ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 816/341/18
адміністративне провадження № К/9901/61712/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 816/341/18
за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавабудцентр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Г. В. Костенко) від 03 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. В. Старостін, А. О. Бегунц, С. С. Резнікова) від 23 липня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 02 лютого 2018 року Приватне підприємство "Полтавабудцентр" (далі - ПП "Полтавабудцентр", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач, скаржник), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 грудня 2017 року № 0041581202, яким застосовано штраф на загальну суму 1 848 514,57 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані ти, що позивач не погоджується з висновками перевірки та податковим повідомленням-рішенням з мотивів, що Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних, внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платників податків" від 13 липня 2017 року № 2143-VIII, Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 42, яким визначено, що податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими. Позивач зазначає, що податкові накладні № 43 від 26 червня 2017 року, № 44 від 16 червня 2017 року, № 45 від 16 червня 2017 року зареєстровані 26 липня 2017 року, а податкова накладна № 34 від 20 червня 2017 року зареєстрована 27 липня 2017 року. Таким чином, на думку позивача, контролюючий орган безпідставно застосував штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 грудня 2017 року № 0041581202 в частині визначення штрафної санкції у розмірі 492 050,60 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 21 серпня 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року в задоволеній частині та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Гончарова І. А.) від 02 листопада 2018 року поновлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у Полтавській області пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження судових рішень, прийнято до розгляду касаційну скаргу відповідача та відкрито по ній касаційне провадження. Встановлено позивачу строк у п`ятнадцять днів з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншому учаснику/іншим учасникам справи. Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про зупинення виконання оскаржуваних рішень у справі № 816/341/18.
6. 07 травня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій останній просить замінити відповідача, а саме Головне управління ДФС у Полтавській області, на належного відповідача - Головне управління ДПС в Полтавській області.
7. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року № 2325/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
9. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГДРІ відділу адміністрування та контролю за відшкодуванням ПДВ території обслуговування ДПІ у м. Полтаві управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області Штофель Ю. В., відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по ПП "Полтавабудцентр" за квітень, червень-вересень 2017 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 16 листопада 2017 року № 6497/16-31-12-02-12/24565511, у якому зафіксовані порушення термінів реєстрації податкових накладних: на суму ПДВ 10 380 738,17 грн до 15 календарних днів; на суму ПДВ 1 232 460,96 грн від 16 до 30 календарних днів; на суму ПДВ 1 879 828,53 грн від 31 до 60 календарних днів.
11. На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0041581202, яким застосовано штраф на загальну суму 1 848 514,57 грн.
12. Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
13. Разом з тим, судами встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є висновок відповідача про порушення ПП "Полтавабудцентр" вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна реєстрація податкових накладних: № 24 від 28.04.2017 на суму ПДВ 262778,53 грн /граничний строк реєстрації - 15.05.2017; фактична дата реєстрації 20.06.2017; кількість днів затримки 36/; №43 від 26.06.2017 на суму ПДВ 194500,00 грн /граничний строк реєстрації - 15.05.2017; фактична дата реєстрації 26.06.2017; кількість днів затримки 11/; №44 від 16.06.2017 на суму ПДВ 21900,31 грн /граничний строк реєстрації - 15.05.2017; фактична дата реєстрації 26.06.2017; кількість днів затримки 11/; №45 від 16.06.2017 на суму ПДВ 28080,06 грн /граничний строк реєстрації - 15.05.2017; фактична дата реєстрації 26.06.2017; кількість днів затримки 11/; №34 від 20.06.2017 на суму ПДВ 4676025,56 грн /граничний строк реєстрації - 15.05.2017; фактична дата реєстрації 27.06.2017; кількість днів затримки 10/; № 94 від 27.07.2017 на суму ПДВ 1617050,00 грн /граничний строк реєстрації - 15.05.2017; фактична дата реєстрації 13.10.2017; кількість днів затримки 59/; №64 від 09.08.2017 на суму ПДВ 711666,67 грн /граничний строк реєстрації - 31.08.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 13/; №75 від 02.08.2017 на суму ПДВ 78283,32 грн /граничний строк реєстрації - 31.08.2017; фактична дата реєстрації 15.09.2017; кількість днів затримки 15/; №72 від 15.08.2017 на суму ПДВ 818980,78 грн /граничний строк реєстрації - 31.08.2017; фактична дата реєстрації 15.09.2017; кількість днів затримки 15/; №73 від 15.08.2017 на суму ПДВ 422808,21 грн /граничний строк реєстрації - 31.08.2017; фактична дата реєстрації 15.09.2017; кількість днів затримки 15/; №92 від 31.08.2017 на суму ПДВ 662955,80 грн /граничний строк реєстрації - 15.09.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 28/; №91 від 31.08.2017 на суму ПДВ 528899,60 грн /граничний строк реєстрації - 15.09.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 28/; №95 від 29.08.2017 на суму ПДВ 2150,00 грн /граничний строк реєстрації - 15.09.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 28/; №93 від 16.08.2017 на суму ПДВ 38455,56 грн /граничний строк реєстрації - 15.09.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 28/; №88 від 07.09.2017 на суму ПДВ 387013,00 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 11.10.2017; кількість днів затримки 11/; №99 від 01.09.2017 на суму ПДВ 35309,54 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 13/; №100 від 04.09.2017 на суму ПДВ 726991,46 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 13.09.2017; кількість днів затримки 10/; №112 від 11.09.2017 на суму ПДВ 898498,74 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 13.10.2017; кількість днів затримки 13/; №96 від 01.09.2017 на суму ПДВ 283219,00 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 13.10.2017; кількість днів затримки 13/; №90 від 11.09.2017 на суму ПДВ 172919,33 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 13.10.2017; кількість днів затримки 13/; №98 від 05.09.2017 на суму ПДВ 924542,19 грн /граничний строк реєстрації - 30.09.2017; фактична дата реєстрації 14.10.2017; кількість днів затримки 140/.
14. Загальна сума ПДВ по несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним складає 13 493 027,66 грн.
15. Матеріалами справи встановлено, що позивач ставить під сумнів правомірність застосування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: №43 від 26 червня 2017 року на суму ПДВ 194 500,00 грн, № 44 від 16 червня 2017 року на суму ПДВ 21 900,31 грн, № 45 від 16 червня 2017 року на суму ПДВ 28 080,06 грн, № 34 від 20 червня 2017 року на суму ПДВ 4 676 025,56 грн.
16. Правомірність застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: №24 від 28.04.2018 на суму ПДВ 262778,53 грн, №94 від 27.07.2017 на суму ПДВ 1617050,00 грн, №64 від 09.08.2017 на суму ПДВ 711666,67 грн, №75 від 02.08.2017 на суму ПДВ 78283,32 грн, №72 від 15.08.2017 на суму ПДВ 818980,78 грн, №73 від 15.08.2017 на суму ПДВ 422808,21 грн, №92 від 31.08.2017 на суму ПДВ 662955,80 грн, №91 від 31.08.2017 на суму ПДВ 528899,60 грн, №95 від 29.08.2017 на суму ПДВ 2150,00 грн, №93 від 16.08.2017 на суму ПДВ 38455,56 грн, №88 від 07.09.2017 на суму ПДВ 387013,00 грн, №99 від 01.09.2017 на суму ПДВ 35309,54 грн, №100 від 04.09.2017 на суму ПДВ 726991,46 грн, №112 від 11.09.2017 на суму ПДВ 898498,74 грн, №96 від 01.09.2017 на суму ПДВ 283219,00 грн, №90 від 11.09.2017 на суму ПДВ 172919,33 грн, №98 від 05.09.2017 на суму ПДВ 924542,19 грн позивачем не ставиться під сумнів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є протиправним тільки щодо частини податкових накладних, а саме № 43 від 26 червня 2017 року, № 44 від 16 червня 2017 року, № 45 від 16 червня 2017 року, № 34 від 20 червня 2017 року, оскільки вони були зареєстровані в передбачені законом строки, щодо решти податкових накладних, у ході судового розгляду було підтверджено, що їх було зареєстровано з пропущенням граничних строків реєстрації, у зв`язку з чим податкове повідомлення рішення в частині є обґрунтованим.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
19. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам заперечення на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями в частині задоволених вимог, а тому повторному зазначенню не потребують.
20. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що до податкового органу від позивача не надходило письмового повідомлення про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних сталася внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж підприємства. Тому, дія Закону № 2143 - VIII щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не розповсюджується на позивача. Більш того, судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що актом камеральної перевірки зафіксовано порушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН не лише у липні 2017 року, а і в інших періодах, що свідчить про систематичність порушень платником незалежно від обставин хакерської атаки комп`ютерної мережі.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги в частині задоволених вимог, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
23. Разом з тим, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Головне управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Полтавській області.
24. Предметом касаційного розгляду є правомірність застосування штрафної санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 43 від 26 червня 2017 року, № 44 від 16 червня 2017 року, № 45 від 16 червня 2017 року, № 34 від 20 червня 2017 року в ЄРПН.
25. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
28. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
29. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 16 червня 2017 року виписано податкові накладні № 44 на суму ПДВ 21 900,31 грн. та № 45 на суму ПДВ 28 080,06 грн. Реєстрація вказаних податкових накладних відбулася 26 червня 2017 року. Граничний строк реєстрації припадає на 15 травня 2017 року.
31. 20 червня 2017 року ПП "Полтавабудцентр" виписано податкову накладну № 34 на суму ПДВ 4 676 025,56 грн. Реєстрація податкової накладної відбулася 27 червня 2017 року. Граничний строк реєстрації припадає на 15 травня 2017 року.
32. 26 червня 2017 року ПП "Полтавабудцентр" виписано податкову накладну № 43 на суму ПДВ 194 500,00 грн. Реєстрація податкової накладної відбулася 26 червня 2017 року. Граничний строк реєстрації припадає на 15 травня 2017 року.
33. Суд попередніх інстанцій дійшов вірного висновку, що всупереч положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних відбулася з порушенням граничних строків реєстрації. Кількість днів затримки по податковим накладним: № 43 від 26 червня 2017 року, № 44 від 16 червня 2017 року, № 45 від 16 червня 2017 року складає 11 днів; по податковій накладній № 43 від 26 червня 2017 року - 10 днів.
34. Проте, судами зазначено, що у позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платників податків реєстрація спірних податкових накладних відбулася з порушенням граничних строків встановлених Податковим кодексом України.
35. Між тим, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платників податків" № 2143-VIII від 13 липня 2017 року (далі - Закон № 2143-VIII).
36. Вказаним Законом № 2143-VIII, внесено доповнення до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема: доповнено пунктом 42, яким передбачено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.
37. Тобто, вказана норма є спеціальною і виключає у платника податку обов`язку сплачувати штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації лише відносно тих податкових накладних, які складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року. У всіх інших випадках платники податків несуть відповідальність на загальних підставах.
38. Отже, з аналізу положень пункту 42 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються до платника податків при наявності двох обов`язкових умов: 1) складання податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року; 2) реєстрація не пізніше 31 липня 2017 року складених податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року.
39. Позивачем дотримано вимоги пункту 42 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме: податкові накладні: № 43 від 26 червня 2017 року, № 44 від 16 червня 2017 року, № 45 від 16 червня 2017 року, № 34 від 20 червня 2017 року складені у червні 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних 26 липня 2017 року та 27 липня 2017 року, тобто не пізніше 31 липня 2017 року.
40. Таким чином, оскільки спірні податкові накладні були складені позивачем у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН 26 липня 2017 року та 27 липня 2017 року, у розумінні пункту 42 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, вони вважаються своєчасно зареєстровані та у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а тому спірне податкове повідомлення рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 492050,60 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: № 43 від 26 червня 2017 року, № 44 від 16 червня 2017 року, № 45 від 16 червня 2017 року, № 34 від 20 червня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.
41. При цьому, колегія суддів вважає хибними доводи скаржника про недотримання позивачем обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про несанкціоноване втручання в роботу його комп`ютерних мереж, оскільки пунктом 45 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до 31 грудня 2017 року: у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платників податків" зобов`язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності; платник податків зобов`язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом другим цього пункту; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року".
42. Таким чином, вказаною нормою визначений обов`язок платника податків у разі втрати та/або пошкодження інформації внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платника податків, письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
43. Разом з тим, на переконання суду, підприємство не було зобов`язане повідомляти контролюючий орган про несанкціоноване втручання в роботу комп`ютерних мереж, оскільки такий обов`язок виникає за умови втрати та/або пошкодження інформації внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платника податків, а у випадку позивача втрати та/або пошкодження інформації внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж останнього не відбулось.
44. Отже, наведені обставини спростовують висновки відповідача, які слугували підставою для застосування до ПП "Полтавабудцентр" спірним податковим повідомленням-рішенням штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних.
45. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
46. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
47. Колегія суддів зазначає, що відповідач у ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині не довів.
48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
49. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
50. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
51. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
52. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
53. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що наявні законні підстави для частково задоволення позовних вимог.
54. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд