ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 160/3068/19
адміністративне провадження № К/9901/6448/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/3068/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія чистоти К"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року (головуючий суддя: Врона О. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Прокопчук Т. С., суддів: Шлай А. В., Кругового О. О.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія чистоти К" (далі - ТОВ "Територія чистоти К") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати винесену першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І. постанову від 29 січня 2019 року № ДН43/248/НП/СПТД-ФС/75, якою до підприємства на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф в розмірі 417 300 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що контролюючим органом безпідставно застосовано до ТОВ "Територія чистоти К" штраф згідно приписів абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), з посиланням на навмисний не допуск Товариством уповноваженого представника відповідача до проведення інспекційного відвідування за його зареєстрованим місцезнаходженням, оскільки згідно наказом від 08 січня 2019 року № 2/1 09-10 січня 2019 року були вихідними днями, проте завчасно про проведення інспекційного відвідування відповідач позивача не повідомляв.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року позов задовольнив повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 09-10 січня 2019 року Товариство не мало можливості здійснити належний допуск посадових осіб відповідача для проведення контрольного заходу, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на свідоме створення позивачем перешкод у його проведенні.
Крім того, згідно наказу від 08 січня 2019 року № 2/1 09-11 січня 2019 року на ТОВ "Територія чистоти К" було оголошено вихідними днями. Також, позивача не повідомлено про проведення інспекційного відвідування в зазначені дні 09-10 січня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 06 березня 2020 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так судами не враховано, що позивача було повідомлено щодо розгляду справи про накладення штрафу, проте, останній свідомо не прибув на розгляд такої справи та не надав будь-яких пояснень.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного суду від 22 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29 липня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що ТОВ "Територія чистоти К" до 25 січня 2019 року було зареєстроване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сировця, буд. 46, офіс 215.
11. Відповідно до звернення фізичної особи щодо допущення до роботи неоформлених працівників та на підставі наказу № 10-І, направлення № 2 від 08 січня 2019 року, посадовими особами Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області 09 січня 2019 року та 10 січня 2019 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ "Територія чистоти К" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сировця, буд. 46, офіс 215, але встановлено відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в ЄДРПОУ), про що складено акт від 10 січня 2019 року № 43/248/НП.
12. На підставі даного акту першим заступником начальника Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І. винесено постанову від 29 січня 2019 року № ДН43/248/НП/СПТД-ФС/75, якою до ТОВ "Територія чистоти К" на підставі приписів абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф в розмірі 417 300 грн.
13. Вважаючи вказану постанову протиправною та незаконною, ТОВ "Територія чистоти К" звернулося до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
15. Предметом спору у цій справі є дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо встановлення факту недопуску до перевірки за наслідками встановлення якого позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
16. Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
17. Згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки та охорони праці.
18. Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
19. Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).
20. Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону № 877.
21. Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 877, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи .
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою проведення інспекційного відвідування стало звернення фізичної особи щодо допущення до роботи неоформлених працівників.
23. Процедуру проведення Державною службою України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 КЗпП встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
24. Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.
25. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
26. Щодо процедури проведення інспекційного відвідування слід зазначити таке.
Пунктом 8 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
27. При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) (зокрема, органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Так, відповідно до частини третьої статті 6 цього Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою про проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
28. Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що, оскільки суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) і дотримання цієї норми має забезпечити орган, що здійснює державний нагляд (контроль), то інспектор праці має повідомити об`єкту відвідування про підстави або попередньо, або, з урахуванням того, що відповідно до п. 8 Порядку № 295 інспектор праці з питань виявлення неоформлених трудових відносин може не повідомляти об`єкту відвідування, якщо він вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, під час проведення інспекційного відвідування.
29. У цій справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, і зазначені обставини не заперечує відповідач, що ТОВ "Територія чистоти К" не було повідомлено про проведення інспекційного відвідування у період з 09 по 10 січня 2019 року.
30. Згідно з підп. 2 п. 11 Порядку № 295 інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.
31. Пунктами 12, 16, 18 Порядку № 295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Крім того, відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 8 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та
c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема;
i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;
ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.
32. Абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень.
33. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу від 08 січня 2019 року № 10-І та направлення від 08 січня 2019 року № 2, посадовими особами Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області 09 січня 2019 року та 10 січня 2019 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ "Територія чистоти К" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сировця, буд. 46, офіс 215.
10 січня 2019 року головним державним інспектором складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДН 43/248/НП, в якому зазначено, що інспекторами праці Павловою Н. А. та Ярко Н. Ю., здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ "Територія чистоти К" за адресою: 51921, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Сировця, 46 офіс 215. Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з:
- відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування).
34. Колегія суддів звертає увагу, що недопущення до проведення перевірки та створення перешкод у її проведенні є активною дією суб`єкта господарювання.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу ТОВ "Територія чистоти К" від 08 січня 2019 року № 2/1 09,10,11 січня 2019 року на товаристві було оголошено вихідними днями. Крім того, позивач не був обізнаний про проведення інспекційного відвідування в зазначені дні.
35. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на час інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 09 - 10 січня 2019 року ТОВ "Територія чистоти К" не мало можливості здійснити належний допуск посадових осіб відповідача для проведення контрольного заходу, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на свідоме створення позивачем перешкод у його проведенні.
За таких обставин, кваліфікувати дії позивача як недопущення до проведення перевірки в даній справі неможливо.
36. Такі висновки узгоджуються з позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 804/4215/17 та від 01 грудня 2020 року у справі № 520/8842/18.
37. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
38. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
39. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
40. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
41. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
42. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
43. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
45. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -