ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 917/256/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (головуючий суддя Хачатрян В. С., судді Ільїн О. В., Склярук О. І.) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2021 (суддя Погрібна С. В.) у справі
за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави
до 1) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2) ОСОБА_1, 3) Фермерського господарства "Мгарське", 4) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське"
про визнання недійсним договорів оренди землі, договорів суборенди та повернення земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач-2), Фермерського господарства "Мгарське" (далі - ФГ "Мгарське", відповідач-3), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мусіївське" (далі - СТОВ "Мусіївське", відповідач-4) про:
- визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1, а саме: від 12.07.2016 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880400:08:001:0001, площею 37,7197 га, від 16.05.2016 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880400:05:001:0032, площею 12,72 га, від 16.05.2016 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880400:07:002:0108, площею 25 га;
- визнання припиненими договорів суборенди земельних ділянок, укладених ОСОБА_1 із СТОВ "Мусіївське": від 22.02.2017 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880400:08:001:0001, площею 37,7197 га, від 23.02.2017 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880400:05:001:0032, площею 12,72 га, від 23.02.2017 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880400:07:002:0108, площею 25 га;
- зобов`язання СТОВ "Мусіївське" та ОСОБА_1 повернути Лубенській міській раді Полтавської області: земельну ділянку, кадастровий номер 5322880400:08:001:0001, площею 37,7197 га, земельну ділянку, кадастровий номер 5322880400:05:001:0032, площею 12,72 га, земельну ділянку, кадастровий номер 5322880400:07:002:0108, площею 25 га.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Господарський суд Полтавської області ухвалою від 24.02.2021 позовну заяву і додані до неї документи повернув прокурору на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2021 залишив без змін.
4. Судові рішення мотивовані тим, що позовна заява підписана першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяшем А. І. за відсутності доказів на підтвердження права зазначеної особи на підписання цієї заяви.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
5. У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2021 і направити позовну заяву на розгляд до Господарського суду Полтавської області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
6. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
7. Посилаючись, зокрема, на статтю 131-1 Конституції України, статті 5, 15, 23, 34 Закону України "Про прокуратуру", скаржник зазначає, що перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяш А. І. згідно з нормами Закону України "Про прокуратуру" наділений повноваженнями щодо підписання позовної заяви. При цьому у позовній заяві було зазначено посаду підписанта.
8. Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяш А. І. уповноважений підписувати позовну заяву лише у разі відсутності прокурора Лубенської місцевої прокуратури на дату її підписання і подання, є помилковим, оскільки він стосується питання самопредставництва, а не статусу прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді.
9. У відзиві на касаційну скаргу СТОВ "Мусіївське" вказує, що перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Котяш А. І. уповноважений підписувати позовну заяву лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Лубенської місцевої прокуратури. Проте доказів про відсутність прокурора не надано. При цьому відповідач-4 посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17 та від 27.05.2020 у справі № 819/478/17.
10. СТОВ "Мусіївське" вважає, що першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області не було надано документів, що підтверджують право Котяша А. І., який підписав позовну заяву, на підписання цієї заяви.
11. З урахуванням викладеного відповідач-4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
12. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
13. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
16. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підписана першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяшем А. І., проте суду не надано документів, що підтверджують статус підписанта (документ про призначення).
17. Апеляційний господарський суд зазначив, що перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Котяш А. І. уповноважений підписувати позовну заяву лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Лубенської місцевої прокуратури. Проте доказів про відсутність 23.02.2021 прокурора не надано. Тобто відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана та подана уповноваженою особою, яка має на це право.
18. Колегія суддів суду касаційної інстанції щодо вказаних висновків судів попередніх інстанцій зазначає таке.
19. Відповідно до частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
20. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
21. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
22. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури та окружні прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
23. Як встановив суд апеляційної інстанції, Лубенська місцева прокуратура Полтавської області відноситься до окружних прокуратур.
24. Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
25. За змістом статті 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є керівник окружної прокуратури, перший заступник керівника окружної прокуратури, заступник керівника окружної прокуратури, керівник підрозділу окружної прокуратури, заступник керівника підрозділу окружної прокуратури, прокурор окружної прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
26. Відповідно до частини першої, абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
27. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
28. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
29. Звідси позовна заява підписана першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяшем А. І., повноваження якого на звернення до господарського суду визначені Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", Господарським процесуальним кодексом України, тобто повноважною особою.
30. Посилання суду апеляційної інстанції на пункт 1 частини першої статті та частину третю статті 13 Закону України "Про прокуратуру" суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки вказаними нормами передбачено повноваження керівника окружної прокуратури, а також його першого заступника та заступників у разі відсутності керівника окружної прокуратури, щодо представництва окружної прокуратури у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
31. Тобто норми статті 13 Закону України "Про прокуратуру" поширюються на випадки подання позовної заяви на захист прав та інтересів прокуратури як самостійного позивача зі статусом юридичної особи, а не на виконання прокурором функції представництва інтересів держави в суді.
32. Разом з тим позов у цій справі подано першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", тобто на виконання функції представництва інтересів держави в суді.
33. Посилання апеляційного господарського суду на частини першу, третю статті 56 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки вказаними процесуальними нормами регламентовано порядок участі представника у справі. Судом апеляційної інстанції помилково ототожнено правовий статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, з правовим статусом представника у судовому процесі.
34. З урахуванням викладеного також є помилковими доводи СТОВ "Мусіївське", зазначені у відзиві на касаційну скаргу, щодо відсутності у першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяша А. І. на підписання позовної заяви.
35. Викладені Верховним Судом у постановах від 25.09.2019 у справі № 819/198/17 та від 27.05.2020 у справі № 819/478/17 правові висновки, на які посилається відповідач-4, стосуються правовідносин, в яких позовна заява була подана на захист прав, свобод та інтересів прокуратури, як самостійного позивача у статусі юридичної особи і учасника відповідних відносин, а не на виконання прокуратурою функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді.
36. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції - скасувати, справу направити до Господарського суду Полтавської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.