1247/Н/26-59-08-01-22 відповідач вказав, як на підставу для зняття з обліку ДСД, про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача та те, що станом на 06.02.2017 Державне комунальне підприємство по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва "Плесо" знаходиться у стані "припинено" (ліквідовано, закрито) від 28.07.2016.
Згідно з частиною першою статті 1130 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до частини першої статті 1132 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Відповідно до пункту 67.4 статті 67 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.
У відповідності до підпункту "з" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватись за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Згідно з пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2014 № 1130 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).
Рішення про анулювання за самостійним рішенням контролюючого органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів. Таким документом є, зокрема документ, який підтверджує припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (підстава - підпункт "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що припинення дії договору про спільну діяльність, що підтверджується відповідним підтвердним документом, має наслідком прийняття податковим органом на підставі підпункту "з" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість уповноваженої особи, що веде облік результатів діяльності за таким договором.
Наведений висновок був висловлений Верховним Судом під час прийняття постанови від 18.03.2020, справа №815/1798/17, касаційне провадження №К/9901/41227/18.
Відтак, суди попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір предметом якого є скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУДФС у м. Києві щодо зняття з обліку та припинення Договору про спільну діяльність № 1 від 30.03.2006 між ДКП "Плесо" та ТОВ "Дніпро-Плаза" і відновлення його реєстрації, правильно дійшли до висновку про те, що вказаний договір не був припинений, чи розірваний, що позбавило права відповідача примати спірне рішення.
Крім того, під час судового розгляду, судами попередніх інстанцій був встановлений факт продовження Сторонами умов Договору про спільну діяльність № 1 від 30.03.2006, який укладений між ДКП "Плесо" та ТОВ "Дніпро-Плаза", що не заперечено відповідачем.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що у ДКП "Плесо" анульовано свідоцтво платника ПДВ, так як така інформація спростовується дослідженим судом першої інстанції доказом, довідкою №1 з реєстру платників ПДВ форми №2-ДР від 24.03.2017 (а.с.12).
З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується із рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій про задоволення позову.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,