1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/10983/20

адміністративне провадження № К/9901/19139/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного університету харчових технологій про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Національного університету харчових технологій на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року (суддя Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року (судді Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.),

встановив:

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до адміністративного суду з позовом до Національного університету харчових технологій (далі також - НУХТ), у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи корпусів "А" та "З" Національного університету харчових технологій, код ЄДРПОУ: 02070938, розташованого за адресою: вул. Володимирська, 68 у Голосіївському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головні електрощити корпусів.

2. Звернення до суду зумовлено тим, що під час позапланової перевірки приміщень Національного університету харчових технологій встановлено, що два корпуси не обладнані системами протипожежного захисту, що становить загрозу життю та здоров`ю людей.

2. Відповідач своєю чергою пояснив, що вживає заходів з метою усунення порушень, що були зафіксовані ГУ ДСНС України у м. Києві під час здійснення позапланового заходу. Окрім цього, відповідач зазначив про неналежне його фінансування, що не дає можливості у стислий строк усунути виявлені порушення. Національний університет харчових технологій переконував також, що порушення, які станом на час звернення позивача до суду не усунуті, не становлять реальної загрози здоров`ю і життю людей.

3. У справі встановлено, що 28 грудня 2019 року ГУ ДСНС у місті Києві склало акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 1365, яким зафіксовано 88 порушень Національним університетом харчових технологій правил пожежної безпеки.

4. На підставі вказаного акта ГУ ДСНС у місті Києві винесло припис від 09 січня 2020 року № 4 про усунення поршень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагається від відповідача усунути порушення, зафіксовані в акті від 28 грудня 2019 року № 1365, до 28 січня 2020 року.

5. На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № № 877-V), наказу МВС України від 17 січня 2019 року № 22 "Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів" щодо перевірки виконання суб`єктами господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС у м. Києві видало наказ від 12 лютого 2020 року № 119 "Про проведення позапланових перевірок".

6. Згідно з цим наказом державному інспектору у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку Національного університету харчових технологій, код ЄДРПОУ: 02070938, розташованого за адресою; м, Київ, вул. Володимирська, 68 у Голосіївському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

7. На підставі наказу від 12 лютого 2020 року № 119 "Про проведення позапланових перевірок" видано посвідчення від 13 лютого 2020 року № 2141 на проведення перевірки НУХТ, розташованого за адресою: вул. Володимирська, 68 у Голосіївському районі м. Києва.

8. Перед початком перевірки державний інспектор пред`явив посвідчення на проведення перевірки та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого, копію якого отримав відповідальна особа НУХТ, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні.

9. 18 лютого 2020 року позивач склав акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 183, яким зафіксовано 49 порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - акт № 183).

10. У цьому акті зафіксовано такі порушення щодо корпусів "А" та "З" Національного університету харчових технологій:

10. 1. Щодо корпусу "А":

1) приміщення корпусу "А" не обладнані системами протипожежного захисту з забезпеченням віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об`єкта відповідно до вимог п. 5.2., п. 5.8., п. 12.1.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", що є порушенням розділ V, п.1.2. ППБУ;

2) не всі евакуаційні виходи корпусу "А" обладнані світловими покажчиками "Вихід", що є порушенням розділ Ш, п.2.32. ППБУ;

3) на шляхах евакуації корпусу "А" допускається улаштування турнікетів, що є порушенням п.2.37 розділ Ш, ППБУ;

4) допускається зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових клітини корпусу "А", що є порушенням п.2.37 розділ Ш, ППБУ;

5) частина з`єднань, відгалужень та окінцювань жил проводів і кабелів корпусу "А" виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням п. 1.6 розділ IV, ППБУ;

6) в корпусі "А" допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж, що є порушенням п.1.8 розділ IV, ППБУ;

7) не всі приміщення корпусу "А" в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння, що є порушенням п.3.6 розділ V, ППБУ;

8) частина електророзеток корпусу "А" встановлені на горючій основі (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, що є порушенням п.1.17 розділ IV, ППБУ;

9) коридори в корпусі "А", які не достатньо забезпечені природним освітленням відповідно ДБН В.2.2-9 не обладнанні системою димовидалення (п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014), що є порушенням п. 2.23 розділ ПІ, п. 1.2. розділу ППБУ.

10.2. Щодо корпусу "З":

1) у приміщеннях громадського призначення (студентська їдальня корпусу " 3"), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допускається з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб, що є порушенням розділу IIІ, п.2.17. ППБУ;

2) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття корпусу " 3" відсутні пристрої проти поширення вогню в порушення вимог п. 7.11. ДБН В. 2.5-67:2013, що є порушенням розділ IV п. 2.18. ППБУ;

3) повітроводи вентиляційної системи корпусу "З" не виконані з нормованою межею вогнетривкості відповідно до вимог додатку ПІ ДБН В. 2.5-67:2013, п. 10.7.1. ДБН В.2.5-56:2014, що є порушенням розділ IV п. 2.18. ППБУ;

4) приміщення корпусу "З" не обладнані системами протипожежного захисту з забезпеченням віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного, захисту об`єкта відповідно до вимог п. 5.2., п. 5.8., п. 12.1.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", що є порушенням розділ V, п.1.2. ППБУ;

5) не всі евакуаційні виходи корпусу " 3" обладнані світловими покажчиками "Вихід", що є порушенням розділ III, п.2.32. ППБУ;

6) в корпусі " 3" допускається: знімати двері сходових кліток, заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових клітинок, що є порушенням розділ III, п.2.37. ППБУ;

7) двері складських та підсобних приміщень корпусу "З" не замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності Національної системи сертифікації, відповідно до вимог п. 6.2., 6.4 ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", що є порушенням розділу III, п. 2.3, розділу I, п. 7. ППБУ

11. У поясненнях/зауваженнях до акта № 183 відповідач, серед іншого, зазначив, що повністю виконав 32 пункти припису, приблизно 10 пунктів виконано частково. НУХТ буде продовжувати виконувати пункти припису, в тому числі й ті, які потребують значних обсягів фінансування, за наявності такого.

12. ГУ ДСНС у місті Києві наголосило, що саме порушення, які зафіксовані в акті № 183, зумовили звернення до суду з цим позовом.

13. Суд першої інстанції встановив також, що під час розгляду адміністративної справи відповідач вживав заходів для усунення порушень, які зафіксовані в акті № 183, про що повідомив ГУ ДСНС у місті Києві листом від 07 вересня 2020 року. За текстом рішення суду першої інстанції, сторони надали копії акта № 420 від 02 жовтня 2020 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Національного університету харчових технологій. Згідно з цим актом, відповідач усунув 61 порушення, акт включає ще 27 порушень, які, на думку позивача, не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

14. Відповідно до акта від 02 жовтня 2020 року № 420, щодо корпусу "А" зазначено таке:

- приміщення корпусу "А" не обладнані системами протипожежного захисту із забезпеченням відділеного цілодобового нагляду за станом протипожежного захисту об`єкта відповідно до вимог п. 5.2, п. 5.8, п. 121.1.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Система протипожежного захисту";

- коридори в корпусі "А", які не достатньо забезпечені природним освітленням відповідно ДБН В.2.2-9 не обладнані системою димовидалення (п. 10.2.4 ДБН В 2.5-56:2014.

14.1. Щодо корпусу "З" встановлено такі порушення:

- у приміщенні громадського призначення (студентська їдальня корпус "З"), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допускається з матеріалів вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливо перебування до 1500 осіб;

- повітроводи вентиляційні системи корпусу "З" не виконані з нормованою межею вогнетривкості відповідно до вимог додатку Ш ДБН В.2.5-64:2013, п. 10.7.1. ДБН В.2.5-56:2014;

- приміщення корпусу "З" не обладнанні системами протипожежного захисту з забезпеченням відділеного цілодобового нагляду за станом протипожежного захисту об`єкта відповідно до вимог п. 5.2, п. 5.8, п. 121.1.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Система протипожежного захисту";

- двері складських та підсобних приміщень корпусу "З" не замінено на протипожежні 2-го типу з межею водостійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності Національної системи сертифікації, відповідно до вимог п. 6.2, 6.4 ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги".

15. Суд першої інстанції додав також, що зауважень до акта перевірки відповідач не висловив, погодився з його висновками, однак вказав, що для усунення деяких порушень необхідні значні кошти, які замовлено у Міністерства освіти і науки України.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

16. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 жовтня 2020 року позов задовольнив повністю.

16.1. Застосував до Національного університету харчових технологій заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи корпусів "А" та "З" Національного університету харчових технологій, розташованих за адресою: вул. Володимирська, 68 у Голосіївському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головні електрощити корпусів.

17. Тим самим рішенням адміністративний суд поклав на ГУ ДСНС у місті Києві обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, а також контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень.

18. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2021 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

19. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існуванню загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів зумовлено виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

20. Суд першої інстанції наголосив на тому, що заявлений предмет позову - зупинення роботи корпусів "А" та "З" Національного університету харчових технологій, код ЄДРПОУ: 02070938, розташованого за адресою: вул. Володимирська, 68 у Голосіївському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки № 183, цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частині п`ятій статті 4 Закону № 877-V.

21. З погляду цього суду, відсутність фінансування Національного університету харчових технологій не звільняють останнього від обов`язку дотримуватися вимог пожежної безпеки. Водночас додав, що відповідач не усунув порушень, а саме: не обладнав системами протипожежного захисту із забезпеченням віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об`єкта відповідно до вимог п. 5.2., п. 5.8., п. 12.1.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", що є порушенням розділу V, п.1.2. ППБУ. На думку суду першої інстанції, це порушення є суттєвим й таким, що становитиме реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які знаходитимуться у цих приміщеннях.

22. З приводу доводів відповідача про блокування роботи вказаних корпусів у випадку прийняття рішення про задоволення позову суд першої інстанції зазначив, що ці обставини не можуть переважати над життям і здоров`ям людей, у тому числі тих, які працюють в університеті, так і студентів, абітурієнтів, які цей заклад (корпус) відвідують. Суд першої інстанції додав також, що на час вирішення спору по суті акта, складеного ГУ ДСНС у місті Києві на підтвердження усунення порушень, зафіксованих в акті № 420 щодо корпусів "А" та "З", немає.

23. Суд апеляційної інстанції своєю чергою зазначив, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров`ю людей, та надалі може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

24. За текстом постанови апеляційного суду, за наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом. Водночас, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є дискреційними, а тому не може оцінювати якість виконаних та усунутих відповідачем порушень. Відтак продовжив, що відповідно до акта № 183, приміщення корпусів "А" та "З" НУХТ експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Як з`ясувалося під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач усунув лише частину порушень. Зокрема не виконаними залишилися вимоги позивача щодо обладнання корпусів "А" і "З" системами протипожежного захисту.

25. З приводу доводів відповідача про неістотність цих порушень суд апеляційної інстанції, покликаючись на постанову Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 815/140/18, зазначив, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей.

Касаційне оскарження

26. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд.

27. Підставою для касаційного оскарження автор касаційної скарги зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). З погляду відповідача, апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, а саме:

- від 28 травня 2020 року у справі № 819/1850/17 та від 18 лютого 2021 року у справі № 640/24347/19 (щодо застосування частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V); у цьому зв`язку зазначив, що в цих постановах Верховний Суд сформував правовий висновок, суть якого у тому, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування як виключного заходу в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосуваннях.

- від 19 січня 2021 року у справі № 640/5571/20, від 26 лютого 2021 року у справі № 160/9350/19, від 28 травня 2020 року у справі № 819/1850/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16 (щодо застосування частини першої, другої статті 68, статті 70 Кодексу цивільного захисту України); висновок Верховного Суду, з погляду позивача, тут полягає в тому, що акт перевірки, яким фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень. Аналізуючи положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України, суд касаційної інстанції звернув увагу, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень;

- від 18 лютого 2021 року у справі № 640/24347/19, від 31 жовтня 2019 року у справі № 580/32/19 та від 19 січня 2021 року у справі № 640/5571/20 (щодо застосування частин першої-п`ятої статті 242 КАС). Відповідач зазначив, що в цих постановах Верховний Суд дійшов висновку, що критерій обґрунтованості за статтею 242 КАС означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Верховний Суд зазначив також, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам щодо їх обґрунтованості, оскільки вони ухвалені на підставі обставин, які не підтверджені доказами та без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору, а також з порушенням норм процесуального права.

28. Доводячи помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо застосування статті 57 Кодексу цивільного захисту України, п.п. 1.1., 1.2. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" відповідач зазначив, що як видно з Акта Державної комісії приймання в експлуатацію IV черги головного навчального корпусу Київського технологічного інституту харчової промисловості, корпус "А" Національного університету харчових технологій остаточно було введено в експлуатацію ще в липні 1964 року, зауважень щодо пожежної безпеки при здачі в експлуатацію будівлі не виявлено. Відповідно до Акта Державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію корпусу "З" Національного університету харчових технологій від 27 серпня 1985 року, жодних порушень пожежної безпеки не було виявлено, а об`єкт був успішно введений в експлуатацію.

29. На підставі наведеного відповідач переконує, що на час введення в експлуатацію головного навчального корпусу (корпус "А") та будівлі студентської їдальні (корпус "З") об`єкти відповідали всім вимогам пожежної безпеки. І позаяк з моменту введення в експлуатацію корпусів "А" та "З" Національного університету харчових технологій не проводилось проектування, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміни категорій приміщень будівлі цих корпусів, то стаття 57 Кодексу цивільного захисту України та п.п, 1,1., 1.2. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" не можуть застосовуватись до вже існуючих (введених в експлуатацію) будівель.

30. Відповідач наголошує на тому, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Однак, з його погляду, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили лише перелік зафіксованих в акті перевірки порушень, залишивши поза увагою доводи відповідача (зокрема щодо актів, якими введено в експлуатацію вказані корпуси). Як наслідок, суди попередніх інстанцій не з`ясували яким чином порушення, про які мовить позивач, створюють загрозу життю і здоров`ю людей як умови, з якою пов`язується застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи корпусів "А" та "З".

31. Насамкінець відповідач зазначив про пропуск строку звернення до суду з цим позовом, звернувши увагу на те, що вперше перевірку позивач проводив ще у 2018 році, виявивши тоді, по суті, ті самі порушення, які відтворено в акті № 183. На переконання відповідача, цей позов заявлено із пропуском тримісячного строку, що є підставою для залишення його без розгляду.

32. Ухвалою від 03 червня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження з указаних підстав.

33. ГУ ДСНС у місті Києві подало відзив на позовну заяву, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

34. З-поміж іншого позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій ретельно перевірили ті обставини, на які звертає увагу відповідач, доводячи поспішність їхніх висновків про застосування заходів реагування. Наголосив також, що висновки Верховного Суду, до яких апелює відповідач, висловлено за інших фактичних обставин, які очевидно різняться з тими, за яких ухвалено оскаржені судові рішення в цій справі. Позивач нагадав, що ця справа стосується навчального закладу, у якому навчаються і працюють чимала кількість людей. Його функціонування без додержання правил пожежної безпеки становить загрозу їхньому життю і здоров`ю, тому після повторної перевірки, виявивши, що порушення в цій частині так і не усунуто, було заявлено цей позов. З приводу аргументації відповідача про незастосовність вимог ДБН щодо протипожежного захисту до будівель, які уже здані в експлуатацію і щодо яких не проводилися реконструкція, переоснащення капітальний ремонт (як-от НУХТ) пояснив, що відповідач помилково інтерпретує положення законодавства у цій частині. Правила пожежної безпеки містить відсильні норми і передбачає випадки застосування норм, передбачених ДБН, саме щодо об`єктів, які експлуатуються. Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту вказані будівельні норми підлягають самостійному застосуванню.

35. Позивач підкреслив, що у кожному зі встановлених порушень, зазначених в акті № 183, йдеться про порушення відповідачем саме Правил пожежної безпеки в Україні як нормативно-правового акта. У цьому зв`язку додав також, що ДБН В.1.1-7:2016 є загальними нормами, які поширюються па всі об`єкти будівництва, а не тільки під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, а тому приміщення, належні відповідачу, мають відповідати вказаним нормам. За текстом відзиву, аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19.


................
Перейти до повного тексту