ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 809/288/16
касаційне провадження № К/9901/29070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М.; судді - Гуляк В.В., Коваль Р.Й.)
у справі № 809/288/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2016 року № 0000101701 та від 04 березня 2016 року № 0000111701.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2016 року позов задовольнив повністю, дійшовши висновку про те, що датою реєстрації ввезеного платником автомобіля марки MERSEDES-BENZ, модель Actros 2541, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, є 18 листопада 2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу, виданим уповноваженим органом Федеративної Республіки Німеччина, та висновком від 09 жовтня 2015 року № 420 експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості ввезеного автомобіля.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Вирішуючи спір, суд врахував відповідь офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області - Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" від 21 грудня 2015 року № 1240/15/09-70-25, з посиланням на витяг з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, в яких зазначено дату першої реєстрації автомобіля - 09 липня 2009 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на відсутності доказів на підтвердження подання ним при здійсненні розмитнення автомобіля недостовірних документів або інформації.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
10 квітня 2017 року від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 жовтня 2015 року позивач ввіз на митну територію України через митний пост "Краківець" Львівської митниці ДФС автомобіль марки "Mersedes-Benz", модель Actros 2541, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 .
09 жовтня 2015 року відділ митного оформлення № 1 митного поста Івано-Франківськ-центральний здійснив митне оформлення вказаного автомобіля за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704239900 та митною вартістю 294863,21 грн.
При митному оформленні розглядуваного транспортного засобу зазначено дату першої реєстрації - 18 листопада 2010 року, відповідно, ставка акцизного податку складала 0,033 євро/куб. см, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 сплачено акцизний податок у розмірі 0,033 євро за 1 куб. см об`єму двигуна на загальну суму 9449,49 грн та податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків на загальну суму 67708,44 грн.
В подальшому, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за митною декларацією від 09 жовтня 2015 року № 206050001/2015/401573, за результатами якої складено акт від 12 лютого 2016 року № 74/09-19-17-01/ НОМЕР_2 .
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 04 березня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000101701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) у розмірі 368530,22 грн за основним платежем та 92132,55 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000111701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 73706,05 грн за основним платежем та 18426,51 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугував висновок ГУ ДФС в Івано-Франківській області про те, що ввезений позивачем вантажний автомобіль відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 8704239900, як такий, що використовувався від 5 до 8 років, а тому для оподаткування цього транспортного засобу повинна застосовуватися ставка акцизного податку в розмірі 1,32 євро/см куб.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Ставка податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (підпункт "а" пункту 193.1 статті 193 ПК України).
За правилами пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.
При цьому підпунктом 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 ПК України передбачено, що акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 8704239900 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,033 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна.
Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 87042399000 згідно з УКТ ЗЕД 87042399009, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.
Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту Перейти до повного тексту