ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/617/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
відповідача - Ситого В.О. (адвокат);
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Принцевська Н.М., судді: Головей В.М., Ярош А.І.)
від 25.01.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сісайд термінал"
про стягнення плати за користування вагонами у сумі 956 049,60 грн та збору за зберігання вантажів у вагонах 1 828, 32 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 04.05.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (надалі - АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" (надалі - ТОВ "ДССК", відповідач) плати за користування вагонами у сумі 956 049,60 грн та збору за зберігання вантажів у вагонах у сумі 1 828,32 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 09958/ОД-2018 про надання послуг від 14.02.2018, Правил користування вагонами та контейнерами, Правил зберігання вантажу не виконав своїх зобов`язань щодо оплати нарахованої плати за користування вагонами у сумі 956 049,60 грн (з ПДВ) та збір за зберігання вантажів у вагонах в сумі 1 828,32 грн.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2020 у справі № 915/617/20 задоволено клопотання відповідача та залишено позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в судове засідання 03.11.2020 та 30.11.2020 двічі не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду.
2.3. Суд зазначив, що відсутність позивача в судових засіданнях при розгляді справи по суті перешкоджає проведенню відповідних судових процедур, зокрема, розгляд заяв і клопотань (стаття 207 Господарського процесуального кодексу України), вступне слово (стаття 208 Господарського процесуального кодексу України), з`ясування обставин справи (стаття 209 Господарського процесуального кодексу України). Крім того, у зв`язку з неявкою представника позивача в судові засідання, суд не може встановити обставини, пов`язані із дослідженням заяви свідка та встановленням порядку його допиту (стаття 211 Господарського процесуального кодексу України).
2.4. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд врахував висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
2.5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу № 915/617/20 передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
2.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість залишення позову без розгляду, оскільки:
1) позивач вживав необхідні дії для участі в судовому засіданні (подав клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 03.11.2020, в режимі відеоконференції), проте через відсутність у суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та територіальну віддаленість, не зміг забезпечити явку представника в судове засідання, тому заявив клопотання про відкладення розгляду справи;
2) в ухвалах Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 та 03.11.2020 зазначено, що явка сторін в судові засідання не є обов`язковою;
3) в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи та відсутні висновки, яким чином неявка представника позивача в судове засідання перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами;
4) визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, тому суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача. Суд апеляційної інстанції зазначив, що аналогічна правова позиція міститься у поставі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 923/447/15.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 05.02.2021 ТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" звернулося з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 915/617/20. Просить скасувати цю постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226, статті 277 Господарського процесуального кодексу України та не врахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, від 07.10.2019 у справі № 923/447/15 та у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
3.3. АТ "Українська залізниця" подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просило її залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 915/617/20 - без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
4.2. У частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.3. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.4. У розумінні наведених положень законодавства обов`язковими умовами для застосування передбачених у частині 4 статті 202, пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абз. 11 пункту 3.3. постанови ВС від 01.09.2020 у справі № 910/11119/17 ).
4.5. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 по справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
4.6. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведеного висновку в межах цієї справи, тому вважає, що апеляційний господарський суд помилково пов`язує таку самостійну підставу для залишення позову без розгляду, як неявка представника позивача у судове засідання, з необхідністю з`ясування поважних причин неявки у судове засідання, а також того, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
4.7. Також колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково послався в обґрунтування своєї позиції на постанову Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 923/447/15.
4.8. У цій справі Верховний Суд зробив прямо протилежний висновок і чітко вказав, що "висновки суду апеляційної інстанції щодо обов`язковості умови залишення позову без розгляду відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України такої як неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи, ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного процесуального законодавства".
4.9. Отже в цій частині висновки суду апеляційної інстанції зроблені з порушенням пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
4.10. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.
4.11. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15, у частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою. Разом з тим, об`єднана палата Верховного Суду вказала, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
4.12. У цій же постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
4.13. Колегія суддів ухвалою від 24.03.2021 передала цю справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, викладеного у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.
4.14. Ухвалою від 21.05.2021 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повернула колегії суддів справу № 915/617/20 для розгляду, оскільки дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
4.15. У частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.16. З цих підстав, колегія суддів вважає за необхідне врахувати висновки щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
4.17. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд порушив норми частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та помилково скасував законну ухвалу суду першої інстанції.