ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа №360/1845/19
адміністративне провадження №К/9901/31185/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства "Центроград-Попасна"
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І. В., суддів: Блохіна А. А., Геращенка І. В. від 07.10.2019
у справі № 360/1845/19
за позовом Приватного підприємства "Центроград-Попасна"
до Головного управління Держпраці у Луганській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року Приватне підприємство "Центроград-Попасна" (далі також - позивач, ПП "Центроград-Попасна") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі також - відповідач, ГУ Держпраці у Луганській області), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.04.2019 №ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 11.04.2019 №ЛГ254/35/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з Приватного підприємства "Центроград-Попасна" на користь держави штрафу в сумі 625 950,00 грн; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9389,25 грн.
3. Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, у сумі 10000,00 грн.
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 та додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову та у задоволенні заяви представника Приватного підприємства "Центроград-Попасна" Степанової О. В. про відшкодування судових витрат відмовлено.
5. 11.11.2019, 11.05.2020 та 09.06.2020 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга та уточнення до неї, з урахуванням яких просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 та додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2019.
6. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
7. 20.12.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.2019 до ГУ Держпраці у Луганській області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.02.2019 № 2011/04-03 з інформацією щодо страхувальників, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами станом на 01.02.2019.
9. Відповідно до підпункту 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, за інформацією ГУ ПФУ в Луганській області від 06.02.2019 № 2011/04-03, ГУ Держпраці у Луганській області винесено наказ від 14.03.2019 № 251 "Про проведення інспекційного відвідування ПП "Центроград-Попасна", відповідно до якого наказано здійснити інспекційне відвідування у строк з 15.03.2019 по 18.03.2019, в ході якого перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника(ів) до роботи без оформлення трудового договору.
10. 14.03.2019 відповідачем видано направлення від № 01-17/282 на проведення інспекційного відвідування.
11. 15.03.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів, відповідачем винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ254/35/НД та вимогу про надання/поновлення документів від 15.03.2019 № ЛГ254/35/ПД, згідно з якою строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 20.03.2019. Акт та вимога отримані директором ПП "Центроград-Попасна" Ханіною Л. П. 15.03.2019, що не заперечується позивачем.
12. 21.03.2019 інспекторами праці повторно винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ254/35/НД та вимогу про надання/поновлення документів від 21.03.2019 № ЛГ/254/35/ПД, згідно з якою строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 25.03.2019. Вказаний акт та вимога отримані директором ПП "Центроград-Попасна" 21.03.2019.
13. 26.03.2019 інспекторами праці за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛГ254/35/НД/АВ, який підписано інспекторами праці, що його проводили, та директором ПП "Центроград-Попасна" ОСОБА_1 .
14. В ході інспекційного відвідування актом від 26.03.2019 встановлено, що у ПП "Центроград-Попасна" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працюють за відсутності трудового договору, що є порушенням частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Також встановлено, що ці особи допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини третьої статті 24 КЗпП України.
15. 26.03.2019 відповідачем на підставі акта інспекційного відвідування винесено припис про усунення виявлених порушень № ЛГ254/35/НД/АВ/П, яким директора ПП "Центроград-Попасна" зобов`язано усунути виявлені інспекційним відвідуванням порушення протягом семи днів та надалі дотримуватись вимог чинного законодавства, що підписано інспекторами праці та директором позивача ОСОБА_1 .
16. 04.04.2019 заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області складено повідомлення від 04.04.2019 № 01-15/1221, яким позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 11.04.2019 о 10 год. 00 хв. в приміщенні ГУ Держпраці у Луганській області, яке надіслано позивачу 04.04.2019.
17. Факт надіслання на адресу позивача повідомлення про розгляд справи підтверджується фіскальним чеком від 04.04.2019 за № 9312001951496.
18. За даними пошуку поштових відправлень - Укрпошта, поштове відправлення за номером 9312001951496, вручено адресату 05.04.2019 о 19 год. 59 хв.
19. 11.04.2019 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області Удовенко І. М. за результатами розгляду справи та на підставі акта інспекційного відвідування, статті 259, абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, (далі - Порядок № 509, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) винесено спірну постанову про накладення на ПП "Центроград-Попасна" штрафу у розмірі 625 950,00 грн.
20. Не погодившись із цією постановою, позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
21. Судами також встановлено, що між ПП "Центроград-Попасна" (Замовником) та:
- фізичною особою ОСОБА_2 укладено договори про надання послуг з прибирання житлового фонду і прибудинкової території № 4 від 01.01.2018, № 21 від 01.02.2018, № 34 від 01.03.2018, № 154 від 01.11.2018, № 171 від 01.01.2019, № 178 від 01.02.2019, № 187 від 01.03.2019. Згідно з пунктом 1.2 договорів Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з актом виконаних послуг. Пунктом 2.1 договорів чітко визначено розмір вартості послуг;
- фізичною особою ОСОБА_5 укладено договори про надання послуг з прибирання житлового фонду і прибудинкової території, загрузки контейнерів на сміттєвих майданчиках, збору ТПВ по приватному сектору № 10 від 01.01.2018, № 19 від 01.02.2018, № 32 від 01.03.2018, № 48 від 01.04.2018, № 63 від 01.05.2018, № 78 від 01.06.2018, № 95 від 01.07.2018, № 112 від 01.08.2018, № 126 від 01.09.2018, № 142 від 01.10.2018, № 156 від 01.11.2018, № 173 від 01.01.2019, № 180 від 01.02.2019, № 189 від 01.03.2019. Оплата за надані послуги відповідно до пункту 1.2 договорів здійснюється замовником згідно з актом виконаних послуг. Пунктом 2.1 договорів чітко визначено розмір вартості послуг;
- фізичною особою ОСОБА_4 укладено договори про надання послуг з прибирання житлового фонду та прибудинкової території, прибирання під`їздів сходових клітин будинків та прибудинкової території № 13 від 01.01.2018, № 59 від 10.05.2018, № 149 від 01.10.2018, № 159 від 01.11.2018, № 175 від 01.01.2019, № 182 від 01.02.2019, № 191 від 01.03.2019. Згідно з пунктом 1.2 договорів Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з актом виконаних послуг. Пунктом 2.1 договорів чітко визначено розмір вартості послуг;
- фізичною особою ОСОБА_6 укладено договори про надання послуг з перевірки та прочистки димових та вентиляційних каналів, огляду ДВК та димогарних труб центральної частини міста № 18 від 01.01.2018, № 26 від 01.02.2018, № 41 від 01.03.2018, № 51 від 01.04.2018, № 68 від 01.05.2018, № 83 від 01.06.2018, № 100 від 01.07.2018, № 117 від 01.08.2018, № 131 від 01.09.2018, № 147 від 01.10.2018, № 158 від 01.11.2018, № 174 від 01.01.2019, № 181 від 01.02.2019, № 190 від 01.03.2019. Згідно пункту 1.2 договорів Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з актом виконаних послуг. Пунктом 2.1 договорів чітко визначено розмір вартості послуг;
- фізичною особою ОСОБА_3 укладено договори про надання послуг з ремонту систем водопостачання та водовідведення, прибирання житлового фонду та прибудинкової території, ремонту каналізації, ремонту водяних та каналізаційних систем житлового фонду № 123 від 23.08.2018, № 136 від 01.09.2018, № 152 від 01.10.2018, № 161 від 01.11.2018, № 177 від 01.01.2019, № 193 від 01.03.2019. Згідно пункту 1.2 договорів Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з актом виконаних послуг. Пунктом 2.1 договорів чітко визначено розмір вартості послуг
22. Згідно з наданими інспектору праці пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 вбачається, що вони працюють на посаді двірника в ПП "Центроград-Попасна"; вихідними днями є субота та неділя; заробітну плату отримують готівкою через касу; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.
23. ОСОБА_6 у поясненнях зазначив, що працює пічником ПП "Центроград-Попасна", а ОСОБА_3 - слюсарем сантехніком на цьому ж підприємстві; вихідними днями є субота та неділя, заробітну плату отримують готівкою через касу; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.
24. Допитані в ході судового засідання у суді першої інстанції в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суду пояснили, що працювали у ПП "Центроград-Попасна" на підставі цивільно-правових договорів, заробітну плату отримували в бухгалтерії підприємства готівкою, вихідними днями були субота та неділя; виконану роботу приймала директор ОСОБА_1 . З приводу наданих інспектору праці письмових пояснень зауважили, що текст пояснень вони переписували один в одного, не розуміючи їх змісту.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
25. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він уклав цивільно-правові договори для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці, у зв`язку з досягненням зазначеної мети взаємовідносини між позивачем та відповідними виконавцями припинилися.
26. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що договори про надання послуг, укладені ПП "Центроград-Попасна" із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мають ознаки трудового договору. Водночас, незважаючи на допуск працівників до виконання посадових обов`язків, позивачем як роботодавцем не укладено з ними трудовий договір відповідно до вимог статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з пунктом 2 частини другої статті 265 КЗпП України. Проте під час розгляду та вирішення справи судом встановлено недотримання відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу, що обмежує право позивача на висловлення заперечень, надання доказів та захист безпосередньо під час розгляду справи про накладення штрафу.
28. Постановлячи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі підтверджено належними та допустимими доказами, а тому заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.
29. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 та додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову та заяви про ухвалення додаткового судового рішення, виходив з того, що позивачем не оскаржено рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині щодо порушення підприємством вимог статті 24 КЗпП України, а тому суд відхилив зауваження представника позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно цих фактичних обставин. Відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про накладення штрафу, виявлені порушення під час інспекційного відвідування, які стали підставою для застосування штрафу є доведеними та обґрунтованими, отже спірна постанова скасуванню не підлягає. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги ПП "Центроград-Попасна" задоволенню не підлягають, підстави для відшкодування судових витрат, в цьому випадку витрат на правничу допомогу, відсутні, а тому додаткове рішення про задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу також підлягає скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
30. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що суд дійшов помилкового висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка має право її подавати. Суд не зазначив узагальненого викладу позиції сторони позивача. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що відповідно до журналу реєстрації вхідних документів ПП "Центроград-Попасна", оригінал якого оглянуто у судовому засіданні, встановлено, що повідомлення отримано позивачем разом із оскаржуваною постановою 16.04.2019, тобто вже після розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови щодо застосування штрафних санкцій; натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу. Такі процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень, є суттєвими, а прийняте ним рішення без дотримання визначеного законом способу його прийняття, не може вважатись законним. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.08.2019 у справі №814/2473/17. Посилаючись на приписи Порядку № 295 та Порядку № 509, суд апеляційної інстанції не зазначив назву, дату прийняття, інформацію щодо суб`єкта, який затвердив відповідний акт. Щодо виявлених інспекційним відвідуванням порушень суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договори про надання послуг, укладені ПП "Центроград-Попасна" із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мають ознаки трудового договору з урахуванням письмових пояснень цих осіб та без урахування наданих ними показань під час допиту у суді першої інстанцій у якості свідків. Між позивачем та зазначеними особами існували саме договірні, а не трудові відносини, що підтверджується, зокрема, передачею відомостей про цих осіб до Державної фіскальної служби. Зазначені угоди у судовому порядку недійсними не визнавались.
31. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
33. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про відсутність повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу, на її підписання та подання до суду, то колегія суддів відхиляє такі, оскільки такі спростовуються наявними у матеріалах справи наказом Держпраці України №71-кт від 01.08.2019, згідно з яким начальник Головного управління Держпраці в Луганській області був відстороненим від виконання посадових обов`язків до 25.09.2019, та наказом Головного управління Держпраці в Луганській області №125 від 26.07.2019, відповідно до якого встановлено, що за відсутності начальника Головного управління Держпраці в Луганській області його обов`язки виконує перший заступник начальника Головного управління.
34. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
36. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
37. На час виникнення спірних правовідносин основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, що використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295.
38. Колегія суддів враховує ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 № 295 визнано нечинною.
39. Відповідно до положень частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
40. Зважаючи на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.
41. З огляду на викладене, норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 № 295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
42. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 420/5895/18.
43. Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.03.2019 інспекторами праці за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛГ254/35/НД/АВ, з якого вбачається, що в ході інспекційного відвідування позивача встановлено, що у ПП "Центроград-Попасна" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працюють за відсутності трудового договору; ці особи допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
45. Згідно з приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
46. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
47. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
48. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
49. У той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами, зокрема, статті 208 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
50. Загальне визначення цивільно-правового договору закріплено у статті 626 ЦК України, якою передбачено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
51. Згідно з приписами статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
52. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
53. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
54. Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
55. Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
56. У постанові від 04.07.2018 у справі № №820/1432/17 Верховний Суд зробив такий правовий висновок: "Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт". Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.
57. Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 дійшов висновку, згідно з яким відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
58. Такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 26.05.2020 у справі №160/5315/19, від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20, від 10.06.2021 у справі №160/12899/19 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
59. Як встановлено судами попередніх інстанцій, зі змісту договорів, укладених ПП "Центроград-Попасна" із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що у них відсутні відомості про конкретні обсяги роботи, які є предметом укладених договорів (кінцевий результат); не визначено у який спосіб замовником видаються завдання на виконання робіт; відсутні конкретні строки виконання робіт; який саме конкретний результат роботи має передати виконавець замовнику; у досліджених договорах предметом є процес праці, який фізичні особи мають систематично виконувати, про що свідчить також щомісячне переукладання даних договорів.
60. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вищенаведені договори свідчать про постійний характер виконуваної роботи та щомісячну оплату особам у чітко визначеному розмірі в незалежності від обсягів виконаних робіт.
61. Окрім цього, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції враховано надані під час допиту у суді першої інстанції показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які пояснили, що вони працювали у ПП "Центроград-Попасна" на підставі цивільно-правових договорів, заробітну плату отримували в бухгалтерії підприємства готівкою, вихідними днями були субота та неділя; виконану роботу приймала директор ОСОБА_1 ; з приводу наданих інспектору праці письмових пояснень зауважили, що текст пояснень вони переписували один в одного, не розуміючи їх змісту. Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про неврахування судом апеляційної інстанції наданих цими особами показань та зазначає, що такі не спростовують правильності висновку судів про наявність між позивачем та зазначеними особами саме трудових відносин.
62. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що попри підписання сторонами цивільно-правових договорів, оскільки особи виконували конкретну трудову функцію, робота мала не індивідуально-визначений характер, не була юридично самостійною, а надавалася в процесі виконання трудової функції. Зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
63. Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, що про неврахування судом апеляційної інстанції тієї обставини, що факт існування між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 саме цивільно-правових відносин підтверджується передачею відповідних відомостей про цих осіб до Державної фіскальної служби, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначена обставина не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про існування між сторонами договорів саме трудових відносин.
64. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про невизнання вищезазначених цивільно-правових договорів недійсними у судовому порядку, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт відсутності судового рішення про визнання вказаних вище цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між зазначеними особами саме договірних цивільно-правових відносин.
65. Окрім цього, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення з огляду на те, що позивачем не оскаржено рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині щодо порушення підприємством вимог статті 24 КЗпП України, правильно відхилив зауваження представника позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно цих фактичних обставин. Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі позивач просить залишити в силі рішення суду першої інстанції (яким, зокрема, встановлено, що договори про надання послуг, укладені ПП "Центроград-Попасна" із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають ознаки трудового характеру).
66. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, щодо порушення його права на участь у розгляді справи про накладення на нього штрафу у зв`язку із неповідомленням його про такий, колегія суддів зазначає наступне.
67. Згідно з пунктом 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
68. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
69. Водночас колегія суддів зауважує, що з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується.
70. Для надання оцінки доводам позивача щодо неналежного його повідомлення про проведення відповідачем розгляду справи важливим є встановлення, чи не ухилявся від одержання повідомлення або ж не вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні. Також важливим є з`ясування, чи були надані позивачем документи відповідачу/суду після розгляду справи про накладення штрафу, які б могли вплинути на результат такого розгляду у випадку, якщо б позивач надав їх посадовим особам Держпраці до моменту прийняття оскаржуваного рішення.
71. Однак, зважаючи на наведені позивачем доводи в обґрунтування своєї позиції щодо недопущення порушень, зазначених в оскаржуваній постанові, викладені під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій та у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що такі не спростовують факту допущення ним порушень трудового законодавства, що полягають у допуску до роботи осіб без укладення трудового договору. Оскільки позивачем не наведено та не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували зазначене в оскаржуваній постанові порушення, відтак проведення розгляду справи про накладення штрафу відповідачем без участі позивача не вплинуло на правильність його рішення.
72. Окрім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, повідомлення від 04.04.2019 № 01-15/1221 про розгляд справи про накладення штрафу на 11.04.2019 о 10 год. 00 хв. надіслано керівнику ПП "Центроград-Попасна" 04.04.2019 о 16:28 згідно фіскального чеку за номером відправлення 9312001951496.
73. Згідно з даними пошуку поштових відправлень - Укрпошта, поштове відправлення за номером 9312001951496, вручено адресату 05.04.2019 о 19 год. 59 хв., тобто наступного ж дня після відправлення.
74. У матеріалах справи міститься наказ від 24.04.2012 № 6 по ПП "Центроград-Попасна", яким затверджено режим роботи позивача: з 7.00 до 16.00 год., обідня перерва з 11.00 по 12.00 год., вихідні дні - субота, неділя.
75. Проте суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі обставини не спростовують факт дотримання ГУ Держпраці Луганської області вимог Порядку № 509.
76. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи позивача, згідно з якими відповідно до журналу реєстрації вхідних документів ПП "Центроград-Попасна" повідомлення отримано позивачем разом із оскаржуваною постановою 16.04.2019, тобто вже після розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови щодо застосування штрафних санкцій, спростовуються матеріалами справи, а саме: примірник спірної постанови направлено позивачу рекомендованим листом 11.04.2019 згідно з фіскальним чеком 9310006456342 та відповідно до даних пошуку поштових відправлень - Укрпошта отримано ПП "Центроград-Попасна" 13.04.2019 о 19 год. 59 хв. В той же час, за даними пошуку поштових відправлень - Укрпошта, поштове відправлення за номером 9312001951496, яким повідомлення від 04.04.2019 № 01-15/1221 про розгляд справи про накладення штрафу на 11.04.2019 року о 10 год. 00 хв., надіслано керівнику ПП "Центроград-Попасна" 04.04.2019 о 16:28 та вручено адресату 05.04.2019 о 19 год. 59 хв., тобто наступного ж дня після відправлення.
77. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі в частині незгоди із зазначеними встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, оскільки такі спрямовані на переоцінку доказів у справі. Водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
78. З урахуванням встановлених у цій справі обставин, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про те, що процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи про накладення штрафу, є суттєвими, а прийняте ним рішення без дотримання визначеного законом способу його прийняття, не може вважатись законним з посиланням на постанову від 05.08.2019 у справі №814/2473/17, оскільки обставини, що виникли у межах спірних правовідносин, не є подібними до тих, які суди встановили під час розгляду цієї справи.
79. Окрім цього, під час ухвалення судового рішення у цій справі колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові у від 16.06.2020 у справі №815/5427/17 дійшов висновку, згідно з яким особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору або цивільно-правового, водночас зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 КЗпП України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі. Юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.
80. Також колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, про незазначення судом апеляційної інстанції узагальненого викладу позиції сторони позивача та назви, дати прийняття, інформації щодо суб`єкта, який затвердив Порядок № 295 та Порядок № 509, оскільки такі не відповідають дійсності та спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення.
81. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
82. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
83. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
84. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
85. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд