ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 913/567/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" Машковцева С.В.
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021
у справі № 913/567/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ"
про визнання банкрутом
1. Історія справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" (далі - ТОВ "ЛЕО") звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою.
1.2. Заява мотивована наявністю у ТОВ "ЛЕО" ознак загрози неплатоспроможності, у зв`язку з чим відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) товариство зобов`язане звернутися до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
1.3. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛЕО". Введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів. Призначено розпорядником майна ТОВ "ЛЕО" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича та встановлено йому грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень, шляхом її авансування заявником - боржником ТОВ "ЛЕО". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, вирішено інші процедурні питання.
1.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" (далі - ТОВ "Луганськобленерго") не погодилося з ухвалою місцевого господарського суду та подало апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову від 03.02.2020 про залишення ухвали Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 без змін, а поданої апеляційної скарги - без задоволення.
1.5. ТОВ "Луганськобленерго" оскаржило вищезгадані рішення місцевого та апеляційного господарських судів у касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 04.08.2020 касаційну скаргу ТОВ "Луганськобленерго" залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 - без змін.
1.6. До Східного апеляційного господарського суду 16.09.2020 надійшла апеляційна скарга представника працівників боржника - Голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" Руменкової О. О. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.01.2021, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою.
1.7. До Східного апеляційного господарського суду 24.09.2020 надійшла апеляційна скарга представника працівників боржника - Голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" Руменкової О. О. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19.
1.8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.02.2021, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою.
1.9. 17.02.2021 уповноважена особа учасників ТОВ "ЛЕО" Машковцев С.В. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "ЛЕО" про визнання банкрутом. Також скаржник просив визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та поновити цей строк, посилаючись на те, що 15.02.2021 відбулись загальні збори учасників товариства, на яких було обрано уповноважену особу учасника боржника Машковцева С.В., у якого саме з 15.02.2021 виникло процесуальне право на оскарження відповідної ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
2. Короткий зміст оскарженого рішення суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника боржника ТОВ "ЛЕО" Машковцева С. В. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі №913/567/19 відмовлено.
2.2. Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування неможливості звернення з апеляційною скаргою в межах передбачених процесуальних законодавством строків є необґрунтованими для поновлення такого строку, з урахуванням його пропуску більше ніж на один рік, оскільки на день постановлення оскаржуваної ухвали скаржник не був учасником справи про банкрутство, що в свою чергу не охоплюється виключними випадками, передбаченими частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.3. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала суду вже переглянута в апеляційному та касаційному порядку за скаргами ТОВ "Луганськобленерго".
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. 26.03.2021 уповноважена особа учасників боржника ТОВ "ЛЕО" Машковцев С.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 та направити справу №913/567/19 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що доводи скаржника зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 254, 260, 261, 272 ГПК України, що на переконання скаржника, зокрема підтверджується наступним:
- апеляційним господарським судом не надано належної оцінки наведеним скаржником причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності;
- висновок суду апеляційної інстанції щодо причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, наведений в оскаржуваній ухвалі (про те, що про існування оскаржуваного рішення суду скаржник дізнався лише 15.02.2021, оскільки в цей день відбулись загальні збори учасників ТОВ "ЛЕО", на яких було обрано уповноважену особу учасників боржника Машковцева С.В.), не відповідає обставинам справи і відповідні посилання в апеляційній скарзі відсутні;
- дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, апеляційний господарський суд мав залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку;
- посилання суду апеляційної інстанції на те, що ухвала від 18.10.2019 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛЕО" вже переглядалася в апеляційному порядку за апеляційними скаргами інших осіб є безпідставним, оскільки врахувавши положення статті 272 ГПК України, судом не досліджувалася ідентичність доводів, викладених в апеляційній скарзі уповноваженої особи учасників ТОВ "ЛЕО" та доводів, викладених в апеляційних скаргах інших осіб відповідно, а також не враховано статтю 254 ГПК України, яка регулює випадки подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі.
5. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
5.1. ТОВ "ЛЕО" у відзиві просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу- без змін, мотивуючи тим, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та правильність застосування ним норм процесуального права.
5.2. Відзиви інших учасників на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
6. Касаційне провадження
6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/567/19 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я. (протокол передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.04.2021).
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2021 касаційну скаргу уповноваженої особи учасників ТОВ "ЛЕО" Машковцева С.В. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №913/567/19 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, шляхом надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2270, 00 грн.
6.3. 11.06.2021 до Верховного Суду надійшла заява уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "ЛЕО" Машковцева С.В. про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучений оригінал квитанції від 10.06.2021 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2270, 00 грн.
6.4. З огляду на предмет касаційного оскарження, враховуючи положення частини тринадцятої статті 8, частини п`ятої статті 301 ГПК України, перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
6.5. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "ЛЕО" Машковцева С.В. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6.6. 19.07.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання Державного підприємства "Енергоринок" про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасниками справи № 913/567/19, в якому заявник просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників боржника Машковцева С. В. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду у справі № 913/564/19 від 19.03.2021, з метою недопущення зловживання правом на оскарження судового рішення, як інструментом затягування розгляду справи та блокування процедури банкрутства.
6.7. Відносно поданого клопотання колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, згідно з якою лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи Кодексом України з процедур банкрутство (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 названого Кодексу) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).
6.8. Тобто, лише за сукупністю, встановлених Законом про банкрутство, Кодексом України з процедур банкрутство дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
6.9. В частині 1 статті 42 ГПК України передбачено, що право подавати заяви та клопотання мають учасники справи. Оскільки ДП "Енергоринок" не надано доказів набуття статусу учасника у справі про банкрутство, подане ним клопотання не підлягає розгляду як таке, що подане особою без процесуальної дієздатності.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права.
7.1. Стаття 300 ГПК України визначає межі перегляду справи судом касаційної інстанції та передбачає, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
7.2. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "ЛЕО" Машковцева С. В. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019, якою порушено провадження у справі № 913/567/19 про банкрутство ТОВ "ЛЕО". Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження визначено частину другу статті 261 ГПК України.
7.3. Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, колегія суддів касаційної інстанції дійшла наступних висновків.
7.4. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
7.5. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
7.6. Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Наведені положення кореспондуються зі статтею 12 ГПК України, в якій передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законом, що встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
7.7. В статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
7.8. У свою чергу частина друга статті 261 ГПК України встановлює загальне правило, за яким незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Одночасно вказана процесуальна норма встановлює два виключення з цього правила, а саме: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 1 частини 2); (2) пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (пункт 2 частини 2).
7.9. Отже, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
7.10. Зі змісту апеляційної скарги уповноваженої особи учасників ТОВ "ЛЕО" Машковцева С.В. вбачається, що скаржник в обґрунтування наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 як учасника у справі про банкрутство посилається на положення частини першої статті 254 ГПК України та статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а також наголошує на тому, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає обов`язкову формалізацію статусу учасників справи про банкрутство, окрім конкурсних кредиторів) шляхом прийняття відповідного судового рішення (ухвали).
7.11. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7.12. Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України, згідно з якими:
- учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 ГПК України);
- апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина друга статті 255 ГПК України).
7.13. З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
7.14. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).
7.15. Відповідно до статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).
7.16. Тобто здатність мати процесуальні права та обов`язки визначена процесуальним законом (частина перша статті 44 ГПК України) як процесуальна правоздатність, а здатність особисто набувати та здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді - як процесуальна дієздатність (частина друга статті 44 ГПК України).
7.17. В статті 42 ГПК України законодавець визначив, зокрема права учасників справи, що забезпечують реалізацію права на звернення до господарського суду, передбачене частиною 2 статті 4 ГПК України, та конкретизував способи звернення до суду.
7.18. Так, за змістом пунктів 3, 5 частини першої статті 42 ГПК України до процесуальних прав учасників справи належать права: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Відтак, наведені в статті 42 ГПК України права є складовою процесуальної правоздатності будь-кого із учасників господарського процесу у розумінні частини першої статті 44 ГПК України .
7.19. Водночас, норми процесуального закону у відповідних випадках, конкретизують умови для реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, наявність яких у особи хоча і презюмується в силу загальних норм: статті 42 ГПК України та частини першої статті 44 цього Кодексу; однак реалізація яких конкретизується спеціальними нормами ГПК України. До таких умов належать, зокрема: спосіб звернення до господарського суду (заява, скарга, клопотання), стадія для реалізації відповідного процесуального права, підстави, строки звернення та суб`єкт права звернення до господарського суду.
7.20. Отже, особа наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов`язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом) в силу закону, з урахуванням визначеного статтею 4 ГПК України суб`єктного складу осіб, які можуть належати до учасників господарського процесу.
7.21. Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб`єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні - стаття 42 ГПК України, так і визначені окремими нормами ГПК України спеціальні процесуальні права та виконати обов`язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
- доведення особою (суб`єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки тощо);
- обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;
- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.
7.22. Як зазначалося вище, скаржник (уповноважена особа учасників боржника) обґрунтовує наявність у нього права на апеляційне оскарження саме як учасника у справі про банкрутство та відсутність законодавчо закріплених вимог щодо обов`язкової формалізації статусу учасника справи про банкрутство, за винятком конкурсних кредиторів, прийняттям відповідного судового рішення (ухвали).
7.23. У питанні щодо статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника колегія суддів враховує правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, згідно з якими (пункти 111-118 постанови) вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України. При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника. Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений Законом про банкрутство (КУзПБ від 21.10.2019), залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника. Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов`язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з`ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо). Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині. Отже, набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України. Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України. Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов`язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
7.24. Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи. Для реалізації відповідного права суд зобов`язаний повідомити уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про судові засідання у справі про банкрутство, а також про судові засідання у справах, які розглядаються у межах справах про банкрутство. Такий обов`язок існує лише щодо уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка належним чином легітимована, тобто виникає з моменту постановлення ухвали суду про визнання такої уповноваженої особи учасником справи про банкрутство (пункт 172 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14).
7.25. Дійшовши висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "ЛЕО" Машковцева С.В., суд апеляційної інстанції тверджень скаржника щодо подання ним апеляційної скарги як учасником провадження у справі про банкрутство не з`ясував та не спростував, обмежившись лише вказівкою на те, що скаржник не був учасником справи на день постановлення оскарженої ним ухвали місцевого господарського суду. Зі змісту оскарженої ухвали від 19.03.2021 не вбачається, що суд апеляційної інстанції з`ясував питання про наявність чи відсутність у особи скаржника належної процесуальної дієздатності на час звернення з апеляційною скаргою, складовою якої є право правом оскарження судових рішень.
7.26. Вдаючись лише до дослідження дати обрання уповноваженою особою учасників ТОВ "ЛЕО" Машковцева С. В. та співставивши її з датою оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не навів мотивованих висновків щодо наявності чи відсутності правового зв`язку між скаржником і тим чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки уповноваженої особи учасників ТОВ "ЛЕО" оскаржуваною ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 з урахуванням доводів апеляційної скарги, яким не надано відповідної правової оцінки.
7.27. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно встановити вказані обставини з огляду на обмеження, передбачені статтею 300 ГПК України.
7.28. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.29. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду цим критеріям повною мірою не відповідає, що підтверджує доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.