ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 540/2202/20
адміністративне провадження № К/9901/34522/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія"
про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 (головуючий суддя - Бездрабко О.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Крусян А.В., Яковлєв О.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 14.07.2020 №62121327 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2020 від роботодавця йому стало відомо про постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.07.2020 у виконавчому провадженні №62121327. Позивач вважав вказану постанову протиправною та такою, що суперечить приписам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки він не отримував ні постанову про відкриття виконавчого провадження, ні будь-які інші документи в межах виконавчого провадження №62121327. Зазначав, що ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_1, яка вказана у спірній постанові як адреса боржника, а зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, та не має майна, яке б знаходилось в межах території міста Києва.
3. У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у виконавчому написі нотаріуса та у заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження було вказано місце проживання боржника: АДРЕСА_1 . Відповідач зазначав, що чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, а тому вважав, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена ним правомірно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2020 №62121327. Визнано протиправною та скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.07.2020 №62121327.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ані заява про примусове виконання рішення, ані виконавчий напис нотаріуса, якими керувався відповідач при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, не є документами, що підтверджують місце реєстрації, проживання чи перебування особи. Суд зауважив, що вказані документи не містять інформації, на підставі яких доказів до них внесені відомості, що місцем проживання боржника є місто Київ, а не місто Херсон, як вказано у паспорті громадянина України. Суд першої інстанції встановив, що місцем проживання на час відкриття виконавчого провадження є: АДРЕСА_2, а тому дійшов висновку про те, що інформація про місце проживання позивача у місті Києві, вказана приватним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не відповідає дійсності.
6. Крім того, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клименко Р.В. від 19.05.2020 про відкриття виконавчого провадження №62121327.
7. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки та також зауважив, що зазначення відповідачем у всіх постановах виконавчого провадження адреси боржника, яка жодним документом не підтверджена, суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. У грудні 2020 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020
9. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог
10. Касаційна скарга мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
11. Відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій ототожнили поняття "місце реєстрації" та "місце проживання", та такий висновок виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації що, на думку скаржника, унеможливлює застосування в повному обсязі приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зазначає, що виконавчим документом, а саме виконавчим написом нотаріуса, встановлено, що фактичне місце проживання боржника - місто Київ, тобто знаходиться в межах виконавчого округу відповідача, а тому у нього не було підстав для повернення виконавчого документа у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання. При цьому відповідач посилається на те, що чинним законодавством не встановлено обов`язку для приватного виконавця перевіряти місце перебування боржника, яке вказано у виконавчому написі нотаріуса.
12. Крім того, відповідач вважає, що адреса, яка зазначена в паспорті боржника, не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження саме у місті Херсоні.
13. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів касаційної скарги з підстав того, що в місті Києві він не проживає, та посилається на те, що місце його роботи, так само як і місце проживання, розташоване у місті Херсоні. У зв`язку з цим просить суд закрити касаційне провадження у справі.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 для розгляду справи №540/2202/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. 01 липня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване наявністю підстав, визначених п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.
17. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
18.Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
19. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №540/2202/20, у зв`язку з наданням днів відпочинку судді Мельник-Томенко Ж.М.
20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.07.2021 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до виконавчого напису нотаріуса №9906 від 28.04.2020, звернуто стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра і гарантія" заборгованості, що виникла за період з 16.12.2019 по 2.03.2020 за договором кредиту від 20.03.2019 №718682, боржником за яким є ОСОБА_1 .
22. За змістом вказаного виконавчого напису нотаріуса строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.12.2019 по 2.03.2020. Загальна сума заборгованості становить 11 780 грн.
23. 19 травня 2020 року представник ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" звернувся до приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив, зокрема, у випадку встановлення доходу боржника - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).
24. У виконавчому написі від 28.04.2020 №9906 та у заяві представника ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" вказано додатково адресу проживання боржника: АДРЕСА_1 .
25. 19 травня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем відкрито виконавче провадження №62121327 щодо примусового виконання виконавчого напису від 28.04.2020 №9906, виданого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1, на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" заборгованості в розмірі 11 780 грн.
26. 19 травня 2020 року приватним виконавцем Клименком Р.В. винесено постанови:
- про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 178 грн.;
- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 300 грн.
27. 14 липня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №62121327.
28. Відповідно до інформації, яка міститься на сторінці 11 паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, з 10.01.1998 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Також з кредитного договору, укладеного позивачем, вбачається, що його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
III. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
29. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
31. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ані заява про примусове виконання рішення, ані виконавчий напис нотаріуса, якими керувався відповідач при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, не є документами, що підтверджують місце реєстрації, проживання чи перебування особи. При цьому вказані документи не містять інформації, на підставі яких доказів до них внесені відомості, що місцем проживання боржника є місто Київ, а не місто Херсон, як вказано у паспорті громадянина України.
32. Підставою для відкриття касаційного оскарження відповідач зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
33. За змістом частини 2 зазначеної статті приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
34. У касаційній скарзі відповідач вважає, що адресою, яка має враховуватися виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, є адреса, зазначена у виконавчому документі, і чинне законодавство не зобов`язує виконавця піддавати перевірці відомості, що містяться у виконавчому документі (у цій справі - у виконавчому написі нотаріуса).
35. Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Закріплені у статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
36. У вказаній постанові Суд дійшов висновку про те, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
37. Колегія суддів зауважує, що вказаний висновок був сформований Верховним Судом після прийняття рішення судом апеляційної інстанції, а тому погоджується з доводами скаржника про необхідність відкриття касаційного провадження саме на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Разом з тим, Суд зазначає, що вказана правова позиція, викладена у подібних правовідносинах, має бути врахована під час вирішення цієї справи в порядку касаційного перегляду справи.
38. Також, вищезазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.
39. За змістом вказаної постанови, Верховним Судом було сформовано низку правових висновків, які колегія суддів також враховує під час касаційного перегляду справи:
- приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України;
- факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання;
- частина друга статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження";
- незареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самою особою (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні") або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні вказаного Закону;
- виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись;
- відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень;
- нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України "Про виконавче провадження" на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.
40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватним виконавцем не здійснювалася перевірка місця проживання боржника, матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 на дату відкриття виконавчого провадження проживав за адресою: АДРЕСА_1, а тому Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2020 №62121327, при цьому скасування постанови про відкриття виконавчого провадження тягне за собою скасування і постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесеної в межах цього виконавчого провадження. Оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі 380/7750/20 та від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, отже підстави для їх скасування відсутні.
41. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, касаційний суд зауважує, що у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
42. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю підстав, визначених у ст. 339 КАС України.
43. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
45. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд