Постанова
Іменем України
26 липня 2021 року
м. Київ
справа № 383/936/20
провадження № 61-10128св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Веселівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, Кетрисанівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області у складі судді Бондаренка В. В. від 03 березня
2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Чельник О. І., Черненка В. В., від 09 червня 2021 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21 березня 2016 року вона працювала на посаді директора Веселівського будинку культури Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Вказувала, що у період роботи з головою сільської ради у неї склалися неприязні стосунки у зв`язку з тим, що останній змушував робити її не передбачену посадовими обов`язками роботу. Такі стосунки призвели до того, що під тиском голови сільської ради 05 грудня 2019 року вона написала заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням,
але 16 грудня 2019 року вказану заяву відкликала. 19 грудня 2019 року після чергової сварки із головою сільської ради, останній повідомив її про звільнення із займаної посади. Зазначала, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року у справі
№ 383/262/20 її позов до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області задоволено повністю, поновлено її на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.Розпорядженням Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року № 24 її поновлено на роботі на посаді директора Веселівського будинку культури з 19 грудня 2019 року. 11 вересня 2020 року розпорядженням Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 26 її звільнено із займаної посади відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Вважала своє звільнення незаконним.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд поновити її на посаді директора Веселівського сільського будинку культури та стягнути з Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області
від 26 січня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Кетрисанівську сільську раду Бобринецького району Кіровоградської області.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області
від 03 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкодивідмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивачки на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України відбулось з порушенням трудового законодавства, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, зазначених у розпорядженні голови Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області
від 11 вересня 2020 року № 26. У зв`язку тим, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі
№ 383/262/20 рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для її поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу представникаОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області
від 03 березня 2021 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Веселівської сільської ради Бобринецького районного суду Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9 266,51 грн та 3 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2021 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України не відповідає вимогам закону, оскільки відповідачем не доведено, що позивачка відноситься до кола осіб, які безпосередньо обслуговують грошові та матеріальні цінності, та нею вчинено протиправні дії умисно чи з необережності. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року, на підставі якого відбулося її поновлення на посаді директора сільського будинку культури з 19 грудня 2019 року, було скасовано постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у тому числі щодо поновлення на роботі.У зв`язку з тим, що звільнення позивачки на підставі розпорядження від 11 вересня 2020 року № 26 згідно пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України відбулося з порушенням трудового законодавства, за період з 10 вересня 2020 року по 08 грудня 2020 року з Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9 266,51 грн. Встановивши наявність порушення трудових прав позивачки внаслідок незаконного звільнення відповідачем, що призвело до її моральних страждань, суд апеляційної інстанції вважав, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 3 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 березня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на роботі і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції заявник просить залишити без змін.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального
і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-327цс15, постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 822/1468/17 та
від 11 червня 2020 року у справі № 804/4143/16 та (пункт 1 частини другої
статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що 11 вересня 2020 року між позивачкою та роботодавцем склались нові трудові відносини, а її звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України відбулось з порушенням норм чинного законодавства, що було встановлено судами попередніх інстанцій. На думку заявника, суди попередніх інстанцій не врахували положення статті 235 КЗпП України, відповідно до яких суд зобов`язаний поновити працівника на роботі, якщо встановлено, що його звільнення відбулось з порушенням встановленого законом порядку.
Судові рішення оскаржуються у частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 29червня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням голови Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 21 березня 2016 року № 6 ОСОБА_1 зараховано на 0,5 вакантної ставки посади директора Веселівського сільського будинку культури з 21 березня 2016 року.
Розпорядженням голови Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 19 грудня 2019 року № 21 ОСОБА_1 звільнено з посади директора сільського будинку культури на підставі статті 38 КЗпП України з 19 грудня 2019 року.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області
від 04 вересня 2020 року у справі № 383/262/20 позов ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора сільського будинку культури з 19 грудня 2019 року та стягнуто з Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2019 року по 04 вересня 2020 року у сумі 35 992,95 грн, яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Розпорядженням голови Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 10 вересня 2020 року № 24 ОСОБА_1 поновлено на посаді директора сільського будинку культури з 19 грудня 2019 року на підставі рішення Бобрнецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року у справі № 383/262/20.
13 грудня 2019 року та 20 грудня 2019 року комісією Веселівського будинку культури за участі директора ОСОБА_1 складено акти про проведення контрольної перевірки інвентаризації цінностей, за результатами яких не встановлено нестачу матеріальних цінностей.
Розпорядженням голови Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 11 вересня 2020 року № 26 ОСОБА_1 звільнено з посади директора сільського будинку культури з 11 вересня 2020 року згідно пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Підставою звільнення зазначено: пояснення громадян територіальної громади, акт інвентаризації, розпорядження.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 383/262/20 рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.