ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/14/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
про стягнення 5 263 829,90 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 5 263 829,90 грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 № 0523-02041/2099 за липень - серпень 2019 року.
Позов аргументовано тим, що відповідачу виставлено рахунки за липень, серпень 2019 року із застосуванням тарифів згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 07.06.2019 № 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року" (далі - постанова № 954) та від 12.07.2019 № 1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО "(далі - постанова № 1411).
1.2. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі № 917/14/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
1.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 917/14/20 зупинено провадження у справі № 917/14/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/12695/19.
Ухвала аргументована тим, що з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "НЗФ"), Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі - ТОВ "ПФК") звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до НКРЕКП про:
- визнання протиправними та скасування постанов № 954, № 1411 та № 955 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року" (далі - постанова № 955);
- зобов`язання НКРЕКП утриматися від учинення дій щодо прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
На обґрунтування заявлених вимог позивачі вказують про те, що 12.12.2018 НКРЕКП прийнято постанову № 1905 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго на 2019 рік", якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп/кВт год (без ПДВ). Проте 07.06.2019 НКРЕКП прийнято постанову № 954, якою встановлено ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Окрім того, 07.06.2019 НКРЕКП прийнято постанову № 955, якою установлено ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019 року тариф на зазначені послуги на рівні 8,90 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком. У подальшому НКРЕКП прийняла постанову № 1411, яка набрала чинності з 01.08.2019, про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2019 рік на рівні 312,14 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру такого тарифу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020, адміністративні позови ТОВ "ПФК" та КП "Харківводоканал" задоволено повністю, а позов АТ "НЗФ" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та № 955, а також № 1411. У задоволенні решти позовних вимог АТ "НЗФ" відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі № 640/12695/19 касаційні скарги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", НКРЕКП, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі", Державного підприємства "Гарантований покупець" - задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 - скасовано. Справу № 640/12695/19 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2021 у справі № 640/12695/19 призначено підготовче засідання на 11.02.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2021 у справі № 640/12695/19 зобов`язано НКРЕКП опублікувати оголошення про оскарження постанов № 954, № 1411, № 955 у виданні, в якому зазначені акти були або мали бути офіційно оприлюднені. Також зазначено про те, що оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
На теперішній час адміністративним судом у межах справи № 640/12695/19 будуть встановлюватися обставини щодо правомірності та чинності постанов № 954 та № 1411, на підставі яких позивачем розраховувалася вартість послуг за липень-серпень 2019 року. При цьому вказані обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, оскільки суд обмежений імперативними приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якими передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, в той час як вирішення питання дійсності (правомірності) рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії) не підлягає розгляду господарськими судами.
У зв`язку із викладеним апеляційний суд зупинив провадження у справі № 917/14/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/12695/19 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки наявна об`єктивна неможливість встановлення належної ціни товару (електроенергії) до вирішення іншої справи - № 640/12695/19.
2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
2.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 917/14/20, зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати яким чином пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.
Наявність адміністративної справи № 640/12695/19 не є підставою, за якої провадження у справі № 917/14/20 підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Питання про визначення тарифу за надані послуги за спірним договором має виключно правовий характер, а отже, визначити правильність розрахунку позовних вимог має саме суд на підставі поданих сторонами доказів.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.3. Касаційна скарга обґрунтована незгодою із ухвалою апеляційного господарського суду, якою зупинено апеляційне провадження у цій справі до вирішення спору у справі № 640/12695/19.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, відповідно до яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Ураховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.
3.4. Зупиняючи провадження у справі № 917/14/20, апеляційний господарський суд виходив з того, що предметом позову в цій справі є вимоги позивача про стягнення 5 263 829,90 грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 № 0523-02041/2099 за липень - серпень 2019 року, розрахованої із застосуванням тарифів, передбачених постановами № 954 та № 1411, які оскаржуються у справі № 640/12695/19 в суді адміністративної юрисдикції.
Як встановив суд апеляційної інстанції, на теперішній час адміністративним судом у рамках справи № 640/12695/19 будуть встановлюватися обставини щодо правомірності та чинності постанов № 954 та № 1411, на підставі яких позивачем розраховувалася вартість послуг за липень-серпень 2019 року.
При цьому, з матеріалів справи слідує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19 заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" про забезпечення позову задоволено - зупинено дію постанов № 954 та № 955.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №640/12695/19 задоволено заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 22.07.2019 та Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" від 26.07.2019 в частині щодо ПАТ "Нікопольський завод феросплавів"; задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" від 30.07.2019 у повному обсязі; замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, а саме вирішено:
- зупинити дію постанови № 954 у відношенні до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Акціонерного товариства "Дніпроазот";
- зупинено дію постанови № 955 у відношенні до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", та Акціонерного товариства "Дніпроазот".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2019 у справі № 640/13543/19 забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови №1411 у відношенні до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", та Акціонерного товариства "Дніпроазот" до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 640/15005/19 заяву про забезпечення позову задоволено частково - зупинено дію (застосування) відносно ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" постанов № 954, № 955 № 1411.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2019 частково задоволено клопотання АТ "Нікопольський завод феросплавів" та об`єднано для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/12695/19 і № 640/13543/19 з присвоєнням об`єднаній справі загального № 640/12695/19.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2020, яке є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції прийнято на підставі, зокрема, того, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2020 у справі №640/12695/19, яким визнано протиправними та скасовано постанови №954 та №1411. Суд першої інстанції керувався тим, що хоча постанови №954 та №1411 були чинні на час складання актів приймання передачі послуги за липень, серпень 2019 року та актів коригування до них, однак станом на 22.09.2020 (час винесення рішення) скасовані в судовому порядку, а з урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 к справі №757/31606/15-ц та постанові Верховного суду від 10.03.2020 року по справі №160/1088/19, суд не може застосовувати при вирішенні даного спору, норми вищезазначених постанов.
Зважаючи на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції вказав на те, що наявна об`єктивна неможливість встановлення належної ціни товару (електроенергії) до вирішення справи № 640/12695/19.
Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1- 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як слідує із оскаржуваної ухвали та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції навів мотиви, з яких він вважає неможливим розгляд справи № 917/14/20, також вказав, як саме пов`язана ця справа зі справою № 640/12695/19. Суд також звернув увагу на зв`язок із змістом заявлених позовних вимог та те, що вони обґрунтовані посиланням на постанови № 954, № 1411 та оскарженням цих постанов у адміністративній справі. Зважаючи на зв`язок цих справ, судом аргументовано вказано на відсутність можливості встановлення належної ціни товару (електроенергії) у справі № 917/14/20 до вирішення справи № 640/12695/19. З наведеного слідує, що суд дотримався порядку щодо можливості зупинення провадження, викладеного у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, на які посилається скаржник.
Крім того, хоча скаржник стверджує, що наявність адміністративної справи № 640/12695/19 не є підставою, за якої провадження у справі № 917/14/20 підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, однак зазначені доводи не спростовують висновків суду щодо неможливості встановлення належної ціни товару (електроенергії). Тобто обставини, які не можна встановити у цьому процесі, але є предметом розгляду у справі № 640/12695/19, суд апеляційної інстанції визначив як такі, що мають значення для справи.
3.5. Колегія суддів не убачає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції у цьому разі, з урахуванням конкретних обставин справи не дотримався вимог статті 227 ГПК України, зупиняючи провадження у справі № 917/14/20, у свою чергу, скаржник також не спростував відповідні мотиви суду, у зв`язку із цим відсутні підстави для скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021.