ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 620/4730/20
провадження № К/9901/15635/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 (головуючий суддя Заяць О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.)
у справі №620/4730/20
за позовом Державної служби геології та надр України
до Публічного акціонерного товариства "Блок Агросвіт"
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2020 року Державна служба геології та надр України звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Блок Агросвіт", в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 07.08.2014 №5971, наданого Публічному акціонерному товариству "Блок Агросвіт".
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021, провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Не погодившись із такими судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
4. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що Чернігівським окружним адміністративним судом вже прийнято рішення у справі №620/2694/19 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що підстав позову у справі №620/2694/19 та у цій справі тотожні: невиконання припису Державної служби геології та надр України. При цьому, хоча зазначені приписи і винесені в різні періоди, проте щодо одних і тих самих порушень законодавства про надра. А тому, в цьому випадку є судове рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. У своїй касаційній скарзі заявник наголошує, що підставою цього позову є невиконання відповідачем припису від 06.02.2020 №13/5971, а підставою позову у справі №620/2694/19 було невиконання відповідачем попереднього припису від 21.08.2018 №43/5971. Тобто, правовідносини у зазначених справах хоча і виникли між тим ж сторонами, проте предмет позовів відрізняється, що свідчить про порушення судами норм процесуального законодавства.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
7. Відповідно до п. 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
8. З даних Державного реєстру судових рішень суди встановили, що Чернігівським окружним адміністративним судом розглянуто справу №620/2694/19 за позовом Державної служби геології та надр України до Публічного акціонерного товариства "Блок Агросвіт" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 07.08.2014 №5971, за результатами якої прийнято рішення від 02.12.2019 про відмову у задоволенні позову. Постановою Шостого окружного адміністративного суду від 30.01.2020 вказане рішення суду залишено без змін.
9. Зміст зазначених судових рішень свідчить, що з позовом у справі №620/2694/19 Державна служба геології та надр України зверталась на підставі вимог статті 26 Кодексу України про надра у зв`язку з невиконанням ПАТ "Блок Агросвіт" вимог припису від 21.08.2018 №43/5971.
10. За змістом частини 1 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
11. Частиною 2 статті 26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
12. Аналіз зазнаних норм свідчить, що Державній службі геології та надр України законом надано право звернення до суду із позовами про анулювання дозволів про право користування надрами у випадку встановлення порушень законодавства з боку надрокористувача.
13. Чинним законодавством передбачено систематичність проведення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері надрокористування.
14. Суди встановили, що припис від 06.02.2020 (за фактичне невиконання якого позивач звернувся до суду з цим позовом) складено на підставі акта перевірки від 06.02.2020 №13/5971. Виявлені під час зазначеної перевірки порушення дають право позивачу на підставі вимог статті 26 Кодексу України про надра ініціювати позовне провадження щодо анулювання спеціального дозволу відповідача.
15. Колегія суддів звертає увагу, що тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
16. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
17. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
18. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
19. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №826/3678/16.
20. Той факт, що ряд порушень, зафіксованих в акті перевірки від 06.02.2020 №13/5971, збігається з порушеннями, відображеними в акті перевірки від 21.08.2018 №43/5971 та оцінка яким надавалась в межах розгляду справи №620/2694/19, на переконання колегії суддів не свідчить про те, що предмет спору у цій справі та у справі №620/2694/19 є тотожнім. Таким чином у цьому випадку відсутні обставини, з якими стаття 238 КАС України пов`язує наявність підстав для закриття провадження у справі.
21. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.
22. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
23. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 343, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд -